Лист до редакції.
Ось такий лист ми отримали. Не всі євреї забули, що їх рятували українці. Публікуємо а повному об’ємі.
До вашої редакції мене змусила звернутися стаття, яка була опублікована на сайті, від 1 червня , цього року, під назвою
“Директор” всіх євреїв в Україні, Eduard Dolinsky, закликає вилучати з інтернет-магазинів українські книги.
Мене звуть Марк Абрамович, народився і виріс я в Умані, Черкаської області. Працюю в школі, викладаю математику у старших класах. Мої дідусь і бабуся, з двома дітьми жили раніше в селі, під Уманню. Коли почалася війна, дідуся забрали в Радянську армію. Незабаром він загинув, а потім в Умань ввійшла німецька армія. Старостою в селі поставили особу, яку всі швидко зненавиділи , поліцай десь родом з під Куйбишева, по кличці “Кутузов”. Привезли його з Умані, представляв сам начальник районної управи,рідкісна звірюка! За найменшу провину староста тягнув людей в управу, де вони так били людей, що кров по стінах збігала. По сусідству з бабусею жили люди, з якими були дуже гарні стосунки, вони допомагали як могли, бо з двома маленькими дітьми, без чоловіка жити було не просто. Через якийсь час, “Кутузов” почав обходити хати і розпитувати, чи нема в селі євреїв. Ввечері прийшла сусідка і сказала бабусі, що потрібно терміново кудись переїхати, і запропонувала негайно ,цієї ж ночі виїхати на хутір, де жили її родичі. Пізно вночі, вони разом повантажили на воза нехитрий скарб і до ранку були вже в іншому місці. Сусідка на наступний день повернулась, але не встигла на роботу. Наступного ранку її викликав “Кутузов” вияснити, чому її вчора не було. В сусідки також двоє дітей і вона сказала, що в неї захворіла дитина. Староста довго кричав на сусідку, а тоді наказав їхати їй з ним в управу, по дорозі розповідаючи, як її там будуть бити. Проте сталося інакше, німець в управі вислухав сусідку і дозволив тиждень не ходити на роботу, поки не видужає дитина. Моя бабуся, майбутня мама і дядько переховувалися на хуторі аж поки німців не вигнали з села.
Читаючи вищезгадану статтю, я згадав цю оповідь бабусі, яку вона розповідала мені в дитинстві. Я пишу цього листа, щоб підтримати вашу редакцію і сказати, що не всі євреї однакові. Є такі як я, які живуть в Україні від народження, знаходять спільну мову з українцями і конфлікти на національному грунті не виникають. Заявляю однозначно, НІЯКОГО АНТИСЕМІТИЗМУ В УКРАЇНІ НЕМА! Але, на жаль, є і інша категорія євреїв. Для прикладу, той же Едуард Долінський, про якого ви писали в статті. Я зайшов до нього на сторінку, кожен його допис-паскудний бруд на українців. Уявімо таку ситуацію. Приходить якийсь Едуард у чийсь дім, починає лаяти господаря, ображати його дружину, батьків, дітей, то що має робити господар? Звісно,викине такого непроханого порадника з хати. І біжить той гість по світу і репетує, що в Україні антисеміти, бо йому, єврею дали по мармизі! Ходить по різних фондах,асоціаціях, лає українців і просить допомогти матеріально борцю за єврейські права. Потім його ставлять керівником якогось чергового фонду,він збирає кругом себе кілька десятків недоумків і починається бурхлива діяльність. Скажіть, навіщо репетувати, що треба заборонити в Україні українські книги? Навіщо хаяти людей, яких українці вважають героями? Навіщо втручатися в історію і традиції іншого народу? Ціль одна, потрібно створити максимально скандальні ситуації,отримати, образно кажучи по фізіономії, а потім роздути все у пресі, на радіо, телебаченні, щоб показати себе борцем із всесвітнім злом. Заодно пожалітися впливовим євреям на своє тяжке життя і необхідність додаткових коштів, щоб остаточно побороти міфічних антисемітів. Бізнес і нічого крім бізнесу. Але давайте змоделюємо ситуацію,яка може трапитись. Якщо , не дай Бог, такі діячі і надалі будуть те робити, то люди будуть обурюватися не лише на них, вони будуть казати, що то прокляті жиди те виробляють! Якби таке було до війни, то хто б рятував євреїв? А де гарантія, що озлоблені такими діячами радикали не почнуть дійсно ненавидіти євреїв і чим це може закінчитися? Виходить так, що провокатори,які вказують українцям як їм жити і є СПРАВЖНІМИ АНТИСЕМІТАМИ! Навіщо думати про євреїв, які живуть десь в Тальному,чи Монастирищі, можна отримати черговий грант від нажаханих байками зарубіжних спонсорів і далі бездумно паскудити в країні, в якій живеш.
Я не хочу сваритися з українцями. Хочу щоб мої діти спокійно ходили в школу, вчилися в інституті, працювали,щоб вони поважали людей і щоб люди поважали їх. Я, працюючи в школі, не відчуваю жодної дискримінації відносно себе і хочу щоб так і було.
Я впевнений, що мій лист буде надруковано, я не хочу ніяких погромів і нещасть,які намагаються по недоумству спровокувати провокатори. З жахом чекаю чергового Рош Га -Шана , бо після приїзду хасидів виходити на вулицю страшно, мороз йде по шкірі, коли чуєш що говорять про євреїв. Кому це потрібно? Простим євреям точно ні.
І на завершення провокаторам. Колись знов надумаєте писати про міфічний антисемітизм, згадайте мій лист, а також те, що я живу в українському місті Умань, і моя вулиця носить ім’я видатного єврея Шолом Алейхема.
Будьмо людьми!
Книги Дарія Світлого можна замовити тут:
Підлі душі.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=301
70 грн.
Прокинься, націє! Перестаньмо терпіти знущання: Есей.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=303
60 грн.
Світова москвинсько-єврейська проблема та визвольний націоналізм. Передмову до якої написав Герой України Левко Лук’яненко.