Тільки ті люди вірять в біблію, які її ніколи не читали. В О Л Ь Т Е Р.

А Ви впевнені, що уважно читали біблію?

РУЙНІВНІ ЗАПОВІДІ ІСУСА ХРИСТОСА
(На основі усіх євангелій Нового Заповіту: Матвія, Марка, Луки, Івана).
ЗНЕНАВИДЬ СВОЇХ
БАТЬКІВ!
ЗНЕНАВИДЬ СВОЇХ
БРАТІВ І СЕСТЕР
ЗНЕНАВИДЬ СВОЮ
ЖІНКУ!
ЗНЕНАВИДЬ СВОЇХ
ДІТЕЙ!
ЗНЕНАВИДЬ СВОЮ
ДУШУ (ЖИТТЯ)!
НЕ ОДРУЖУЙТЕСЬ
ВДРУГЕ!
НЕ ОДРУЖУЙТЕСЬ
З РОЗВЕДЕНИМИ!
НЕ ОДРУЖУЙТЕСЬ
ЗОВСІМ!
ПОКИНЬТЕ СВІЙ
ДІМ!
ПОКИНЬТЕ СВОЇХ
БАТЬКІВ!
ПОКИНЬТЕ РІДНИХ БРАТІВ І СЕСТЕР!
“Коли хто приходить до мене, і не зненавидить свого батька та матір, і дружини й дітей, і братів, і сестер, а до того й своєї душі, — той не може бути учнем моїм!” (Луки, 14: 26).
“Вороги чоловікові — домашні його!
Хто більш, як мене, любить батька чи
матір, той мене недостойний. І хто
більш, як мене, любить сина чи дочку,
той мене недостойний” (Матвія, 10:
36—37).
Хто дружину відпустить свою, і одружиться з іншою, той чинить перелюб
(Матвія, 19: 9; Луки, 16: 18).
Хто одружиться з розведеною, той чинить
перелюб” (Матвія, 19: 9; Луки, 16: 18).
Учні говорять Йому (Ісусу): “…То не добре одружуватись”. А Він їм відказав: це
слово вміщають не всі, але ті, кому дано.
Бо бувають скопці, що з утроби материнської народилися так; є й скопці, що
їх люди оскопили (кастрували) *, і є
скопці, що самі оскопили (кастрували)
себе ради Царства Небесного. Хто може
вмістити, — нехай вмістить”.
“Ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, — не будуть ні женитися, ні заміж виходити!” (Луки, 20:
34—35).
“Кожен, хто за ймення моє кине дім,
чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, — той багатократно одержить і успадкує вічне життя”
(Матвія, 19: 29).

ПОКИНЬТЕ СВОЇХ ДІТЕЙ!
ПОКИНЬТЕ СВОЮ
ДРУЖИНУ!
ПОКИНЬТЕ СВОЮ
ЗЕМЛЮ!
НЕ ХОРОНИ СВОЇХ
БАТЬКІВ!
НЕ ПРОЩАЙСЯ З ДОМАШНІМИ!
НЕ ХОДИ ЗА ПЛУГОМ!
ЗАБУДЬ СВОЄ МИНУЛЕ!
НЕ ПРАЦЮЙТЕ! НЕ
ПРЯДІТЬ!
ЖЕБРАКУЙТЕ!
НЕ ПРЯДІТЬ!
НЕ ТЧІТЬ!
А Петро став казати Ісусу: “От усе ми
покинули, та й пішли за Тобою слідом”. Ісус відказав: “Поправді кажу
вам: “Немає такого, щоб покинув свій
дім, або дружину, чи братів, чи дітей
ради царства божого, і не одержав би
значно більше цього часу, а в віці наступному — життя вічне” (Марка, 10:
28—29; Луки, 18: 29—30).
І промовив до одного Ісус: “Іди за
мною! А той відказав: “Дозволь мені
перше батька свого поховати”. Ісус же
йому відказав: “Іди за мною, і зостав
мертвим ховати мерців своїх!” (Матвія,
8: 21—22).
І промовив до другого Ісус: “Іди за
мною” А той відказав: “Дозволь мені
перше піти, і батька свого поховати”.
Ісус же йому відказав: “Залиш мертвим
ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай
Царство Небесне” (Луки, 9: 59—60).
А інший сказав був: “Господи, я піду за
тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми”. Ісус же
промовив до нього: “Ніхто з тих, хто
кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається (не потрапить) до
Божого Царства” (Луки, 9: 61—62).
“Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, — не працюють і не прядуть”
(Матвія, 6: 28).
“Був жебрак один Лазар, що лежав під
ворітьми багатого, струпами вкритий, і
бажав (!) годуватися кришками, що зо
столу багатого падали, (аніж працювати — П. С.) Умер жебрак і на Авраамове лоно віднесли його анголи. Умер же
багатий, терплячи муки в аду” (Луки,
16: 20—23).
“Погляньте на ті он лілеї, як вони не
прядуть, ані тчуть” (Луки, 12: 27).

