Кожен чує лише те, що він розуміє…

Дослідники проаналізували назви 64 956 дипломів та магістерських дисертацій, написаних в університетах США в 2016 та 2017 років роках. На основі рейтингу вузів U.S. News And World Report авторів розділили відповідно до статусу навчальних закладів. Потім дослідники озброїлися індексами читабельності і підрахували в заголовках кількість «учених слів». В університетах з низьким рейтингом автори використовували їх частіше (мова заголовків була більш складною), ніж в вузах з високим рейтингом.
У наступних експериментах випробовуваних розбили на групи: членів першої переконали, що їх статус вище інших, другої – що нижче, третьої – що вони такі ж, як інші. Потім перевірили, як часто учасники кожної групи використовували професійний жаргон. Групи з низьким статусом знову ним зловживали.
У заключному експерименті учасників просили пояснити свій вибір слів. Виявилося, що ті, хто вважав свій статус низьким, більше думали про те, як їх оцінюють, а люди «високого статусу» дбали про чітке вираження своїх думок. «Люди використовують професіоналізми не тільки для обміну інформацією, а й як маркери свого статусу, що підвищують престиж», – пишуть дослідники…
Звичайно, це тільки один з аспектів, все значно складніше…
“Людина, якій здається, що вона ясно викладає свої думки, не завжди буває зрозуміла іншим тому, що вона йде від думки до слів, а слухач – від слів до думки” Ніколя де Шамфор;
“Дурнів менше, ніж думають, просто люди не розуміють один одного” Люк де Вовенарг; “Конфуціанці і буддисти сперечаються один з одним, тому що конфуціанці не читають буддистських книг, а буддисти не читають конфуціанських книг. І ті й інші судять про те, чого вони не знають” Чень Цзіжу;
“Помиляються не тому що не знають, а тому що думають, що знають” Жан-Жак Руссо;
«Правильно називати – це означає правильно розуміти», – говорили древні;
Перш ніж почати суперечку – домовся з опонентом про значення термінів;
«Якщо людина йде не в ногу зі своїми супутниками, можливо, це тому, що вона чує інший барабан. Нехай крокує собі під ту музику, яка їй чується, в якому б ритмі вона не звучала» Генрі Девід Торо;
Кожен з нас формує власне життя під впливом пролітаючих в свідомості думок і під дією вимовлених слів” Луїза Хей;
«Кожен чує лише те, що він розуміє» Йоганн Вольфганг фон Гете;
«Кожен вибирає собі свій (зручний, приємний, той, що подобається, зрозумілий) сегмент світу і створює свій приватний маленький світ, часто наглухо відгороджений від решти, так що через якийсь час його творцеві починає здаватися, ніби він збагнув сенс і структуру цілого» Карл Густав Юнг.
Склавши камені по – своєму, Ви побудуєте свій храм. Храм в якому є місце надіям і мріям, який своєю тишею буде кликати Вас зануритись в себе. В цій тиші проникливості мудрість і сила, КОЖНОГО КАМЕНЯ, як грані твоєї душі, кожен важливий і кожен має стати на своє місце, вибудувавшись в твою гармонію заради основної цілі.
Без храму в собі, ці камені можуть скластися хіба що в лавки, які відкриють в тобі покупця/продавця… Й ніколи не народиться в них велич, ніколи не дізнаєшся про справжні свої можливості…