Чому я маю бути на Майдані 14 жовтня?
Чому я маю бути на Майдані 14 жовтня?
*************************************************************
Влучно сказав Павло Казарін: У 2014 році московія відібрала у нас території. У відповідь Україна набула реальний суверенітет. Чере п’ять років московія намагається здійснити зворотній обмін. Пропонує повернути частину вкрадених територій в обмін на суверенітет.
Тому, на Майданах сьогодні ті, ХТО НЕ ХОЧЕ ЩОБ НАШІ ДІТИ СТАЛИ РАБАМИ «МОТОРОЛ І ГІВІ»…, ТІ ХТО НЕ ХОЧЕ, ЩОБ УКРАЇНА ПЕРЕТВОРИЛАСЬ НА МАЛОРОСІЮ, А МИ СТАЛИ МАНКУРТАМИ…
Я також за мир! Тільки де знайти середину, коли для московії ми «адін народ», а українці – непорозуміння…? Тому, обираю обладунки воїна, а не ошийник раба…
Коли залякані шакали нездатні чинити опір, вони починають вихваляти свого ката і за його похвалу знищувати своїх же побратимів…
«Раба звільнити неможливо. Тільки він сам може звільнити себе. Цього не можна зробити зверху, як не можна і поневолити вільного – його можна лише вбити» Роберт Хайнлайн
«Держави гинуть тоді, коли люди не можуть відрізнити добрих людей від поганих» (Антісфен)…
Звичайно, непросто сьогодні Україні… Повернути прямо сьогодні Крим і Донбас можна…, тільки ставши малоросією..! Та якщо сьогодні не можемо перемогти, то як мінімум, вихід бачу у прикладі маленької за територією, але великої за своїм економічним і науковим потенціалом Японії, ВВП якої більший, ніж ВВП РФ. З 1945 року між Японією і СРСР, а після 1991 року з РФ до цього часу не укладена мирна угода. Формально до цього часу ці країни перебувають у стані війни і між ними існує лише перемир’я, тобто відсутність бойових дій. А все тому, що Японія до цього часу не погоджується з окупацією Радянським Союзом у 1945 році чотирьох островів з Курильської гряди…
Японці подумали у свій час… І залишились Японією!
Японці кажуть, що душа самурая прихована в його мечі. Лезо – це Ваш дух, шари металу – результат життєвих випробувань. І тільки тисячі ударів, які й створюють тисячу шарів металу, загартовують його до найвищої якості. При цьому, найменше зволікання ковки духу неприпустимо, сталь остигає кожну секунду… Потрібно, з одного боку не згоріти в горнилі перетворившись на шлак, з іншого – не остинути не загартувавшись…
“Кажуть, Японія створена мечем. Кажуть, стародавні боги опустили кораловий клинок в океан, а коли виймали його, чотири чудові краплі стекли з клинка в океан і стали ці краплі островами Японії. А я кажу, Японія створена купкою воїнів, воїнів, готових віддати свої життя за те, що стало забутим словом «Честь». Із фільму “Останній самурай”.
“ ЄДНІСТЬ буде йому ймення. Коли у боротьбі з’єднається брат з братом, коли серця в одно зіллються, коли запроданці й зрадники переведуться!” Меч Арея — історичний роман українського письменника Івана Білика. І навіть… «Один чоловік, наділений мужністю, утворює більшість» (Ендрю Джексон).
Задумаймось? Що залишимо ми наступним поколінням? Звертаюсь до українців, розумію, що манкуртам і загарбникам байдуже…
********************************************************************************
Щодо лідерів!
«Запам’ятай, хлопчик: світ тримається на чотирьох стовпах … – Вона підняла чотири вузлуватих пальця. – Це – пізнання мудрих, справедливість сильних, молитви праведних і доблесть хоробрих. Але всі чотири – ніщо … – вона стиснула пальці в кулак, – … без правителя, що володіє мистецтвом управління. І нехай це буде навічно викарбовано в твоїй пам’яті! …» … «Дюна» (англ. Dune) – перший роман Френка Герберта з саги «Хроніки Дюни».
«Долю притягують могутні і владні. Роками вона рабськи лестить свого обранця – Цезаря, Олександра, Наполеона, бо вона любить натури стихійні, подібні до неї самої – незбагненної стихії.
Але іноді – хоча в усі епохи лише зрідка – вона раптом за дивною примхою кидається в обійми посередності. Іноді – і це самі вражаючі моменти світової історії – нитка долі на одну-єдину трепетну хвилину потрапляє в руки нікчеми. І ці люди зазвичай відчувають не радість, а страх перед відповідальністю, яка долучає їх в героїку світової гри, і майже завжди вони випускають з тремтячих рук випадково діставшусь їм долю. Мало кому з них дано схопитися за щасливий випадок і возвеличити себе разом з ним. Бо лише на мить велике сходить до нікчемності, і хто упустить цю мить, для того вона втрачена безповоротно» Стефан Цвейг «Невідворотна мить».