НЕ СІЙТЕ! НЕ ЖНІТЬ! НЕ ЗБИРАЙТЕ УРОЖАЙ! НЕ ЖУРІТЬСЯ (НЕ ДУМАЙТЕ) ПРО СВОЄ ЖИТТЯ! НЕ ДУМАЙТЕ ПРО СВІЙ ОДЯГ! НЕ ДУМАЙТЕ ПРО СВОЄ ЖИТЯ! НЕ ДУМАЙТЕ ПРО ЇЖУ І ПИТТЯ! НЕ ЖУРІТЬСЯ ПРО СВОЄ ТІЛО! НЕ ЖУРІТЬСЯ ПРО МАЙБУТНЄ! НЕ ЗАОЩАДЖУЙ ГРОШЕЙ! СТАНЬ ЗЛИДАРЕМ! “Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартіші за них?” (Мат- вія, 6: 26). “Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті! (Луки, 12: 24). “Не журіться про життя, — у що ви зо- дягнетеся. Бог Ізраїля краще зодягне вас. І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться. Бо всьо- го цього люди цього світу шукають” (Луки, 12: 22, 28—30). “Не журіться про своє життя — що бу- дете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, — у що зодягнетеся. І про одяг чо- го ви клопочетесь? Отож, не журіться, кажучи: що ми будемо їсти, чи: що бу- демо пити, або: у що ми зодягнемося? Бо ж усього того язичники шукають. Отож, не журіться про завтрашній день” (Матвія, 5: 25, 31—34); “Уважайте, щоб ваші серця не обтяжу- валися життєвими клопотами” (Луки, 21: 34). “Не складайте собі скарбів на землі” (Матвія, 6: 19). Спитав Ісуса один: “Учителю, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?” Ісус же йому відказав: Знаєш заповіді: Не вбивай Не чини перелюбу Не кради Не свідкуй неправдиво Шануй свого батька та матір Не кривди (не ображай) А він відказав Йому: “Учителю, — це все виконав ще змалку”. Ісус же поглянув на нього з любов’ю, і промовив йому: “Одного бракує тобі: іди, розпродай,
що маєш, та вбогим роздай — і матимеш
скарб ти на небі. Потім приходь та йди
слідом за Мною”. І сказав Ісус своїм
учням: “Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!” (Марка,
10: 17—23).

БУДЬ БІДНИМ!
ВІДМОВСЯ ВІД УСЬОГО, ЩО МАЄШ!
ЗРЕЧІТЬСЯ САМОГО
СЕБЕ!
ЗНЕНАВИДЬТЕ СВОЮ
ДУШУ!
ЗГУБІТЬ СВОЮ
ДУШУ!
НЕ СПАСАЙТЕ СВОЄЇ
ДУШІ!

“ХТО НЕ ЗО МНОЮ,ТОЙ ПРОТИ
МЕНЕ!” (Матвія, 12: 30).
“Як хто служить мені, хай той іде за
мною, і де я, там буде й слуга мій” (Івана,12: 26).
“Коли хоче хто йти слідом за мною, —
хай зречеться самого себе” (Матвія, 16:
24; Марка, 8: 34; Луки, 3: 23).
“Хто кохає душу свою, той погубить її;
хто ж зненавидить душу свою на цьому
світі, — збереже її у вічне життя” (Івана, 12: 25).
“Хто хоче душу зберегти, той погубить
її, а хто ради Мене згубить душу свою,
той її збереже” (Луки, 9: 24).
“Хто душу свою зберігає, той погубить
її, хто ж за мене погубить душу свою, —
той знайде її” (Матвія, 10: 39).
“Хто хоче спасти свою душу, той її погубить, хто ж за мене свою душу погубить, той знайде її” (Матвія, 16: 25).
“Хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто погубить душу свою ради мене та Євангелії, той її збереже” (Марка, 8: 35).

ПРОКЛИНАЙТЕ!
РАДІЙТЕ, КОЛИ ВАС
ЗНЕНАВИДЯТЬ ЛЮДИ!

“А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть: Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міс- та”. Кажу вам: того дня (судного) легше буде содомлянам, аніж тому місту!” (Луки, 10: 10—12). “А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, виходячи з дому чи з міста то- го, обтрусіть порох із своїх ніг…” А коли будуть вас переслідувати в одному місті, утікайте до іншого” (Матвія, 10: 14, 23). “Блаженні ви будете, коли люди вас зне- навидять, і коли проженуть вас, і ганьби- тимуть, і знеславлять, як зле, ім’я ваше… Радійте того дня й веселіться — нагорода бо ваша велика на небесах. Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре!” (Луки, 6: 22
—23, 26).