Переглянуло:

СВЯТИННА ХАТА у місті СТАРОКОСТЯНТИНІВ= ПЕРША в Україні.

ПЕРША В УКРАЇНІ СВЯТИННА ХАТА РІДНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВІРИ
(До історії виникнення і розвитку громади Рідної Української Національної віри у місті Старокостянтинів)
В Україні існує багато релігій та віросповідань. Найвідоміше з них – християнство. Дивно, що державники всіляко підтримують і навіть пропагують чужу релігію, що насторожує, й не безпідставно… І це – в той час, коли у Конституції України чітко зазначено, що «кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. … Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова».
Постійна пропаганда в усіх ЗМІ тільки однієї релігії: християнства – вводить в оману весь нарід. Адже може скластися враження, що в Україні більше ніяких релігій і віросповідань нема. Врешті, це – неповага до тих людей, які мають инший світогляд. Це – одна з причин, чому таке ставлення влади до релігій, м’яко кажучи, насторожує. Инша причина полягає в тому, що такою прихильністю державників і політиків лише до однієї релігії, зокрема, чужої нам (християнства) вони мимохіть засвідчують свою прихильність, мало того, ще й приналежність до чужої нації, бо не секрет, що більшість у керівництві держави – євреї. А головне – вони всіляко оминають той факт, що в Україні існує й українська національна віра. Навіть чужа релігія застерігає: «Хай не буде в тебе чужого Бога і щоб ти не поклонявся чужому Богові.
Тож аби хоча б частково заповнити цю прогалину, розповім про неї, а заодно – про одну з рідновірських громад, яких в Україні є, на щастя, немало.
Рíдна вíра (Рідновíрство, Рідновíр’я) – сучасний світоглядний напрям. Ставить за мету відродження рідної народної віри, тому й назва: «рідновір’я». Всім течіям рідновір’я притаманна ідея відродження давніх вірувань, які рідновіри вважають єдиноавтентичними для українців.  
РУНвíра – скорочена назва Рíдної Української Націонáльної вíри. РУНвіра – найпотужніша течія з «течій, які модернізують традиційне язицтво». Ґрунтується на джерелах про давній український світогляд і на Велескнизі, з деякими змінами; найбільша – піднесення ролі Дажбога до «єдиного Бога, до монотеїзму Дажбога». «РУНВіра прагне зберегти рідну культуру, звичаї і обряди українсько-руських земель».
 Одна з рідновірських течій: силенкіянство – модернізувало давню віру у єдиного Бога. Саме про рідновірів-силенкіян – моя коротка розповідь.
Рідновірські громади – це гуртування людей, які зрозуміли нищівну, згубну роль чужовір’я і навернулися до рідного світогляду. Порівняно з кількістю християнських громад (конфесій, церков), рідновірських існує вкрай мало (і це – в Україні!), що, звісно – неприпустимо. Зокрема, на Хмельниччині їх можна порахувати на пальцях. Мало того, про них ЗМІ чомусь не пишуть, рідне не пропагують. А тим часом рідновіри несуть світло про рідний нам, українцям, світогляд: звичаї, свята, обряди, культуру загалом. Одна з таких громад – у місті Старокостянтинів.
Як же виникла старокостянтинівська громада сповідників Рідної Української Національної віри, а відтак – і Святинна Хата: перша в Україні Святиня РУНвіри?
Надамо слово очільникові Старокостянтинівської громади РУНвіри, рунтатові Віхорові Кошубі:
«Все почалося з оголошення, яке попросив мене написати знайомий. Звернувся до мене як до художника. Зміст приблизно такий: «У Старокостянтинові буде зустріч із першим висвяченим у РУНВіру рунтатом Богданом Тарасюком та актором монотеатру  «Кут» Володимиром Смотрителем». Це був 1999 рік. Без стільникових телефонів, комп’ютерів, принтерів. Малюю оголошення і думаю, що в Україні стільки всіляких сект. І всі вони рвуть українську душу на шматки, ще не вистачає нам РУНвіри. Але мій знайомий (а це був Вітомир Лиско) просить мене обов’язково прийти. Я спершу відмовлявся, проте прийшов. На цій зустрічі був невисокого зросту чоловік, якому було за 70 (Богдан Тарасюк) і значно молодший та вищий Володимир Смотритель. Було не зрозуміло: Смотритель – це прізвище чи посада? Мене відразу привабила товстелезна книга в руках маленького лисого чоловіка і гітара в руках актора В. Смотрителя.
