Переглянуло:

“Той, хто знає ворога й себе, ніколи не програє війни” Сунь – Цзи.

Українська делегація не наважилась підписувати так звану «формули Штайнмаєра» 18 вересня в Мінську, чим не задовольнила забаганку Путіна й очевидно зустріч в рамках «нормандської четвірки» тепер малоймовірна.
Прикро, що українська влада гарячково шукає спосіб все ж задовільнити Путіна… Зокрема, помічник президента України Андрій Єрмак заявив, що формула «ляже в основу законопроєкту»… Чому немає розуміння, що Росію не задобрити..? Адже Росію влаштує лише «формула», яка є складовою краху української державності та втрати суверенітету… Забули пораду: “Якщо боягузтво теперішніх батьків називають обережністю, обов’язково настане час, коли рабство дітей назвуть відданістю” (Джохар Дудаєв).
Прикро, що ми чуємо від Ірини Верещук (народний депутат від партії «Слуга народу», яка очолює підкомітет з держбезпеки та оборони комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки): «І я далека від думки, що Російська Федерація хоча б колись нам дозволить (якщо можна застосувати слово «дозволить» до суверенної і незалежної держави) вступити в НАТО…, «Я завжди була прихильником Фінляндії, які (фіни – ред.) пояснюють, чому вони не вступають до НАТО. Вони можуть собі це дозволити інституційно, в них є прекрасні програми, які діють з НАТО, вони, напевно, глибше інтегровані в НАТО, ніж деякі країни НАТО… Але вони кажуть: ми навіть до Конституції цього не будемо записувати, нам не потрібні проблеми з Росією. Ми вже з ними мали проблеми, втратили територію і найголовніше – людей. Ми знаємо, хто і що є Росія – жодних ілюзій. Ми не хочемо вступати до НАТО, якщо це буде конфліктогеном з Росією», – сказала Верещук.
Це як? Чергове випробування народу на вкидання…Вікна Овертона?
В будь якому випадку, вірно якось сказала Ліна Костенко: «Манія величі – це хвороба. Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем, як Поприщін у Гоголя. А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахаю і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки». Ліна Костенко.
Чи може хтось уявити ситуацію, коли під час окупації Германією частини території Радянського Союзу, частина депутатів вимагала запровадження застосування німецької мови на території СРСР та особливого статусу для окупованих територій? Мало того, практично надання їм статусу фактично самостійних держав, які мають право вето на все, що їм не буде подобатись на не окупованій території….
Чи в нас така коротка пам’ять, що ми вже забули про влаштування коридорів рострілу «братами», про відрізані голови, вирізані серця, відрубані руки через українські символи, наших загинувших воїнів…? Невже історія не вчить зовсім? Невже природа не вчить, що якщо крокодил вирішив тебе з’їсти, його не умовиш цього не робити? Зупинити його може тільки те, що він має відчути, що отримає належну відсіч…
Для чого людям автономія у складі країни, яку вони ненавидять…?
Чи хочемо ми отримати регіон, якому ненависне все українське..?
Чи зможемо ми спільно будувати державу? Тоді як вона буде називатись? Й куди з цієї держави потрібно подіти українців?
“Формула Штайнмайєра” й подібні – це не поновлення Донбасу в складі України, а приєднання України до троянського коня – ОРДЛО, ціль – перетворити Україну в малоросію…Саме для цього посилено намагаються готувати грунт для наступного меседжу, що на Україну ніхто не нападає, що у нас громадянська війна… І, відповідно, треба миритися і дружити з Росією…
Нагадую! Батьківщину можна продати… А купити – ніколи..! А якщо точніше…, то Батьківщину не можна продати, можна продати себе і втратити Батьківщину…
Згадаймо, Путін напав на Україну ще до президентства Порошенка, і не тому що Путіна образили чи спровокували. Його мотиви інші. Він розглядає нашу країну як частину власної імперії, використав нашу слабкість, період дестабілізації та хаосу, і захопив частину України. То не для того ж, щоб просто її зараз віддати… Чи були випадки в історії Росії, коли б вона виводила власні війська з окупованої нею території? Може, Росія вивела війська з Придністров’я? Ні. Може, Росія вивела війська з Абхазії та Південної Осетії? Ні. Немає жодного прикладу, коли б Росія виводила свої війська із зони конфлікту. То чому має вивести з Донбасу? Подібних прецедентів не було. Росія не позбувається «заморожених конфліктів», а навпаки, утримує їх. У військовому, кадровому, фінансовому, організаційному аспектах, Росія використовує їх для досягнення власних стратегічних цілей по впливу на колишні пострадянські республіки та як важелі впливу на Захід.
Путін відверто ігнорує всі договори і домовленості, й просто не виконує жодні зобов’язання – починаючи від порушення Будапештського меморандуму, «великого договору» про дружбу, статуту ООН, Мінських домовленостей і до порушення обіцянки про «зелений коридор» в Іловайську…
«У становищі, коли не можеш виграти, – захищайся» , Сунь-Цзи. Ніколи ще війни не закінчувались на умовах слабких. Мало того, на практиці відбувається відверте послаблення антиросійської коаліції, яке проявилося в поверненні російської делегації до ПАРЄ і теплих розмовах Путіна з лідерами західного світу, що лише більше розв’язує руки Путіну… А Україна послідовно виконує всі вимоги Москви. Розводить війська. Веде прямі переговори з Кремлем. Якщо минула влада прагнула до того, щоб дружити з Європою проти Москви, то нова охоче йде на те, щоб Москва та Європа почали дружити проти Києва. Ціль Москви – капітуляція України. Ціль Європи – ринки, витрати й торгівля. А цілі Знленського? Він хоче ввійти в істрію як президент завершив війну капітуляцією?
Коли влада вважає народ рабами – це страшно, але найстрашніше, коли народ з цим погоджується… Держава як ставилась до простого громадянина з презирством, так і ставиться. Як вважала українців нерозумними, інфантильними, але при цьому небезпечними істотами, так і вважає… Під видом толерантності все більше нав’язується рабська терпимість…, яка не мир із сусідом приносить, а здає йому в рабство, а вільний народ перетворює на манкуртів…
Манку́рт — людина зі стертою історичною пам’яттю. Термін походить із тюркського міфу і був популяризований Чингізом Айтматовим у романі «І довше століття триває день» (1980). За Айтматовим, людину перетворюють в бездушне рабське створіння, повністю підпорядковане господарю, якщо вона забуває свою Батьківщину, мову та історію…
Коли залякані шакали нездатні чинити опір, вони починають вихваляти свого ката і за його похвалу знищувати своїх же побратимів…
«Раба звільнити неможливо. Тільки він сам може звільнити себе. Цього не можна зробити зверху, як не можна і поневолити вільного – його можна лише вбити» Роберт Хайнлайн.

 

Микола Ternik

Ternik

Ternik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *