Переглянуло: 83

Зерно невидиме в землі, та з нього виростає велике дерево…


«Мудрість перестає бути мудрістю, коли вона занадто гордовита, щоб плакати, занадто серйозна, щоб сміятися, і занадто поглинена собою, щоб шукати щось крім самої себе» Джебран Халіль.
Знання перетворює Тьму в Сутінки. Для Світла потрібно ще й розуміння… Може саме тому, час любить повторювати старі історії…, поки не зрозуміємо…
Зерно невидиме в землі, та з нього виростає величезне дерево… Так само непомітна думка, та з думки виростають всі події життя… Тому Розум, раз раздвинувший свої кордони, ніколи не повернеться в колишні межі…
*****************************************************
Не намагаймось щось насильно утримати… Це призведе лише до страждань… Природа дуже мудра. Бо в ній все в гармонії… В ній все народжене вільним. Все навколо складається із стихій. Спробуй втримати вогонь і ти обпалишся. Спробуй втримати вітер, воду або землю, і вони пройдуть крізь твої пальці. Й ми самі складаємось з цих стихій: «Земля» – наша твердість, «Вода» – рідина в нас та наша гнучкість, «Вогонь» – наше тепло, «Повітря» – наше дихання, що несе життя… Об’єднує їх п’ята стихія ( п’ятий елемент) – ефір, який з одного боку простір, в якому все перебуває, з іншого боку – основа, сутність (квінтесенція) всього… Може цим ефіром у нас і є наше «Я», завдання якого, мобілізувавши мудрість, створювати гармонійні умови співіснування (гармонію з зовнішнім світом і світом всередині себе), пам’ятаючи при цьому, що першою умовою цієї гармонії є свобода…
Будь як Вода – спонтанним, але циклічним.
Будь як Земля – м’яким, але стійким.
Будь як Вогонь – сильним, але ясним.
Будь як Повітря – непомітним, але проникаючим.
І гармонія – не мета, а засіб. Коли ти будеш знати, що робити з нею, ти знайдеш її…

NikTernik

NikTernik

×
Завітайте в наш магазин!