Оберіг. Мольфа.
З давніх-давен обереги носять люди, наділяючи їх магічною силою та віруваннями. То що ж таке оберіг? Яка його суть іпризначення та чим він відрізняється від амулета і талісмана? Усе це Ви дізнаєтесь в даній статті. 1. Чим оберіг відрізняється від амулета і талісмана. Слово «оберіг» будь-який українець абсолютно правильно ототожнить зі словами «оберігати», «берегти», «дбати». Якщо прибрати першу літеру, отримаємо слово «берег». Як це не дивно, народна етимологія і тут збігається з науковою. Слово «берег», в розумінні – притулок, споріднене слову «берегти». Отже, виходячи із значення слова, ми з’ясували, що оберіг, це те, що береже людину, допомагає їй уникнути неприємностей, захиститися від зла, вистояти проти ворогів, як видимих, так і невидимих. Зазвичай, оберіг сприймається, як предмет матеріального світу. І в цьому плані поняття оберіг, співзвучно поняттю «амулет». Амулетом називають певну річ, призначену для захисту її власника. Але поняття «оберіг» значно ширше. Чимало оберегів предметами як раз і не є. Їх не можна помацати руками. З давніх-давен найсильнішими оберегами вважалися молитви, а також замовляння і заклинання. Оберегами є і жести. Наприклад, піднята рука до Сонця. А за старих часів, для захисту від нечисті, люди перекидали сіль через ліве плече. Зазвичай, цей оберіг виконувався, коли хтось розсипав сіль, яка коштувала тоді дуже дорого. Оберегом є і перекидання каменю за спину, коли чорний кіт перейшов дорогу. І навпаки, звичай першою впускати в новий будинок кішку – теж оберіг. Більш того, оберегом є навіть щасливе число. Так, деякі водії далекобійники, вважають, що їм пощастить, якщо по дорозі трапляються автомобілі з симетричними номерами, наприклад, 22-22. Ті обереги, які можна помацати руками, теж не всі є амулетами. Навряд чи правильно буде назвати амулетом гніздо лелеки біля будинку. Але ж гніздо лелеки здавна вважалося наймогутнішим оберегом, а його руйнування вважалося тяжким гріхом. Багато селян і досі вірять в це. Не так давно в новинах на одному всеукраїнському телеканалі розповідали про багатолюдну сім’ю, всі члени якої загинули один за іншим з різних причин, після того, як глава сім’ї, перебудовуючи сарай, зруйнував гніздо лелеки. Сюжет вийшов в ефір, після загибелі останнього члена цієї родини. Він потонув у річці. Хоча, як показує практика, в таких телесюжетах, буває чимало маніпуляцій і перекручувань. А ЗМІ, зараз, на жаль, нав’язують людям перекручену, ненаукову картину світу. Треба додати, що птах, не обов’язково лелека, у багатьох народів вважалася символом родини, її оберегом. Оберегом вважався і коник на даху будинку. Його теж навряд чи можна назвати амулетом, так як амулетами прийнято називати предмети, які можна носити з собою. Але цей дуже давній рукотворний оберіг, багато століть поспіль виконував найважливішу захисну функцію. Згідно з народними повір’ями він оберігав оселю наших предків. Таким чином, обереги можуть бути, як рукотворними, так і створеними природою. До останніх відносяться найрізноманітніші предмети, починаючи від дорогоцінних і напівкоштовних каменів, закінчуючи голівкою часнику, покликаного захистити свого власника від упирів. Найпопулярнішими і найдавнішими з природних оберегів, є зуби і кігті тварин. Наприклад, у євразійських народів здавна, ще з часів палеоліту, дуже цінувалися намиста з вовчих або ведмежих іклів, а у народів Південної Америки з іклів ягуара. Чим сильнішим був звір, тим потужніший був оберіг. Вважалося, що такий оберіг, не просто відганяє зло, він приводить сили зла в паніку, бо зло схильне до почуття страху. Оберіг із зубів хижаків вважався дієвим проти ворогів як невидимих, тобто духів, так і видимих, включаючи тих же хижаків. Пізніше такі обереги стали виготовляти зі срібла. Вірніше срібло відливали у формі іклів того чи іншого звіра. Треба сказати, що не будь-який амулет, як і заклинання вважаються оберегами. Так не вважалося оберегом заклинання, яке виконувався з метою навести на когось порчу, нехай навіть цей «хтось» є лихою людиною. Оберегом не може бути також і предмет, спрямований на вчинення зла, на заподіяння комусь шкоди. Більш того, ніколи не стане оберегом предмет, видобутий нечесним шляхом, наприклад, вкрадений. Згідно з народними повір’ями, навіть найпотужніший оберіг, переходячи до іншого нечесним шляхом, не тільки втрачає свої оберігаючі якості, але навіть може приносити шкоду своєму новому власнику. Зате обереги, які передаються у спадок, від батьків до дітей, за