Переглянуло:

З часом я зрозумів багато речей…


«Нас було багато в домі. І баба пекла хліб щодня. За день усе з’їдали. Через це, либонь, тільки в нас завжди на столі був свіжий хліб. Баба вставала вдосвіта і бралася за тісто. Я гадав, що це від сірого борошна в неї руки посіріли, і обличчя, і волосся, і очі… Ми їли, а вона сиділа, склавши під грудьми руки, і втішно дивилася.
«Ти так любиш пекти хліб?» – якось запитав її.
«Я люблю вас», – відповіла баба.
Минув час, і я зрозумів: любов – це як хліб. Її треба випікати щоденно, аби вона завжди була свіжою»
Мирослав Дочинець. “Розрада-гора”.
**********************************************************************
Джефф Безос (засновник і керівник компанії Amazon), якось, коли йому було десять років, разом з бабусею і дідусем вирушили в подорож на машині. Дід сидів за кермом, бабуся на пасажирському місці. Всю дорогу вона безперервно курила. Незадовго до того дня Джефф прочитав, що кожна затяжка забирає дві хвилини життя. Джефф дуже любив рахувати, він швидко прикинув, скільки затяжок його бабуся робить в день, помножив це число на стаж її куріння і, постукавши бабусю по плечу, гордо заявив: «Одна затяжка – мінус дві хвилини життя, а значить, ти скоротила своє на дев’ять років! ». Він чекав оплесків своєму розуму і математичним здібностям, але замість цього бабуся розплакалася. Його дід зупинив машину на узбіччі, і вони з Джеффом вийшли. Дід тихо сказав хлопчикові: «Джефф, одного разу ти зрозумієш, що добрим бути куди важче, ніж розумним». Тридцять п’ять років по тому Джефф виголошував промову перед випускниками Прінстонського університету. Розповівши цю історію, він додав: «Сьогодні я хотів поговорити з вами про те, в чому різниця між даром звище і особистим вибором. Розум – це дар, доброта – це особистий вибір. Дарунки дістаються легко, вони – даність. А вибір може виявитися важким ».
**********************************************************************
З часом я зрозумів багато речей…
Я зрозумів, що одне лише слово, написане чи сказане (так і не сказане вчасно необхідне слово), здатне заподіяти нестерпний біль, змінити багато, або навпаки – підтримати, врятувати…. Не даремно кажуть, що мовчання – золото, та є те, що дорожче золота – це Слово, сказане з Любов’ю. Просто щире, та вчасно сказане слово рідною Людиною…
Я зрозумів, що Люблять лише Вільні … Вільний тільки Сильний. Сильний не агресивний. Агресивний завжди слабкий. Слабкий завжди зрадить. Тому що залежний. Залежний не може Любити, Тому що – боїться. Тому що не вільний. … лише Вільні.
Я зрозумів правило одинадцятого кроку. Суть якого в тому, що якщо чоловіка і жінку поділяють двадцять кроків, то ти повинен пройти свої десять кроків і зупинитися. Якщо там тебе не зустріли, не роби одинадцятого – потім доведеться робити дванадцятий, тринадцятий – і так все життя. Кожен повинен зробити свої 10 кроків … От тільки в реальному житті найскладніше визначити ту межу, що відміряє десятий крок, особливо коли любиш…)
Я зрозумів, що зобов’язаний контролювати свої емоції, інакше вони будуть контролювати мене, що всі (свідомо чи несвідомо) маніпулюють, буває люди говорять, що ти змінився, коли просто не можуть тебе використовувати… І відсутність вразливих місць це ілюзія, у кожного є своя ахіллесова п’ята, а невразливість це не щити і не вміння захищатися, це – здатність приховати доступ до самих вразливих місць…Саме тому для отримання справжнього Знання, потрібно спочатку очистити свідомість, мало того, для того, щоб книги (навчання) дали тобі знання, а не заплутали у сумнівах і протиріччях, тобі потрібно бути готовим, тобто мати масштаб для їх оцінки та спосіб їх поєднання в одне ціле… А Знання, яке ти здобуваєш, робить тебе Вогнем, який одним світить та гріє, інших обпалює, тому одні цінують твоє світло, інші ненавидять… Саме тому, з роками вчишся ковтати віскі без льоду, каву без цукру, а мінливості життя без зайвого ниття, міняючи думки, залишаючись вірним принципам, як дерева, які міняючи листя, зберігають коріння…
Я зрозумів, що люди рідко цінують хороше ставлення, любов, щирість. Що навіть ті, в кому ти впевнений на всі сто, можуть тебе зрадити… І на пальцях однієї руки я можу назвати тих, в кому я впевнений сьогодні… Це, та ще те, що ми не завжди готові заплатити відповідну ціну, приводить до того, що далеко не всі наші мрії здійснюються, неминучі розчарування… Що ж, існування боротьба, життя – ланцюжок перемог… А життя пише правду на наших обличчях, і приховати її без наслідків неможливо…
За своє життя я бачив багато людей без енергії і волі. Вони бредуть по життю…, добредаючи… Я бачив і тих, кого в найкращих їх дерзаннях збивали на зльоті досвідчені циніки, ставляючи їх у чергу ієрархії… Бачив несправедливо загнаних, талановитих, яких не підтримали і відправили до табору тих самих добредаючих… Час, в яккому ми народились, жорстко впливає на наші цілі, нав’язує, змушує або служити йому, або бунтувати проти нього, платити ціну, яка буває непомірною…
Комусь просто щастить, когось життя ломає, когось ломає і перековує знову, роблячи ще сильнішим…
Я зрозумів, що все, що залишилося в минулому неможливо повернути. І не відпустивши минулого, не отримаєш майбутнє. Мрії починають здійснюватись, коли стають сильнішими страхів, а історія людства, це історія невеликої кількості людей, одного разу повіривших в себе… Тому жити потрібно сьогодні, не втрачати здатність любити… Завтра не буде сил … А післязавтра не буде нас …
Тому, в будь – якому випадку спочатку потрібно розуміння та ціль, далі, для протистояння труднощами і страхам – воля, для дій – енергія і рішучість, а для удачі – постійна готовність використати шанс… І Майбутнє належить тим, хто бачить можливості перш, ніж вони стануть очевидними, а для успіху не обов’язково бути розумнішими за інших, треба просто бути на день швидше більшості, пам’ятаючи, що не можна виграти війну під гаслом “Обережність перш за все”».
Не обманюй себе, не зраджуй собі, адже якщо не зробиш ти, хтось зробить інший. Якщо не напишеш ти, хтось напише інший. Якщо не будеш поруч ти, буде хтось інший. Якщо не візьмеш все в свої руки, хтось візьме інший. Завжди буде хтось інший…, якщо не будеш ти…
Зараз немає часу … Завтра не буде сил … А післязавтра – не буде нас … Нічого не відкладай, живи тут і зараз. «ЗАРАЗ» – це все, що у нас є…

Микола Ternik

Ternik

Ternik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

×
Завітайте в наш магазин!