“Єдина людина, яка бачить картину цілком – це той, хто виходить з кадру” Салман Рушді

Єдина людина, яка бачить картину цілком – це той, хто виходить з кадру. Салман Рушді
**************************************************************
Не живіть в темниці власних думок, оцінюючи все через призму минулого досвіду… Реальний світ знаходиться за межею розуму. Ми бачимо його через мережу наших бажань, розділених на задоволення і біль, правильне і неправильне, внутрішнє і зовнішнє.. Щоб бачити всесвіт таким, яким він є, треба вийти за межі… Перестати запихати себе в рамки чиїхось уявлень…
Часто ми обмежуємо себе якимись рамками і не хочемо виходити із своєї зони комфорту. Іноді, ми просто вважаємо якийсь наш крок не розумним або не раціональним… Але, насправді … саме тоді, коли ми просто робимо те, до чого прагнемо інтуїтивно; робимо те, що не піддається раціональному розрахунку; робимо те, що часом зробити боїмося – саме такі наші кроки приносять найкращий результат…)
Людина може бути генієм або володіти всіма необхідними навиками, але якщо вона не вірить в себе, вона не буде викладатися по повній. Не бійся ризику ( не авантюр…). У світі, який дуже швидко змінюється, єдина стратегія, яка гарантовано потерпить провал – не ризикувати…
Сьогодні час креативних людей уміючих нестандартно, швидко МИСЛИТИ, бачити цілісну картину ефективно аналізуючи, вміючих бути на крок попереду й на день раніше інших…, готових до рішучих дій. Вони приходять надовго і залишають слід в історії, бізнесі… Проте, сьогодні й час авантюристів… Може це і є однією з причин, що випадкові люди зараз часто пробиваються…? Кожен знає чим ризик відрізняється від авантюри… Свій шлях обирає кожен…
В будь якому випадку, думайте зважено, проте швидко… Діймо рішуче… Наші сумніви – наші зрадники… Будьте мудрими, не зраджуйте себе… Дозвольте собі дихати на повні груди і не заганяйте себе в рамки. Сила у того, хто вірить в свою силу…
****************************************************************************
Куди б не лежав шлях, стрілка компаса завжди показує на північ. Те ж саме має відбуватися і з тобою. Що б ти не робив, куди б ти не йшов, нехай розум залишається в Серці …
Й не шукайте щастя, а будьте його джерелом…
Приходить час, коли розумієш що ходиш по колу. Приймаєш рішення піднятись в гору. Та коли робиш перші кроки, відчуваєш, що рюкзак занадто важкий… Зробивши перепочинок, відкриваєш свій рюкзак і бачиш в ньому непотріб. Першими бачиш Сумніви, і викидаєш їх вниз. Ідеш далі, нібито легше, але з кожним метром вгору, стає все складніше і складніше – ти знову відчуваєш вантаж. Відкриваєш рюкзак, а там – Злість, Образи, Страхи,… – викидаєш і їх, стає легше.
Йдучи далі, приходить усвідомлення наскільки ти самотній, а там внизу так не було. Був шум, веселощі, друзі і багато таких як ти… Обдумавши все, усвідомлюєш, що це всього лише ілюзії і вирішуєш для себе – все, дороги назад немає, тільки вперед і вгору…
А через якийсь час, раптом помічаєш, що Хтось тебе супроводжує. Цей Хтось з розумінням і любов’ю простягає Свою руку, руку допомоги. Але прийняти її ти не в силах, щось стримує всередині. Пошукавши в рюкзаку, знаходиш Гординю, і, розмахнувшись, кидаєш її вниз, де вона вщент розбивається об скелі. І тепер – ти вже не самотній … Подивившись навколо, бачиш вже не тільки лінію горизонту, а нові красиві пейзажі, які раніше не помічав і навіть уявити не міг, що вони існують… І тоді зрозумієш, що ні на вершинах гір, ні в гладі морів, ні в кронах дерев, ні в хмарах, що біжать по небу, ні в очах близьких по духу людей, ні в мудрих висловах древніх книг, ні в одному з віршів, у жодній із земель ти ніколи не знайдеш те, що бачив у дитинстві. Бо раніше ти дивився на світ і сприймав його такими, якими він є. Ти спілкувався з ним, без слів. На світанку, із заходом, з силою, що живе в очах людини, з вітром, з дощем, з тінями сутінок, з полум’ям свічки – так, як Ти це вмів, так, як Тобі це було властиво. А зараз ти дивишся на них через призму турбот, бажань і закостенілих уявлень про ці явища, про цей світ. Згадаєш, як сприймати їх такими, якими вони є, самі по собі., говорити з ними. Серцем. Відчуття Чистоти, яке ти відчував у ранньому дитинстві, повернеться…
************************************************************************
Той, хто бачить невидиме, може творити неможливе…
Для того, щоб творити, мало бачити. Треба ще вміти впливати на видиме…
************************************************************************
«Я йду в себе і відкриваю цілий світ» Гете
Так, але пам’ятаючи, що дорога вглиб себе нескінченна. Ти можеш зайти так далеко, що сам станеш глибиною… Довго вдивляючись в безодню порожнечі, поступово можеш сам в неї перетворитися … А порожнеча, дуже швидко перетворюється в хаос… В хаосі вмирає надія…
Наші наміри створюють систему поглядів раніше ніж ми їх усвідомимо, і лише запрошують нас описати, уже їх наслідки…
Не шукай підтвердження своїм сумнівам, інакше їх і знайдеш. Шукай радість в моменті, і знайдеш підтвердження своїй силі, зможеш створити атмосферу щастя…
Не бійся змін – інакше мрії так і залишаться мріями…
А перейшовши певний рубіж, раптом починаєш бачити більше, слухаючи інших починаєш розгадувати формули подій, їх внутрішній сенс, не відділяючи свої інтерпретації, а піднімаючись над ними…Розуміючи, що потік життя – це як би продовження твого тіла, продовження твоєї душі, матеріалізація фантазій і страхів…Починаєш сприймати те, що відбувається з тобою у зовнішньому світі, як дзеркало свого внутрішнього світу…
Тому:
“ Якщо ти щиро хочеш побачити,
Як сонячне світло грає на листках,
У тебе повинні бути чисті вікна” Рам Цзи.
*********************************************************************
Що об’єднує щасливих людей?
1) Вони вміють точно визначати, чого хочуть.
2) Вони отримують це…
Щоб там не було, перетворюй мрії в цілі… Пам’ятай, що єдина можливість наблизитись до цілі – рухатись до неї… Є бажання, з’являться думки, будуть дії – з’явиться результат …Магія має силу поки є бажання. А час – це спосіб, яким Всесвіт перевіряє наші бажання на істинність… Слідуймо за метою…
Мисливцю потрібно добути оленя, але занадто захопившись він перестає помічати гори, занадто захопившийся золотом – забуває про людей, забуває, що сам людина… Слідуючи за метою, не забуваймо хто ми, й не забуваймо жити сьогодні… Тільки шлях із Серцем має сенс… Обирайте тих, кого любите самі, хто здатен любити Вас, залишаючись собою і дозволяючи собою залишатися Вам…