Переглянуло:

Писанки – це добрі чари нашого Роду. Автор: Тетяна Сівак.

 

Колись робилось для дитини 8-10 років до школи – вчителька робила відкритий урок на тему Великодня (ясєн пєнь, християнського, але тему писанок піднімалось). Тут описано базові моменти, при тому практично поза релігійними канонами – просто основи, “що робити, чого не робити”.

Тримайте, має придатись. і то не лише дітям 
——-
Писанки – це добрі чари нашого Роду. Їм стільки ж років, як і нашому Роду – багато тисячоліть. Ці чари творились на особливі свята жінками, щоби залучити Боже благословення в родину.

Писанка – це лист до Бога. На писанці до кожного свята жінки пишуть особливими візерунками прохання і побажання Богові щодо конкретних потреб цієї родини в цьому році. Вимальовують вдячність Богові за всі благословення й дари Божі, що родина отримала за рік, котрий минув від попереднього свята.

Для справжньої чарівної писанки важливе все.

Перше. Ми ретельно вибираємо для неї яйце. Воно має бути світлим, рівненьким і гладеньким. Обов’язково від домашньої курочки, а не з птахофабрики. І з двору, де є не тільки курочки, але й власний когутик. Бо яйце для писанки обов’язково має бути живе. Нести в собі майбутнє життя. Тільки тоді з писанки вийде чарівний оберіг. Бо чари долучаються до життя в яєчку.

Друге. Маємо підготувати чистий віск, свічку, фарби й воду, серветки зі старих м’яких ганчірок. І, звичайно, писачок. Сьогодні є спеціальні електричні писачки. Ними можна робити дуже тонкі й складні візерунки. Але наші прабабусі вміли то робити і простеньким саморобним писачком.

Третє. З майбутньою писанкою працюють тільки жіночі руки – то особливі чари. Чоловіки йдуть працювати десь поза домівкою і забирають з собою хлопчиків. Вони можуть нарізати лози і сплести кошики, прибрати і прикрасити двір до свята. А тим часом мами з доньками беруться до святкового чародійства.

Четверте. До роботи з писанками беруться тільки в доброму гуморі, зі світлими думками. Всі чари народжуються з думок. І писанка-оберіг народжується з добрих думок про щастя й достаток в родині. Кожному доброму побажанню відповідає особливий колір і візерунок – і наші прабаби всі їх колись знали і пам’ятали.

Отже, маємо пам’ятати:

– ми ніколи-ніколи не беремось за писанку, коли сумні, чи злі, чи ображені;

– писанки ніколи не пишуть хлопчики і чоловіки – то жіноча робота з суто жіночими енергіями;

– ми ніколи-ніколи, за жодних умов не працюємо з неживими яйцями – видутками.

Благословення без опори на життя набувають прямо протилежного значення. Тобто, стають прокляттями: візерунок кохання – привертає самотність; візерунок діточок – привертає бездітність, візерунок багатства – прикликає нензу. В давніх переказах злі сусідки так шкодили людям – підкидали на городи, в садки, в хати видутки-писанки. Громада за то дуже тяжко карала, якщо винуватицю знаходили.

З цієї ж причини ми не пошкоджуємо яйця-писанки. Тобто, новітні техніки витравлювання візерунків на шкаралупі спеціальним хімічним розчином так само мають результатом дуже недобрі наслідки. Так само як і «витинанки з яйця» – коли на порожній шкаралупі вирізують наскрізні ажурні орнаменти. Також прокляттям для домівки стають видутки, вишиті нитками чи бісером, – бо в них нема життя.

Такі речі не можна робити самому, не можна дарувати, не можна приймати в подарунок, не можна купувати чи продавати (писанки й інші обереги взагалі не продаються і не купуються).

Писання ж на суцільних дерев’яних чи глиняних подобах яйця зазвичай є нейтральним – не прикликає ані Божих благословень, ані проклять. Це просто декор.

Маємо розрізняти писанку і крашанку: нанесення різнобарвних орнаментів на сире живе яйце за допомогою гарячого воску – і фарбування в один колір під час відварювання з барвниками, частіше природними (такими як цибулиння, червоноголова капуста, буряки тощо). Тобто, писанка – це сире помальоване яйце, не видуте і з-під когута. А крашанка – круто зварене однотонно зафарбоване під час варіння яйце, котре може бути й фабричним. Традиційна забавка «биття яйцями» вигадана саме для варених крашанок, а не для сирих писанок. Писанки після освячення Богом на сході сонця в день свята просто зберігають в домівці, в урочистому місці, щоби їх було видно. Бо від писанки цілий рік, як промінчики від сонечка, розходиться Боже благословення на домівку й родину.

Ціле живе яйце, коли на ньому пишуть орнаменти гарячим воском, а тоді той віск витирають, ніколи не зіпсується і не засмердиться. І то не тільки консервуюча властивість воску – то також і сила Божого благословення та добрих думок майстрині. Правильно, з добрими думками написана писанка чудово збережеться аж до наступного року – коли її з вдячністю віддають землі. Ця писанка своє відпрацювала. Вона віддала всі вкладені на свято Божі благословення. Наступного року родину й домівку благословлятиме нова писанка.
==
(на фото – взірець писанки, придатної до збирання благословень Божих жіночих Проявів в ніч на 1 травня та в травневу повню – але не в день весняного рівнодення).

Література, яку можна замовити тут:

Старовинна магія українців.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=245

 

 

Надприродне споконвіку було невід’ємною частиною життя наших предків. У змінах пір року, зливах та посухах, щасливих випадках і поразках вбачався вплив чарів, неземних сил… Народження, дорослішання, шлюб, праця, смерть — усі етапи життя Пращурів супроводжувалися магічними обрядами, віруваннями, забобонами. Ця книжка розповість, ким насправді були волхви, знахарі, мольфари та відьми, які предмети наділялися чарівними властивостями і як звичайні речі перетворювалися на магічні артефакти, у чому полягала магічна сила імені, які замовляння могли вилікувати будь-яку хворобу, чому присвячувалися ритуали та обряди, де наші предки шукали чарівні рослини тощо. Дізнайтеся всі таємниці старовинної магії українського народу!

Автор: Вікторія Садовнича

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

×
Завітайте в наш магазин!