народними повір’ями, не тільки не втрачають, навпаки, збільшують свою силу. З поняттям «оберіг» перетинається поняття «талісман». Саме перетинається. Бо не кожен талісман є оберегом і не кожен оберіг – талісманом. Талісман – це не тільки предмет, що приносить удачу, а й символ. Так, деякі племена вважали певних тварин, своїми покровителями, тотемним тваринами. Якщо, це наприклад, рись, то талісманом буде, і рукотворна фігурка рисі і сам образ рисі. А оберегом, тільки фігурка. З іншого боку, талісманами не можуть бути такі обереги, як молитви, змови і магічні дії. 2. Який принцип дії оберега? Тепер, поговоримо про найскладніше, про природу взаємодії оберега і людини. Це питання можна розглянути з різних точок зору. Народне пояснення оберега йде з язичницьких часів. Відповідно до цієї точки зору, людина безпосередньо пов’язана з матеріальними і нематеріальними сутностями, пов’язаними з природою. Пізніше така точка зору переплелася з християнською, був навіть особливий період в середні століття, який вчені називають двовір’я, коли християнство підлаштувало себе під залишки язичництва, котре не могла все ще викорінити із свідомості людей. Буває, що людина відчуває свій особливий зв’язок з річчю, вона мов би здружилася з нею, створила незримий контакт. Наприклад, ви не можете викинути на смітник зовсім непотрібний Вам бабусин самовар. Зрозуміло, що це легко пояснюється особливостями нашої психіки, але чи всі нитки, що зв’язують нас з цим світом нам відомі? Історія показує, що ні. Як тільки людина думала, що змогла зрозуміти цей світ, відкривалося щось нове. Якщо в ХІХ столітті вчені жили в світі Ньютона і Евкліда, вважали, що скоро наука відкриє все, вважали, що вони розуміють світ, в якому живуть, то вже на початку ХХ століття стало ясно, що Всесвіт набагато складніший, що відкриття Евкліда і Ньютона – лише ниций випадок більш складної системи, вивчення якої почалося з відкриттів Лобачевського і Ейнштейна. Зрозуміло, що і ми не можемо говорити про те, що ми усе дослідили в цьому світі. З матеріалістичної точки зору, з точки зору науки, взаємодію людини і оберега треба шукати в області психології. У цій сфері ще багато не досліджено наукою, але вже зараз ясно, що людська психіка, більш потужний інструмент впливу на організм, ніж вважалося раніше. Наприклад, таблетки-пустушки плацебо можуть виліковувати від деяких хвороб в тому випадку, якщо хворий не знає, що вони пустушки. Тобто, якщо він вірить, що це справжня таблетка. Ясно, що за тією ж схемою може працювати і заклинання знахаря, воно теж може виліковувати, якщо хворий вірить в його силу. Зрозуміло, такому лікуванню піддаються не всі хвороби. Ніяке плацебо або заклинання не врятує, наприклад, від чуми, але навіть і в цьому випадку настрій психіки хворого, його воля до життя сприятиме лікуванню в ряду інших заходів. Жоден знахар не зможе повернути людині відрубану руку, поки її не пришиє професійний хірург. Але воля хворого, його тяга до життя, без сумніву, допоможе успішному лікуванню. І, навпаки, якщо хворий втратить віру в свої сили, він не тільки від чуми – від дріб’язкової застуди зможе померти. Відомо, що знахарі вміють заговорювати зубний біль. Насправді хворий піддаючись психологічному впливу знахаря – примівці, котра вводить у медитативний стан, блокує в свому мозку центри, що відповідають за біль, і вона відходить, або задіює так-званий механізм – регенерації, самовідновлення, омолодження організму. Інший приклад. Ліс, як природний об’єкт, з точки зору науки, нейтральний для людини. Він не злий і не добрий. Але людина, що заблукала в лісі, може сама його «населити» злом або добром. Кому хоч раз доводилося заблукати в лісі за десятки кілометрів від найближчого людського житла, зрозуміє, про що я говорю. Можна так налаштувати свою психіку, що кожен шорох буде здаватися зловісними кроками демона, ведмедя або вовка, а кожен кущ буде здаватися зловісною тінню непередбачуваної атаки. Людину з таким настроєм ліс дійсно вб’є, якщо його не знайдуть рятувальники. А можна по іншому налаштувати свою психіку, можна «населити» ліс дружніми істотами і тоді перебувати в лісі, навіть вночі, буде не страшніше, ніж в багатолюдному місті. Зрозуміло, крім настрою важливі і навички. Уміння орієнтуватися, добувати їжу, будувати притулок, рятуватися від хижаків. Але під впливом паніки, навіть найдосвідченіша людина не зможе вижити в лісі. Ось тут то і рятував оберіг. Він допомагав створити такий психологічний настрій – контрольну