Високо-високо в небі, на темному боці місяця живе Дідусь Сплюх. У нього довга біла борода, на ній, наче зірочки, ростуть дитячі сни. Сни солодкі-пресолодкі, веселі-превеселі, барвисті-барвисті. Якщо подивитеся вночі на небо, то обов’язково її побачите.

Цілий день розчісує Дідусь Сплюх свою бороду, зриває найяскравіші сни та складає їх у корзину. Різні-різні сни потрапляють туди: про морозиво і шоколад, про барвисті каруселі і веселих друзів, про тепле синє море і про швидкі санчата. Будь-який сон можна попросити в Дідуся Сплюха, і він обов’язково виросте на його чарівній бороді.

А коли на землю спускається вечір, кличе Дідусь Сплюх свого онучка на поміч:
– Агов, Сонку-Дрімку, виглядають тебе дітки, час розносити сни. Спускає Сонко-Дрімко з місяця сріблясту драбинку, бере корзину та й вирушає на землю. Ходить він широкими дорогами та вузькими стежинками, заходить у великі міста та маленькі села, заглядає у вікна високих будинків та маленьких хатинок. І там де дітки лежать тихенько в своїх ліжечках, очі заплющені, вушко на подушці, залишає Сонко-Дрімко сон під подушкою, а звідти сон – скік у вушко, і солодко-солодко тоді спиться. А хто вередує, плаче, спати не хоче, той на всю ніч залишиться без снів.

Тож лягай зручненько, клади вушко на подушку, заплющуй міцніше очі, бо Сонко-Дрімко зникне, якщо на нього подивитися, і чекай свого подаруночка від Дідуся Сплюха та його онучка.

Джерело:  https://www.ridivira.com/uk/ditiam/kazky/kazka-pro-didusia-spliukha

Література  для дітей. Замовити можна тут:

Казки забутих Предків.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=210

 

Богиня Казка навчила людей мови, розуміння світу тварин і птахів. Для людини Казка творить інший світ, і хто приходить сюди, то почувається, як у казці. Тоді для людини сонечко, ясний місяченько, дрібен дощик, вогонь, вода, рослини, камінь, зілля – усе живе, мас душу, мислить і спілкується між собою. Казка не лише навчає, але й застерігає, тільки шкода, що не кожній людині дано Богом до неї прислухатися, а тим більше зрозуміти.

Коляда. Дитячі щедрівки, колядки та засівалки.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=207

“Коляда” – захоплююча розповідь про дивовижний світ, в якому жили наші Предки. На основі історичних джерел та багатющого фольклорно-етнографічного матеріалу автору вдалося відтворити один із найколоритніших та найулюбленіших образів української міфології – Коляду. До книги увійшли також новорічно-різдвяні щедрівки, колядки, засівалки та поздоровлення (віншівки), зібрані у багатьох регіонах України. Їх коріння сягає тисячоліть. Видання стане в пригоді викладачам українського народознавства, студентам вищих навчальних закладів мистецтва та культури, усім, хто цікавиться українською народною творчістю. Ця книга зацікавить кожного, хто шанує наші давні звичаї та обряди.

Міфи і легенди давньої України.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=187

Шановний читачу! Перед Вами предковічний усний язичницький епос України, що подається розлого, всебічно, друкуються українські міфи та легенди, що старовинніші від єгипетських пірамід. Видання є корисною цікавинкою як для дорослих, так і для дітей та юнацтва; книга також стане в пригоді вчителеві, викладачеві україно- та народознавства, студентові, зрештою – широкому читацькому загалові, котрий прагне пізнати витоки Української Духовності.

Лебедія. Скарб Полуботка.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=181

Україні-Русі насаджено теперішню історію з однією метою – зробити з укрів-русів покірних рабів. А чи вийде раб покірним, коли буде знати і пам’ятати своє дуже давнє і славне минуле? Ті, хто залишили наш народ без коріння, добре знали, що робили: викрадаючи, вилучаючи, вивозячи і знищуючи писемні пам’ятки з книгозбірень та монастирів України. А замість цього нам створювались міфи про те, хто раніше жив на теренах нашої країни. Якось були козаки – люди без племені і роду, розбійники, хоч наче і благородні, раніше вої-русичі: пращури руських-росіян, звісно ж. А що було на наших теренах до цього? «Канонічні» історики кажуть, що тут жили якісь кочівники скіфи-скити, люди невідомого походження, що прийшли сюди невідомо звідки і зникли невідомо куди… І цей перелік загадкових жителів давньої України можна продовжувати далі вглиб віків ще довго… У чому ж суть цих постійних дивних змін місцевого населення, запитає читач? А суть саме в дискретності, тобто розривності минулого в пам’яті народу. Тим, хто не має цілісної картини свого минулого, легше нав’язати якісь міфічні цінності, приручити, зробити слугою чи рабом, який не прагнутиме жодних високих цілей, а буде перейматися насущними фізіологічними потребами.Велика подяка автору, що він одним із перших в сучасній умовно незалежній Україні спробував об’єднати всі ці крихти навмисно забутих знань про наших предків в одну суцільну неперервну історичну низку подій. Таким чином відновив правдиву картину минулого українського народу. Скептикам – «знавцям історії» – радимо: не поспішайте кепкувати з нашої тисячолітньої минувшини, а думайте, аналізуйте і намагайтеся відшукати острівці правди в тому океані брехні, яким є вся сучасна «світова» історія. А книга автора вкаже вам напрямок пошуків і досліджень.

Дітям про козаків.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=184

Тарас Каляндрук розповів про те, чому нову книгу він вирішив писати для дітей: саме їм особливо потрібно знати нашу справжню історію, її захоплюючі й героїчні сторінки. Молодь у наш час дуже потребує хороших прикладів, їй потрібні герої для наслідування. В той же час телебачення, кіно та й віртуальний світ комп’ютерів заповнюють японські ніндзя й самураї, американські ковбої, російські спецназівці. Козаки в цьому морі якось відійшли на задній план. А в них сучасному воїнові є чому повчитися. Адже козаки були чудовими розвідниками-пластунами, блискуче володіли різноманітними бойовими прийомами, мали багатющі традиції і звичаї, втілювали в собі кращі риси нашого народу.