ДБР відверто діє в інтересах московії…

ДБР відверто діє в інтересах московії…
**********************
Революція Гідності, за версією ДБР – «масові заворушення»… Вбивць майданівців влада «не бачить», кого змушена «побачити» – відпускає, реабілітує, медведчукам і портновим – владу, пасіонаріям від народу – тюрми…
ДБР офіційно звинуватило Чорновол в умисному вбивстві під час Євромайдану.
«Події подаються як масові заворушення, хоча це був вимушений акт учасників Майдану. Була спроба витягнути карателів з Маріїнського парку, щоб вони кинулися звільняти офіс Партії регіонів. Назвати акт самозахисту масовими акціями — це вже переписувати історію України» Чорновол.
В той же час, ДБР не бачить ні Медведчука, Портнова, ні їм подібних, тих, хто відверто проводить антиукраїнську діяльність…
Якщо Ви шукаєте відповідь на питання, чому Україна – найбідніша в Європі країна за часткою ВВП на душу населення, одночасно будучи найбільшою за площею країною Європи (з країн, що повністю перебувають в її межах), країною з величезним запасом корисних копалин, науковим та технологічним потенціалом, працелюбним, освіченим народом…, то відповіді потрібно починати шукати саме тут, в нашій байдужості, надмірній толерантності, незавершених революціях, в тому, що ми дозволяємо владі забувати, що ми обираємо і утримуємо її не для того, щоб вона безконтрольно її використовувала виключно у свої інтересах, продаючи чужинцям в рабство свій народ, адже тоді: «… Держава – це організація можновладців для захисту їх від незаможних» Ф.Енгельс.
Звичайно, щоб зрозуміти сьогоднішню ситуацію в Україні, потрібна цілісна картина, із усіма взаємозв’язками між усіма частинами нашої суспільної системи, у взваємозв’язку та розвитку з сьогоднішнім динамічним світом…
Та як би там не було, можна або битися за свободу, або вчитись боротися за виживання навколішки, й так виживати, мовчки, все терплячи (знущання, наругу, голодомори, смерть), ставши слугою системи, чи “корисним ідіотом” для авантюристів…
Все ж вірю, доки живий в народі ген свободи – доки й націю українську не здолати, й наступить наш час…
«Так, держава — це я, а не те, що вони з нею зробили.
І якби кожен усвідомив, що держава — це він, то досі у нас вже була б достойна держава.
І нація — це теж я. А якщо в цій нації є антинація, то прошу не плутати. Бо я належу до нації, яку обрав я і яка обрала мене — до красивої і шляхетної нації. Ліна Костенко «Записки українського самашедшого».
Хтось запитає:”Що змінилося, чого добилися…?
Прикладаючи зусилля – отримуєш шанс. Припиняєш боротися – миришся з рабством.
Не завжди в житті все виходить з першого разу. Та скільки разів падає дитина аж поки навчиться ходити?
Країну змінять не депутати й політики, а освічений народ, зріле громадянське суспільство, при достатній критичній масі пасіонаріїв…