Переглянуло: 119

Трохи про свідоме і несвідоме…


Навшпиньки повертаюся в ті дні.
Вони, як сонце, сходять у мені.
Там є наш дім і обрій твоїх рук,
і ще душа не відає розлук
І ще є час для друзів і гостей.
І щастя є. І донечка росте.
І син малює квіточку зорі,
як той Маленький принц Екзюпері.
Ліна Костенко
***************************
Хай буде сад і дерево крислате
і кіт-воркіт і ще багато див
Доросла пам’ять – то уже не слайди
Тоді вже доля гляне в об’єктив. Ліна Костенко
***************************
Душа – єдина на землі держава,
Де є свобода чиста, як озон.
Кордон душі проходить над світами,
А там нема демаркаційних зон. Ліна Костенко
***************************
Відомий нейробіолог та психоаналітик Марк Солмс стверджує, що сновидіння потрібні, щоб відвернути наш головний мозок від зовнішнього світу, і дають можливість організму відпочити. Він порівняв сни з мультфільмами, які показують маленьким дітям, відволікаючи їх, доки батьки займаються важливими справами. У нашому випадку важливими справами/питаннями займається мозок, відновлюючись, створюючи нові нейронні зв’язки і обробляючи інформацію, що накопичилася за день.
***************************
Фрейд говорив, що сни – королівська дорога до несвідомого, і, по суті, психоаналіз почався з його книги “Тлумачення сновидінь”, де він не тільки пояснював сни і як до них ставитися, а й вивів певні закони, за якими працює наше несвідоме.
Ми постійно стикаємося зі своїм несвідомим, але уві сні іноді бачимо його чіткіше. По суті, Фрейд через сни відкрив існування несвідомого і після цього став помічати його прояви у нашому повсякденному житті. Наприклад нам всім відоме «застереження за Фрейдом»…
— Чому ми так часто і швидко забуваємо сни?
— Часто ми забуваємо сни, бо працює захисний механізм психіки — «витіснення». Розум далеко не завжди готовий зіткнутися з нашим несвідомим, тими фантазіями, тривогами та переживаннями, які турбують нас і які беруть участь у формуванні снів. І тоді всередині народжується рішення не пропускати певну інформацію назовні або принаймні притримати її до кращих часів.
Важко уявити, як людина змогла б пережити зустріч зі своїм несвідомим «віч-на-віч», побачити свій прихований бік. Для когось це могло б обернутися катастрофою.
Таким чином, ми запам’ятовуємо лише відлуння тієї роботи, яка відбувається вночі під час сну, і далеко не завжди можемо по вирваних із загального контексту крихтам зрозуміти, про що вони говорять.
Карл Густав Юнг говорив про це як про компенсуючу функцію сновидінь – психічний засіб саморегуляції. Тіло прагне підтримувати постійну температуру, воно потіє, коли температура піднімається, або тремтить, коли температура падає. Так діє і психіка, намагаючись врівноважити всі компоненти для здорової цілісності. Тобто, компенсація стає проявом організуючої, цілеспрямованої функції несвідомого, яке відчуває нестійкість свідомої позиції. Воно знаходить або створює символи сновидіння, які можуть врегулювати і врівноважити ситуацію, і таким чином, дотримуючись вказівок несвідомого, свідомість може досягти більшої повноти.
***************************
Карл Густав Юнг:
«Ваш погляд стане ясним лише тоді, коли ви зможете зазирнути у власну душу»;
«Чим відрізняється геній від безумця? Безумець бачить, але не знає, як це передати. А геній може це перекласти на мову свідомості»;
«Люди зроблять все можливе, неважливо наскільки абсурдне, щоб уникнути зустрічі віч-на-віч зі своєю душею»;
«Сумна правда полягає в тому, що життя людини складається з комплексу невблаганних протилежностей – дня і ночі, народження і смерті, щастя і страждання, добра і зла. Ми не впевнені навіть у тому, що якесь одне переважатиме над іншим, що добро переможе зло, або радість – біль. Життя – це поле битви. Воно завжди існувало і завжди буде існувати, якби це не так, життя дійшло б до кінця”»;
«Знання своєї власної темряви-найкращий метод боротьби з темрявою інших людей»;
«Все, що дратує нас в інших, може привести нас до кращого розуміння самих себе»;
«Людина — це тварина, яка збожеволіла. З цього безумства є два виходи: її необхідно знову стати твариною; або ж стати чимось більшим, ніж людина»;
«Задати правильне питання-це вже половина вирішення проблеми»;
«Якщо ми не усвідомлюємо, що відбувається у нас усередині, то ззовні нам здається, що то доля»
«Хто боїться, той потребує залежності, як ослаблий – в опорі»;
«Депресія подібна дамі в чорному. Якщо вона прийшла, не жени її геть, а запроси до столу, як гостю, і послухай те, що вона має намір сказати»;
«Самотність обумовлена не відсутністю людей навколо, а неможливістю говорити з людьми про те, що здається тобі істотним, або неприйнятністю твоїх поглядів для інших»;