До цього ми, група свідомих людей, які з перших років української незалежности боролися за неї, уже читали в українській пресі невеликі статті з «Мага Віри». Це було дуже захопливо. З великою цікавістю ми передавали ці матеріали з рук у руки. І ось на цій зустрічі Богдан Тарасюк тримає в руках книгу, навіть не книгу, а магніт, який втягує в себе буквально всього тебе. Ось чого не вистачало нашій спраглій українській душі! Після зустрічі пробудилось велике бажання відвідувати такі зібрання. Ми гуртувалися групами і їздили у Хмельницький на Свягоси (Священні години самопізнання). Згодом прийняли посвяту у Рідну віру. І вже на Різдво Світла Дажбожого (грудень 2000 р.) ми зібрались, аби створити свою, тутешню, громаду РУНвіри. Пройшли відповідну процедуру у державних структурах і уже в лютому 2001 року мали свідоцтво про реєстрацію релігійної громади Рідної Української Національної віри. Сповнені надії, що всі патріоти України підтримають ідею нового, але свого, Рідного, Українського, богорозуміння і приєднаються до нас, одначе вийшло не так. Люд переляканими очима сприймав пропозицію хоча б відвідати Священну годину. Рухівська газета «Голос громади», яка виходила у Старокостянтинові, побоялась друкувати наші дописи. Ми звертались до прогресивних людей. Надіялись на підтримку, проте марно. Інтелігенція, вихована у релігійному рабстві, яким є чужинське християнство, продовжує сповідувати рабські цінності.
Нас, рідновірів, мало, але ми щасливі, що ми пізнали наше, і це наповнює нас особливим світлом і пізнанням величного вчення. З радістю наситивши себе духовними цінностями величного вчення Вчителя, Лева Силенка, ми продовжували зростати духовно. Згодом з допомогою Вищих Сил і прогресивних людей нам вдалось отримати земельну ділянку в історичній частині міста. І з травня 2009 року наша громада має державний акт із правом постійного користування земельною ділянкою. Сьогодні там стоїть перша в Україні Святиня Рідної Української Національної віри. Вона маленька, але несе в собі велику просвіту, а це – велике благо. Однак це дратує всілякі патріархати чужої релігії. Вони оголосили війну. Ми витримали вже не одну хвилю нападів, суди і прокуратуру. Та все-таки щось є Вище, що стоїть понад нами.
Ми несемо місію Світла і добра. Наш Бог – Даждьбог. А Дажбог – це Енергія, Сила, Гравітація, Вселенський Розум і Вселенська Свідомість, а також Любов: до рідної Вітчизни, її історії, культури, національних свят, звичаїв та обрядів.
У святкові дні наша Святиня заповнена вщент. З усієї України до нас з’їжджаються рідновіри та прихильники рідновір’я. Нам є про що поговорити. Ми єднаємось у рідних, народних, обрядах, у молитвах і піснях, наповнюючи український простір любов’ю до рідного Бога і до рідної землі».  
Чим займаються церкви, ми всі добре знаємо, позаяк із самого народження, навіть не питаючи нашої згоди на те, нас кинули у вир християнства. А це – молитви чужому богові, збір коштів «на церкву» і для церковних працівників, носіння дарів попові «за хрестини», «за похорони», «за освячення хати» тощо. А як у рідновірстві? Мало хто з нас був на їхньому зібранні, хоча б з інтересу, аби не фантазувати про їхню діяльність. Тож розповісти, хоча б коротко, є потреба. А що, як я вже зазначила, у ЗМІ, зокрема, й у хмельницьких, розповідей про рідновірські громади нема, то послуговуюсь усемогутнім інтернетом.  
