Повномасштабна війна, чи продовження гібридної?

Повномасштабна війна, чи продовження гібридної?
********************
Наскільки ж можливе сьогодні переростання із гібридної в повномасштабну війну московії проти України?
Сьогодні Україна в епіцентрі нових потуг Російської Федерації перекроїти світовий порядок під себе. Проміжний, але ключовий елемент.
Тому:
З одного боку, коли практично всі дієздатні підрозділи збройних сил московії сконцентровані на сухопутних та морських кордонах України, та враховуючи надзвичайно високу репутаційно – політичну ставку Путіна у геополітичних та внутрішньополітичних його іграх (маніакальне бачення місії, банальне бажання збереження влади й навіть, можливо життя), можна говорити про велику вірогідність повномасштабного вторгнення (принаймі більше як 50 відсотків, у випадку, якщо Путін буде переконаний, що не отримає адекватної відповіді, та ціна такого вторгнення буде для нього прийнятна)).
З іншого боку, допоки у Путіна є надія, що Україну він зможе окупувати шляхом примушення (в тім числі з допомогою «наших європейських партнерів», тиснучи психологічно військовою армадою в повній бойовій готовності на кордоні) узаконити мінські угоди (свій час підписані під тиском прямої збройної агресії, й на сьогодні не маючих юридичною сили), тобто підписати капітуляцію, відмовитись від суверенітету, погодитись на рабство.
********************
Щодо нашої влади. Нинішня, гібридна фаза московитсько – української війни розпочиналась у 2014 році як війна між російською державою (при паралізованому російському суспільстві) проти українського суспільства (при паралізованій Українській державі).
Що змінилось?
Майже нічого. На жаль…
Проте, незалежно від того, чи Путін нападе чи ні, але війну за Україну він уже програв. Не дивлячись на величезну кількість ворогів у наших владних коридорах, на велике число манкуртів, український народ уже не змириться з рабством…
Народ не змириться. От тільки, вчергове прийдеться платити кров’ю найкращих своїх синів за свободу. Й тому, так би хотілося б щоб дипломати, політики і влада, нарешті знайшли у своїх рядах та об’єднали в єдину силу критичну масу професійних патріотів, маючих волю та здатних знайти вихід, примусити ворога відступити. В тім числі, нагадавши нашим гарантам по Будапешському меморандуму, про їх зобов’язання…
Національно свідомий народ, плюс критична маса політиків, дипломатів, чиновників, які б змогли максимально мобілізувати світову спільноту ( не просячи її про допомогу, а переконавши, що на Україні Путін не зупиниться). Останній час, думаю весь світ отримав підтвердження тому, що Путін не зупиниться поки не отримає максимум можливого в сьогоднішньому перерозподілі сфер впливу в світі (поки його не зупинять зрозумілими йому та дієвими методами). Адже, це йому потрібно принаймі для того, щоб зберегти свою владу в московії, зберегти існуючий режим і навіть життя.
Об’єднання здорових світових сил ( хоча б з інстинкту самозбереження), зможе зробити ціну для прямої окупації України неприйнятною, що змусить відкласти плани бліцкрігу до кращих часів. Звичайно, спроби розвалити Україну зсередини продовжаться, допоки буде існувати московія, принаймі, допоки буде існувати там подібна до сьогоднішньої система влади. А цивілізований світ виграє від того, що Путін змушений буде умірити апетити, принаймі тимчасово, допоки знову він не знайде слабке місце…