точку (сейв) психологічного стану людини, коли вона навіть в найнебезпечнішому лісі відчувала себе захищеною, бо вона була не одна – з нею був її оберіг. Віра в силу оберега, робила людину в стократ сильнішою. І, навпаки, втрата оберега, викликала страх, і людина не могла протистояти навіть дріб’язковій небезпеці, бо вона губила саму себе, губила саме психологічним настроєм. Знаючи такі величезні, мало не безмежні можливості психіки, можна багато чого зрозуміти в механізмі взаємодії оберега і людини. Віра в те, що оберіг допоможе – подвоювала, потроювала сили. І, навпаки, віра в те, що на тебе наслали порчу, що ти помреш від пристріту, так само, як і втрата оберега, послаблювала сили людини. Налаштовувала його на неприємності, робила увагу розсіяною і біда незабаром дійсно приходила. Навколишні бачили це, і така практика ще більше зміцнювала їх віру в магічну силу оберегів. У світі, де всі люди вірять в обереги, вони дійсно набувають сили, завдяки саме цій вірі. 3. Приклади найпростіших оберегів. На закінчення розглянемо кілька оберегів детально. Рівносторонній хрест. Один із найдавніших символів, знак Сонця і вогню. Ще трипільськими майстринями майже 6 тисячроків тому було придумано більше десяти різновидів хреста, якими вони прикрашали свою знамениту мальовану кераміку. Звертає на себе увагу та обставина, що усі ці хрести знаходяться в сонячному колі. І у цьому немає нічого дивного. Адже увіруваннях трипільців центральне місце займало Сонце. Чотири боки хреста позначали чотири сторони світу, а точка перетину – вісь Всесвіту, духовне ядро, з якого виникло все. Таким чином, хрест символізує зв’язок не тільки із Сонцем та Всесвітом (Сварга), а й з Творцем зокрема. Обручка. В давні часи вважалася не тільки символом шлюбу, але і найсильнішим оберегом, що захищає родину як від внутрішніх чвар, так і від зовнішніх бід. Кільце має форму кола. Коло, як і хрест, відноситься до числа найпростіших архаїчних геометричних символів, тому використовувалося з найдавніших часів багатьма народами. Важливе зауваження – кільце повинне бути гладким, без жодних візерунків і каменів. Іншим подружнім обереги у древніх слов’ян, вважалася лунниця. Лунниця, це металевий оберіг, виготовлений у вигляді півмісяця. Лунниця відображає шанування місяця древніми людьми і пов’язана з культом родючості. Тобто цей оберіг покликаний не тільки захищати сім’ю, а й зробити її заможною і багатодітною. Рушник – розшитий декоративними і міфічними орнаментами з домотканого полотна. Він теж служив весільним оберегом. Вишивка на рушниках, за повір’ями, мала оберігати молодят від порч і пристріту. Рушник також був оберегом будинку, рушниками прибирали покуття, дверні та віконні прорізи. Рушник був також дорожнім оберегом, здавна була традиція, коли мати дарувала синові на щастя рушник, коли він вирушав у далеку дорогу, наприклад, на війну. Рушники також супроводжували небіжчиків в останню путь. До сих пір труну в могилу прийнято опускати на рушниках. Дідух – це оберіг, який символізує захист, піклування предків. Саме слово дідух походить від слова дід, дідусь. Дідух, це необмолоченний пшеничний сніп, який урочисто заносили в будинок після закінчення жнив. Дідух ставили на найпочесніше місце в хаті, під образи. Він є головним атрибутом різдвяного ритуалу в українців. Писанка – це великоднє яйце, забарвлене в певний колір та декороване релігійними, міфологічними, сакральними символами і орнаментами. Образ яйця в міфології багатьох народів має воістину сакральне значення. Яйце і символ народження, і символ життя, і символ Всесвіту. Яйце це і первинна творча сила – символ Бога Деміурга і культурного героя, що захищає рід людський. Яйце – з одного боку – символ добра, з іншого – точка відліку світобудови. У слов’ян, яйце символізувало родючість. Таким чином, писанка це дуже багатозначний оберіг, який з’єднує людину з Богом, що символізує народження, життя і воскресіння у вічному житті. Підкова – це старовинний оберіг, пов’язаний з давнім культом коня. Підкова завжди вважалася символом удачі. Вона нагадує півмісяць, в якому люди бачили знак майбутнього щастя. Підкова пророкувала багатство і родючість. Вона ж вважалася захисницею будинку від нечистої сили. Вважалося, що чаклун або відьма не зможуть увійти в будинок, на дверях якого прибита підкова.
Джерело: http://spadok.org.ua/
© СПАДЩИНА ПРЕДКІВ.
Український Оберіг, срібну Мольфу можна замовити тут:
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&path=62&product_id=101