27 вересня 11014 року Дажбожого рунвісти зі всієї України з’їхались у Старокостянтинів, аби взяти участь у Освяченні першої в Україні Святині РУНвіри: Святинної хати.
Щороку, наприкінці вересня, Святиня Матері-України у Старокостянтинові приймає рідновірів і з инших важливих, знакових для РУНвіри подій. Адже у ці дні – і День «Мага Віри» (Святого Письма РУНвіри), і День народження Духовного Учителя та Рідного Пророка, автора книги «Мага Віра»: Лева Силенка.
 Крім вивчення цієї об’ємної, величної книги, у ці дні відбуваються й семінари на різні просвітницькі теми, зокрема: «Давня світова історія очима українця», «Розширення свідомости», «Сім законів правильного життя», «Світобудова», «Ставлення людини до людини», «Ставлення людини до природи». А всі семінари переслідують мету вгармоніювати людину з тваринним світом, рослинним і богом. Одна з заповідей – вдосконалюй розум, душу і тіло. Їх проводить рунмама Видана Єремеєва, рунтато Віхор Кошуба, рунмама Влада Яткевич із Красилова, Святосил-Сергій Стецько зі Старокостянтинова. Рунтато з м. Новомосковськ Вірослав Кабацюра знайомить усіх зі своїм баченням написів на древніх європейських стелах, у текстах Геродота тощо.
Рідновіри розповсюджують просвітницьку літературу, адже багато з них – самі письменники, журналісти, дослідники, освітяни і просвітяни. Тобто кожного рідновіра можна назвати ще й просвітником. Тут можна придбати різні обереги, футболки з рідною символікою, дивовижні вироби із соломи, зокрема, дідухи рунтата Лелеки Пшеничнюка із Житомирщини.
Молодіжний відділ Головного Столу ОСІДУ РУНВіри проводить літній духовно-оздоровчий молодіжний табір, який розташовується на мальовничому Михайловому острові на річці Случ біля смт Старий Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької области. Діти, батьки яких беруть участь у підготовці до таборування, перебувають на острові безкоштовно.
Дехто з рунвістів робить конкретні справи із забезпечення військових частин найнеобхіднішими речами. Наприклад, рунтато Святослав Щербина (Запоріжжя) із групою помічників постійно купують і відвозять у різні військові частини всілякі потрібні там речі та продукти для наших вояків. 
Святинна хата у Старокостянтинові приймає гостей у різні пори року. Тут, а також серед Природи, відзначають Купальське свято біля річки Шахівка (на День літнього Сонцестояння), свято Калити, Зелені святки, Різдво Сонця (Світла Дажбожого), Водосвяття, Великдень, Весняне рівнодення, Осіннє рівнодення, Клечальну неділю, свято Весни, День рослинного світу, Обхід зеленої ниви, День лицаря Святослава, народини Т. Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, які у свій час прозріли щодо чужовір’я, День народного гніву, День Матері Лель, Новоріччя (звісно, у березні)…
У Святині скріплюють свій шлюб вінчанням подружні пари, як, наприклад, рунвісти Зоряна і Богдан Джурики зі Львова та рідновіри Олена і Сергій Стецьки зі Старокостянтинова. Тут проводять освячення новонароджених, святкування народин членів громади, а також поховання за рідновірським звичаєм.
На обряди, котрі проводить як рунтато старокостянтинівської громади РУНвіри Віхор Кошуба та рунмама Видана Веремеєва, так і рунтата й рунмами з инших країв, з’їжджаються рунвісти із Тернопільщини, Січеславщини, Львівщини, Хмельниччини, Вінниччини, Волині, Житомирщини, Івано-Франківщини, Запоріжжя, Закарпаття… Бувають тут і почесні гості із закордоння: магарунмама Миролюба Ковганич зі США, а також зі США рунмама Світанна Овчаренко-Свириденко та рунтато Боголюб Овчаренко-Свириденко, які всякчас підтримують громаду морально й матеріально, особливо – під час побудови Святинної Хати, а також підтримують инші рідновірські громади, наших воїнів-захисників, «Просвіту», видання книг тощо.  
Усі рунвісти загалом і старокостянтинівські зокрема – творчі, передові, прогресивні, свідомі, талановиті люди, які постійно виступають на зібраннях зі своїми поетичними та пісенними творами. Крім того, у рідновірських заходах беруть участь і професійні та аматорські колективи. Це, наприклад, старокостянтинівський хор «Подоляни», учасники красилівського самодіяльного колективу «Любисток», инші.  
Отже, основні віхи з історії створення громади РУНвіри та Святинної Хати РУНвіри у м. Старокостянтинів Хмельницької области такі:
1999 рік – зустріч із першим висвяченим у РУНВіру рунтатом Богданом Тарасюком та актором монотеатру «Кут» Володимиром Смотрителем.
Грудень 2000 року, на Різдво Світла Дажбожого, – організаційне зібрання щодо створення старокостянтинівської громади РУНвіри.
Лютий 2001 р. –  отримання свідоцтва про реєстрацію релігійної громади Рідної Української Національної віри у м. старо.
Травень 2009 р. – отримання державного акта із правом постійного користування земельною ділянкою. (До речі, єдина громада, яка має земельну ділянку).
2011 рік – початок будівництва Святині РУНвіри у м. Старокостянтинів.
Як слушно зазначив один із перших сповідників РУНвіри Боголюб Свириденко, «забобонність, інертність, боязнь осуду і ментальна лінь – це далеко не повний перелік того, що заважає людині зробити релігійний вибір. Кожен зі сповідників РУНвіри – вже сміливець, бо наважився на відповідальний і непростий крок у своєму житті. Ці люди знайшли в собі духовну сміливість і виявили волю відкинути чуже, а пристати до рідного та призабутого. Проповідники РУНвіри – це найсвідоміші і найвідданіші своєму народові українці».
Висновую: тільки рідновіри – справжні націоналісти, позаяк сповідують усе національне. 
Відомо, що при насадження чужої віри наш нарід протестував і навіть ще кілька віків (до 18-го століття) боровся, не визнаючи чужу віру. Тому такий багатий фольклор про християнство і несприйняття його українцями: «Хто правду шукає, той від церкви тікає!», «Тоді бог дасть, як сам заробиш», «Хоч піду в церкву, та молитись не буду!», «Не кадилом кади, а за плугом ходи», «Попи дурять раєм, а більшовики – комунізмом», «Піду в попи: дурних багато».
«Мудрі народи тому мудрі, що звеличують віру батьків своїх. У вірі батьківській є совість батьківська, мудрість батьківська, любов батьківська. У жолудеві живе дуб могутній, у вірі батьківській – наша сила могутня», – слушно зауважив автор «Мага Віри», номінант на Нобелівську премію Лев Силенко.
«Кожна народність тримається на вродженому націоналізмі» (Ю. Шевельов). Наш націоналізм – це наша рідна віра: не штучно створена, як християнство, а вроджена, природна. Себто це віра в сили Природи, від якої залежимо усі: і буддист, і християнин, і рідновір, і атеїст. У нас є все своє! І віра – в тому числі. У кожного народу – своя віра, світогляд, Богорозуміння, вірування. Тому заклик Софокла «вернись додому, до Богів своїх!» – це й до українців. Вернімось до Свого – і  здійсниться пророцтво Й. Гердера: «Україна стане колись новою Елладою і її впливи поширяться на весь світ»!
(Любов СЕРДУНИЧ,
науково-краєзнавчий збірник «Хмельницькі краєзнавчі студії»,
випуск 30. – 2021, с. 231 – 237).
Книги, які можна замовити тут:

МУДРІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВДИ. НАУКА РУНВІРИ. Л. СИЛЕНКО

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=365

УЧИТЕЛЬ СИЛЕНКО: ЙОГО РОДОВІД, ЖИТТЯ І ВІРА В ДАЖБОГА

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=368

Якщо у Вас виникли проблеми з замовленням, зателефонуйте, будь ласка, +380995447701 для оформлення замовлення

×
Завітайте в наш магазин!