Переглянуло: 74

Поетичні шедеври Руслана Морозовського.

“ Церков-домовина Розвалиться
і з-під неї Встане Україна. ”
Тарас Шевченко

Припиніть ви, нарешті, про маму
Та погляньте навкруг — тут і там
Українки стоять табунами
Пропонують себе бардакам.

На борщі заробляють, на каші.
Як на глині під час толоки.
Не обходять їх стогони ваші
Ні про мови, ні про язики.

Серед них малолітні вагітні,
Катерини безумно кругі,
Чорні вдови, повії бездітні
У єдинім голоднім гурті

Не вгава ані гнів, ані смуток.
Та, здається, що світ остовпів,
Бо тим більше число проститугок,
Чим численіша зграя попів.

Припиніть лицемірні молитви
На мозолі та на рушники, —
Не бува перемоги без битви,
Тільки в бій не підуть бардаки.

Не піднімуть на ворога дрюччя,
Будуть смирні, як сірі воли.
Припиніть на Тарасові кручі
Будівництво хреста Кабали.

Не брешіть на святого Тараса.
Не зганяйте народних страждань
До юдейського іконостаса
На смердючій молитись Йордан.

Не будуйте попівського раю.
Придивіться — з народного дна
Крізь імлу, що його огортає,
Видибає вогонь Перуна!

 

Коли народ незрячий, наче Вій,
Коли йому опущено повіки, —
Обдумано і вивірено дій,
Щоб тямою прозріли чоловіки.

Нечистій силі не годили щоб,
Яка в житті б їх не спіткала скрута.
Щоб аферистам — карбували лоб.
Але від лиха щоб спасали Брута!
Адже не винен бідолаха Брут,
Що панночці потрапив був на око.
З ким не бува? Адже не в тому блуд,
Що з відьмою він стрівся ненароком.
У Гоголя написано адже —
Всі відьми ті — насінням хто торгує.
Погляньте: часом майже в негліже
На ярмарок спокуса марширує!
Тому нам класик зрозуміти дав,
Що Брут Хома не в тому винуватий,
Що панночка… А тим він постраждав,
Що біблію почав декламувати,
Та ще й вночі — всю нечисть поскликав —
Зіграла роль облудна чорна книга.
І задарма життя бурсак поклав
На аспідний вівтар архистратига.
Хомі б радіти між розкішних трав,
А не конати ради парастаса*…
Так і з народом: краще б він читав
Сковороду та Кобзаря Тараса.
Франка Івана, Лесю, Шаяна…
Спасіння треба саме в них шукати!
А не кабальні чорні письмена
Вивчати тупо і декламувати!

Без рідних заповітів, без мети
Століттями минали покоління.
Кого бороти та куди іти, —
Не наше диктувало нам сумління.

І Всесвіт весь над нами кепкував,
Як ми зійшли з космічної дороги,
Бо каган Володимир заснував
На лихо нам хрестаті синагоги.

Та ми відновим Зоряні Мости,
Але не під егідою Давида.
Кого бороти та куди іти, —
Підкажуть нам закони Світовида!

І вже не подолає нас ніхто
З усіх на світі найпідліших націй,
Хоч вороги додумалися до
Приватизацій-колективізацій.

Вони Христом не заморочать нас,
Нащадків Берестечка та Базара,
І братній клас не нацькують на клас
Під проводом бандюги-комісара.

Бо ми відновим Зоряні Мости,
Але не під егідою Давида.
Кого бороти та куди іти,
Підкажуть нам закони Світовида!

 

 

×
Завітайте в наш магазин!