Відьма

Тобі, мабуть, казали, що я відьма.

Що є вороже щось в моїх очах.

Що золота не ношу, завжди срібло.

Опівночі ворожу при свічках.

Що в мене є зеленоока кішка.

І що я тихо з нею розмовляю.

Що тільки на мітлі чи тільки пішки,

а третього варіанту не буває.

Тобі, мабуть, казали, що я відьма.

Тож ти мене обходиш стороною.

І врешті решт збагнеш занадто пізно,

яким би ти щасливим був зі мною.