Переглянуло:

День пам’яті…


День пам’яті…
************************************
У Другій світовій війні загинув майже кожен другий українець. 2,5 млн людей вивезли на примусові роботи до Німеччини. Війна зруйнувала більшість великих та малих міст України. Без даху над головою залишилося близько 10 млн людей…
Українці воювали в арміях США, Канади, Великої Британії, Польщі, Франції , та інших країн, в складі Червоної армії, Української повстанської армії, яка боролася за незалежність і самостійність України в часи Другої світової війни.
Сьогодні ми поступово позбавляється радянських міфів про ту війну. Щоб цих міфів позбутися, треба аналізувати історію й докопуватися до правди з минулого.
8 травня 1945 року стало днем остаточної перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, коли Німеччина підписала акт про беззастережну капітуляцію. Вшановуючи пам’ять про всіх пострадавших, та як нагадування світу – ніколи не допустити більше подібного, цю історичну подію в світі щорічно 8 травня відзначаєть як День пам’яті і примирення.
************************************
Люфтваффе бомбордувала Львів та Дрогобич вже 1 вересня 1939 року. Перші українські жертви цієї війни трапилися у її перший день. Але концепція Великої Вітчизняної війни не передбачала згадок про них. Як і про союз двох людожерів – Гітлера та Сталіна – 23 серпня 1939 року.
120 тисяч українців-громадян Польщі вступили у бій з нацистами вже в перші дні цієї війни у вересні 1939 року. Але сотні тисяч українців вступили у цю війну як союзник нацистської Німеччини, коли 17 вересня 1939 року порушили східний кордон Польщі в складі війська маршала Семена Тимошенка.
Як бути з фактом, що до армій країн “Осі” будуть мобілізовані десятки тисяч українців Словаччини, Румунії та Угорщини? У вересні 1939 року українці були розділеною нацією – розділеною поміж 5 країнами.
Як бути з УПА – єдиною армією, яка боролася у тій війні за Незалежність України? Часом не рахуючись з жодними обмеженнями моралі.
Як бути з долею окремої людини? Мета не виправдовує засоби. “маршал Перемоги” перемагав гарматним м’ясом, не цінуючи людські життя.
Для українців Друга світова розпочалася 1 вересня 1939 року, а не 22 червня 1941.
Важливими є зусилля кожного, хто боровся проти агресора.
************************************
Червоний мак – міжнародний символ пам’яті жертв усіх військових і цивільних збройних конфліктів.
Одну з легенд про мак обробив Михайло Стельмах у творі “У долині мак цвіте”: “…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…”
Якесь неймовірне сплетіння архетипів. Мак має снодійні властивості. Сон – це смерть. Смерть – це забуття. І так символ забуття перетворився на символ пам’яті.
Хтось скаже, що мак, це британський символ.
Британці втратили 5% від мобілізованих, а СРСР – чверть своїх солдат. Хто більше доклав зусиль, «заплатив» вищу ціну, чи просто “маршал Перемоги” привик перемагати гарматним м’ясом, не цінуючи людські життя?
Як би там не було, але мета не виправдовує засоби.
Як би там не було, в наших старих піснях співають, що маками проростає козацька кров на полі битви.
“Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – а як мак процвітає…”
“Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе,” – це вже не народні слова, а Івана Франка.
“Червоне – то любов, а чорне – то журба…” Цей код промовляв з кожної квітки на українських вишиванках.
Пам’ять минулого не тільки пошана предкам, пошуки джерел мудрості, а й вакцина. Вакцина проти байдужості, адже для тріумфу зла потрібна лише бездіяльність хороших людей…
«На початку будь-якої війни перша її жертва – правда!» Валентин Пікуль.
Оруелл свого часу створив художню модель тоталітарного суспільства і держави в своїх романах «1984″ і “Скотний двір». Система пропаганди вибудовувалася в цій пропагандистській державі за такою формулою: «Хто керує минулим, той керує майбутнім; хто керує сьогоденням, той керує минулим». Взагалі, історію пишуть переможці…, істориків вважають фантастами, що описують минуле ( хтось за покликанням, хтось за гроші)…
“Хочеш перемогти ворога – виховай його дітей” Східна мудрість.
“Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики”. Отто фон Бісмарк.
«Владі шкільних вчителів заздрять навіть прем’єр-міністри» – говорив Уінстон Черчіль
«Що далі ви спроможетеся подивитися назад, то тим далі побачите майбутнє» Уінстон Черчіль.
Той, хто не зрозумів свого минулого — буде приречений на його повторення в майбутньому…
«Горе тим народам, чию історію написали їхні поневолювачі» Німецький філософ Йосиф Готліб Фіхте.
Все нове – це добре забуте старе» (Жак Пеше).
Є те, шо пробачити, забути неможливо…
Є те, що не можна «виносити за дужки»…
А манкурт…, починається із “какаяразніца”… Байдужість – найгірше зло…
Кожен має визначитись, на якому він боці.
Що потрібно? Небагато. Перестати дозволяти собою маніпулювати, роз’єнувати, згадати, що значить слово “Гідність”, те, що нічого не зміниться, поки ми не змінимо.
Думаймо і діймо..!
************************************
«Війна – варварство, коли нападають на мирного сусіда, але це священний обов’язок, коли захищають Батьківщину» Гі де Мопассан.
“Всякий, хто хоч раз заглянув в стікляніючі очі солдата, вмираючого на полі бою, добре подумає, перш ніж розпочати війну”. Отто фон Бісмарк
“Війна і любов, на Землі – це два основні предмети торгівлі. З незапам’ятних часів ми відпускаємо їх величезними партіями”. Роберт Шеклі. «Паломництво на Землю».
«Франко бомбить Барселону тому, що, за його словами, в Барселоні по-звірячому знищили ченців. Отже, Франко захищає християнські цінності. Але християнин, в ім’я християнських цінностей, стоїть в розбомбленій Барселоні біля багаття, в якому горять жінки і діти. І він відмовляється розуміти». Антуан де Сент-Екзюпері.
«- А бога немає? – Ні, друже. Звичайно, ні. Якщо б він був, хіба він допустив би то, що я бачив своїми очима? » Ернест Хемінгуей «По кому звонить дзвін» .
«Коли нарешті настав мир, від нього несло в’язницею і кладовищем, а слідом волочився саван безмовності і сорому, що обволікає душі живих. Не було жодної пари чистих рук і невинних очей.» Карлос Руїс Сафон. «Тінь вітру».
“Розповісти про війну – означає запобігти наступній війні” Олессандро Барікко.
Скільки б війни не тривали, але вони все ж колись закінчуються, тільки не для матерів воїнів, віддавших життя…, воїнів, заплативших сльозами матерів за посмішки наших дітей…

Ternik

Ternik

×
Завітайте в наш магазин!