Як учасник патріотичного руху в Харкові виступав на захист єдності та незалежності України після початку агресії Росії проти України 2014 року, брав участь у всіх акціях за цілісність України. Зокрема, 27 квітня 2014 року, у свій день народження, Данило пройшов у колоні разом із п’ятьма тисячами вболівальників ФК Металіст і ФК Дніпро в ході́ «За Єдину Україну», що знаменувала, зокрема, примирення і єднання груп футбольних фанатів (аналогічну ходу в Донецьку наступного дня атакували проросійські бойовики).

22 лютого 2015, в річницю перемоги Революції Гідності, у Харкові проходила хода на підтримку єдності України, в якій брав участь Данило. Хода почалася біля Палацу Спорту, активісти вишикувалися в колону та рушили в напрямку майдану Свободи, однак встигли пройти лише 100 метрів, коли пролунав вибух.

Хлопець ішов попереду колони, перебував поблизу епіцентру вибуху й отримав тяжку черепно-мозкову травму. Травма призвела до коми. Наступного дня, 23 лютого 2015 року, не приходячи до тями, Данило помер

У захоплені від таких, як Данило. Він зміг відчути національну ідентичність, піти проти течії. Піти за покликом серця, що далеко не кожній зрілій людині підвладно. Дані Дідіку було 15. Він зміг! Зміг проявити СВОЮ громадську позицію!

Україна пам’ятає! Україна переможе!

Слава Україні! З нами Бог!

Автор: Олександр Мартиненко.