«Відсутність сенсу у житті грає критичну роль етіології неврозу. Зрештою, невроз слід розуміти як страждання душі, яка не знаходить свого сенсу… Близько третини моїх випадків — це страждання не від якогось клінічно визначеного неврозу, а від безглуздості та безцільності власного життя»;
«Головна помилка суспільства полягає в тому, що нібито існують відповіді, «рішення» або погляди, які лише потребують того, щоб їх хтось висловив, вносячи необхідну ясність.
Але, як показують численні приклади історії, справжня істина нічого не означає, поки вона стала особистим внутрішнім досвідом»;
«Там, де є влада, не залишається місця для кохання»;
«Психологічне правило свідчить, що якщо внутрішня ситуація не усвідомлюється, вона перетворюється на зовнішні події».
***************************
«Мій шлях – це не ваш шлях, тому я не можу вас навчати. Шлях усередині нас, а не в Богах, і не в навчанні, і не в законах. Всередині нас є шлях, і істина, і життя.
Горе тим, хто живе прикладами! Немає життя у них. Якщо ви живете відповідно до прикладів, ви живете життям цього прикладу, але хто житиме ваше життя, як не ви самі? Тож живіть самі.
Вказівні стовпи впали, перед нами лежать нерозмічені шляхи. Не скупіться, поглинаючи плоди чужих земель. Ви знаєте, що ви самі родючий акр, що народжує все, що корисне для вас?
Але хто сьогодні це знає? Хто знає шлях до вічно родючих країв душі? Ви шукаєте шлях лише у видимості, ви вивчаєте книги і прислухаєтеся до будь-яких думок. Що у цьому хорошого?
Є тільки один шлях, і це є ваш шлях» Карл Густав Юнг “Червона книга”
***************************
“Я хочу навчити тебе грати на варгані” ( із розповіді “Нижня тундра” Віктора Пелевіна).
Юань Мен відчув, що його нездоланно тягне в сон. І майже відразу ж йому став снитися старий, який робив варгани, тільки тепер він виглядав дуже велично і навіть грізно, а одягнений був у довгу синю сорочку, розшиту зірками, і за його спиною в чорному небі струменіли стрічки північного сяйва.
– Я хочу навчити тебе грати на варгані, – сказав старий. – Багато тисячоліть тому у нас у фольклорному ансамблі говорили так. Є Полярна Зірка і править нею дух холоду. А напроти неї на небесній сфері є Південна Зірка, яку люди не бачать, бо вона у них під ногами. Нею править дух вогню. Якось, давно, дух холоду і дух вогню вирішили битися. Але скільки вони не нападали один на одного, жодної битви у них не виходило. Духи вогню та холоду вільно протікали один крізь одного – бо як один дух може перемогти іншого? Вони просто є, і все. І тоді, щоб можна було говорити про перемогу, ними було створено людину…
Юань Мену наснилося, що він вклонився і сказав:
– Наші книги говорять про це трохи по-іншому, але, по суті, так воно і є.
– Але насправді, – продовжував старий, – дух холоду і дух вогню – це не два різні духи. Це один і той самий дух, який просто не знайомий сам із собою. І людину він створив із себе самого, бо з чого ще дух може щось створити? І людина заблукала в цій битві двох духів, які насправді – вона сама.
– Я розумію, – сказав Юань Мен.
– Насправді обидва вони – це один дух, який нескінченно грає і бореться сам із собою, бо якби він цього не робив, його просто не було б. Ти зрозумів, як грати на варгані Юань Мен?
– Так, – сказав Юань Мен, – я все зрозумів.
– Чого це ти бурмочеш? – поглядаючи на годинник, спитав прапорщик. – Що ти зрозумів?
– Все, – бурмотів у сні Юань Мен, – все зрозумів … Не треба мені шукати ніякого духу Полярної Зірки. Я є дух Полярної Зірки і сам собі головний шаман. І взагалі всі духи, люди та речі, які тільки можуть бути, – це і є я сам. Тому грати треба не на інструментах, а на собі, лише на собі. Які закони чи ноти можуть тоді щось означати? Немає жодних співзвучностей, це Жень Ці бреше… Кожен сам собі музика… Слухай, повертай. Мені до Китаю треба, а не до консерваторії…”
Віктор Пелевін
***************************
«Люди навіть не розуміють сил, які керують їхнім життям. Вони не розуміють сенсу своєї еволюції. Те, що називають “прогресом”, опустило людину набагато нижче живої на волі тварини. Спосіб життя звіра – їсти екологічно чисту їжу, жити в сприятливих для організму кліматичних умовах, багато рухатися і ніколи ні про що не хвилюватися – сьогодні доступний тільки мільйонеру, який вийшов на пенсію/відійшов від справ. А звичайна людина все життя працює, висунувши язик від втоми, а потім помирає від стресу, встигнувши тільки абияк розплатитися за нірку в бетонному мурашнику. Єдине, що вона може, – це запустити в те саме колесо своїх дітей» Віктор Пелевін
***************************
“Спочатку зрозумійте, що ваш світ лише відображення вас самих, і перестаньте шукати недоліки у відображенні” Нісаргадатта Махарадж.

NikTernik

NikTernik

×
Завітайте в наш магазин!