Переглянуло:

“Формула Зеленського” на противагу “формулі Штайнмайєра” так і не з’явилась… Що робити? Брати приклад з Японії!


Мінські домовленості у вигідній для Кремля редакції, зокрема у форматі «формули Штайнмайєра», це легалізація проросійського анклаву ОРДЛО у вигляді «троянського коня» для знищення незалежної української держави і перетворення її на «юго-западнй федеральный округ РФ», що є ідеєю-фікс Путіна…
ЦИНІЗМ – ЦЕ ПОРОДЖЕННЯ КОРИСЛИВОЇ БРЕХНІ АБО ПОМИЛКИ, В ЯКІЙ СОРОМНО ПРИЗНАТИСЬ… НАСТУПНИЙ КРОК, МАЙЖЕ ГАРАНТОВАНО – ЗЛОЧИН…
“Сліди багатьох злочинів ведуть в майбутнє”. С. Є. Лец.
Політика – мистецтво використовувати на свою користь будь які факти маніпулюючи людьми, досягати мети не добираючи засобів. Вигода – її мета, інтрига – засіб …
Війна – продовження політики, політика – продовження економіки… Коріння будь-якої війни лежать в економіці…
****************************************************************************
«Формула Зеленського» на противагу «формулі Штайнмайєра» так і не з’явилася… Що робити? Брати приклад з Японії!
*************************************************************************************************
Що таке «формула Штайнмайєра», її історія? Адже вірно назвати – вірно розуміти…
Останні 5 років обидві сторони (Україна і Росія) на всіх рівнях стверджували, що Мінським домовленостям немає альтернативи, при цьому кожна розуміла їх по-своєму. Росія наполягала спочатку на проведенні виборів, наданні ОРЛДО особливого статусу, і лише після цього мало бути виведення військ і встановлення контрою України над 400-кілометровою ділянкою українсько-російського кордону. Україна протягом всіх цих років вимагала виконання Мінських домовленостей у зворотньому порядку.
Франк-Вальтер Штайнмайєр — колишній двічі керівник німецького МЗС (2005–2009 та 2013–2017 рр.), який є одним із, так би мовити, «творців» Мінських домовленостей. З 2017 року він — чинний президент Німеччини з досить обмеженими повноваженнями. Ф.-В. Штайнмайєр відомий своїм толерантним, якщо не сказати дружнім, ставленням до Росії і Путіна, і неодноразово робив заяви про можливе послаблення санкцій проти РФ та про «неприпустимість посилення тиску на Кремль».
Словосполучення «формула Штайнмайєра» вперше прозвучало на останньому саміті лідерів «нормандської четвірки 19–20 жовтня 2016 року у Берліні, як «дорожня карта» реалізації Мінських домовленостей, основу яких становлять Мінський протокол від 5 вересня 2014 року і Друга Мінська угода від 12 лютого 2015 року. На саміті А. Меркель заявила, що першим пунктом у цій «дорожній карті» мають бути вибори на окупованій території, в так званих ОРДЛО, без роззброєння бойовиків і відведення російських військ, що, власне, чомусь і стало основою «формули Штайнмайєра», а не «формули Меркель», як це мало б бути. Напевне А. Меркель просто не хотіла, щоб її ім’я «згадувалось всує». Восени 2016 року і до сьогодні «формула Штайнмайєра» не була втілена, оскільки українська сторона наполягала спершу на встановленні контролю над кордоном з Росією і лише після цього на проведенні виборів.
Практично «формула Штайнмайєра» є ніщо інше, як путінська інтерпретація Мінських домовленостей в «привабливій німецькій упаковці», яка визначає послідовність дій з виконання політичної частини цих домовленостей в наступному порядку: передусім проведення виборів на непідконтрольній Україні територіях ОРДЛО, потім, після визнання їх «демократичності» спостерігачами ОБСЄ, надання особливого статусу цим територіям у складі України з внесенням відповідних змін до Конституції, де цей особливий статус закріплюється на постійній основі. І насамкінець (що насправді має бути насамперед) — передача 400-кілометрової ділянки російсько-українського кордону під контроль України.
Колишній заступник глави АПУ Костянтин Єлісєєв, який протягом чотирьох років мав статус дипломатичного радника на переговорах у «нормандському форматі», стверджує, що до цього часу Україна ніколи не давала і не могла дати згоди на реалізацію «формули Штайнмайєра». На його думку, обговорення «формули Штайнмайєра» щодо врегулювання ситуації на Донбасі є пасткою для президента України Володимира Зеленського.
Українська журналістка у Парижі Алла Лазарєва та її французький колега Ален Ґіймоль вважають, що Е. Макрон на саміті «нормандської четвірки» може «піддатися спокусі спробувати змусити президента України В. Зеленського піти на «мирний план» відповідно до «формули Штайнмайєра», який фактично означатиме повне втілення бажань Росії щодо України». На думку головного редактора англомовного порталу Euromaidan Press Алі Шандри, «абсолютно нераціонально очікувати, що Росія раптом може мати якісь добрі наміри, чи піти на поступки. Це абсолютно суперечить всім діям Москви за останні 6 років».
************************************************************************************************************
Мінські домовленості у вигідній для Кремля редакції, зокрема у форматі «формули Штайнмайєра», це легалізація проросійського анклаву ОРДЛО у вигляді «троянського коня» для знищення незалежної української держави і перетворення її на «юго-западнй федеральный округ РФ», що є ідеєю-фікс Путіна…
Варто було б дослухатись до колишнього радника Путіна Андрій Ілларіонова. У  міркуваннях А. Ілларіонова є рекомендації, до яких варто дослухатися. Мається на увазі його рекомендація про те, що українській стороні слід почати переговори на наступному саміті «нормандської четвірки» з пропозиції щодо укладання нового варіанту Мінських угод, які б, крім Донбасу, включали Крим, Севастополь, Керченську протоку, а також статус Азовського моря. Звісно, у відповідь на цю пропозицію ми неодмінно почуємо від Путіна: «Нет! Вопрос Крыма закрыт!». На мою думку, на цю репліку Путіна можна було б спокійно відповісти приблизно так: «Ну що ж, ми почекаємо і знову поставимо це питання перед тим президентом, який прийде вам на зміну і, можливо, відкриє «вопрос Крыма». Дійсно, українська сторона не повинна поспішати приймати умови агресора щодо врегулювання ситуації на Донбасі і в Криму, тобто погоджуватись на капітуляцію з перспективою перетворення України на Малоросію у кращому випадку.
Напевно в цьому плані ми маємо брати приклад з маленької за територією, але великої за своїм економічним і науковим потенціалом Японії, ВВП якої більший, ніж ВВП РФ. З 1945 року між Японією і СРСР, а після 1991 року з РФ до цього часу не укладена мирна угода. Формально до цього часу ці країни перебувають у стані війни і між ними існує лише перемир’я, тобто відсутність бойових дій. А все тому, що Японія до цього часу не погоджується з окупацією Радянським Союзом у 1945 році чотирьох островів з Курильської гряди. Але це не заважає розвивати між двома країнами взаємовигідні відносини, особливо у сфері економіки. Так би мовити, «гібридне співіснування». Отак і українське керівництво, як каже А. Ілларіонов, має набратися «довготривалого стратегічного терпіння». Головне — зберегти і зміцнити українську державу. Якщо нам це вдасться, то всі проблеми ми зможемо вирішити…

Микола Ternik

Ternik

Ternik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

×
Завітайте в наш магазин!