-Сірість – це не дощове небо, це навіть не мокрий асфальт, це в голові фарб не вистачає…

Місто плакало, я б навіть сказав, воно ридало у все своє чудове обличчя…
Вона ні, вона сміялася, змішуючи фарби, заважаючи поганій погоді пробратися в її серце…
– Яка сірість за вікном – намагався я зрозуміти, що діється на вулиці.
– Сірість – це не дощове небо, це навіть не мокрий асфальт, це в голові фарб не вистачає…
************************************************** *************************************
Роки можуть покрити зморшками шкіру, але втрата ентузіазму морщить душу. Хвилювання, страх, недовіра до себе знесилюють серце і звертають дух в попіл…
*********************************************************************
Ні на вершинах гір, ні в гладі морів, ні в кронах дерев, ні в хмарах, що біжать по небу, ні в очах близьких по духу людей, ні в мудрих висловах древніх книг, ні в одному з віршів, у жодній із земель, Ти ніколи не знайдеш те, що бачив у дитинстві. Бо раніше ти дивився на світ і сприймав його такими, якими він є. Ти спілкувався з ним, без слів. На світанку, із заходом, з силою, що живе в очах людини, з вітром, з дощем, з тінями сутінок, з полум’ям свічки – так, як Ти це вмів, так, як Тобі це було властиво. А зараз ти дивишся на них через призму турбот, бажань і закостенілих уявлень про ці явища, про цей світ. Сприймай їх такими, якими вони є, самі по собі. Говори з ними.Серцем. Відчуття Чистоти, яке ти відчував у ранньому дитинстві, повернеться…
Коли Ви помічаєте, що у вашому житті є краса, доброта і усвідомлення цінності простих речей, спробуйте відчути в собі фон, на якому Ви їх відчуваєте. Але не шукайте його, як щось конкретне. У нього не можна ткнути пальцем і сказати: «Ось він!», або осягнути його розумом і якось для себе визначити, його потрібно відчути… Відчувши, Ви зрозумієте, що це одне із основних джерел внутрішньої сили…)
Коли буває дуже важко, перенеси себе на кілька хвилин у найкращі свої дитячі часи, побудь там хоч хвильку, тоді, коли був самим щасливим… Повернувшись, по іншому подивишся на проблему, знайдеш вихід…
«У кожного є такі місця, забути про які неможливо, хоча б тому, що там повітря пам’ятає твоє щасливе дихання…» Еріх Марія Ремарк
«Пам’ятайте: ви притягуєте до себе те, у що ви вірите і про що думаєте» Дж. Темплтон
Пам’ятай, що поряд з публічним знанням у суспільстві здавна існувало знання таємне, яке йшло з публічним рука в руку, зростало і падало разом з ним, непримітно впливало на нього і саме, у свою чергу, вигравало чи ж страждало від його впливу…
Щоб дивитися на життя зі своєї дзвіниці, треба побудувати Храм у своїй душі…
«Пам’ятай, що здобуваючи Знання, ти стаєш Вогнем. І багатьох ти будеш обпалювати. І лише деяким – СВІТИТИ. Перші будуть ненавидить тебе. А інші – цінувати твоє СВІТЛО» Чандра Мохан Джейбі.
«Для того, щоб книги дали тобі знання, а не заплутали у сумнівах і протиріччях, тобі потрібно бути готовим, тобто мати масштаб для їх оцінки та спосіб їх поєднання в одне ціле… А без цього твоє знання предмета, чесно кажучи, не йде далі самого лише розуміння його існування… ( із «Філософія масонства» Йоган Ґотліб Фіхте.
«Моя природа не каже мені: «Будь бідний», не каже: «Будь багатий», але вона волає: «Будь незалежним!» Н. Шамфор.
“Будь скромний, бо ти зроблений із землі. Будь шляхетний, бо ти зроблений із зірок. “Сербське прислів’я