Переглянуло:

Не вірю Росії… Вірмо в перемогу, але не допустімо поразки…

Не вірю Росії…
Свого часу Отто фон Бісмарк сказав таке: «Угоди з Росією не варті й паперу, на якому написані». Цей «залізний канцлер» знав, що говорив. Він певний час був послом у Росії й встиг непогано вивчити росіян.
У 1994 році Україна підписала Будапештський меморандум, який начебто гарантував їй безпеку в обмін на відмову від ядерної зброї. Цей документ підписали США, Велика Британія й Росія.
Чи зважилась би на це Росія, якби Україна володіла ядерною зброєю? Питання, радше, відноситься до «альтернативної історії». Але хочеться нагадати, що в 1992 і 1994 роках при допомозі російських спецслужб організовувалися сепаратистські виступи в Криму. Однак до анексії півострова не дійшло. І не останню роль відіграла ядерна зброя, яка була в Україні.
Після анексії Криму й розв’язання війни на Донбасі весною 2014 року Україна отримала черговий Будапештський меморандум, який називається Мінськими угодами чи домовленостями. Українське керівництво змушене було піти на ці угоди, аби зупинити фазу гарячої війни на Донбасі. Восени 2014 року конфлікт зайшов дуже далеко. Росія змушена була ввести свої війська на Донбас – хоча це, звісно, не афішувалося.
Роки боротьби… А далі… Погодившись в принципі («формула Штайнмайера») з проведенням окупантом «виборів» на окупованій ним території, капітулянти накинули зашморг ОРДЛО на шию України. Україна з 12 липня повела себе на міжнародній арені як класичний «український експерт за викликом» на російському телебаченні.
Наступним масштабним кроком на шляху до капітуляції стало узгодження тим же Єрмаком 18 листопада в Москві з Сурковим секретного протоколу – проекту підсумкового документа саміту «нормандської четвірки»…
Й що далі, то все більше повторення аналогій в історії…І судячи з “мирної” риторики українського президента, я розумію, настільки велика небезпека його повернення із зустрічі новітнім Чемберленом…
**********************************************
Може, українським політикам і дипломатам пора перестати говорити про «формулу Штайнмаєра». А згадати «формулу Бісмарка»: «Угоди з Росією не варті й паперу, на якому написані». Це більше відповідатиме реальній політиці.

Микола Ternik

Ternik

Ternik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

×
Завітайте в наш магазин!