Переглянуло: 82

Якщо ворог прагне землі нашої, то його треба нею нагодувати


Якщо ворог прагне землі нашої, то його треба нею нагодувати: «Се сила Божа буде на вас, і тут звитяжете ворогів ваших до кінця. Іже хотітимуть Землі вашої, також вержіть йому до уст повно. І те полока ону до дристи своєї і не рече, просто, жодного слова свого.» (ВК, 17в).
******************************************************************
І де є вержена [*пролита] кров наша, там є земля наша. І се вороги видять, і се вони стараються, і се старання їх марне. Будете, якож ті були у старі часи Отців наших. Речемо ще слова ті напам’ять, аби не єдиного од тих слів не утратити і речемо братам нашим отаке: “Се сила Божа буде на вас, і тут звитяжете ворогів ваших до кінця. Іже хотітимуть Землі вашої, також вержіть йому до уст повно. І те полока [*поковтає] ону до дристи своєї, і не рече, просто, жодного слова свого. Будете синами своїх Богів, і Сила їхня пребуде на вас до кінця.” (Велесова Книга, дошка 17в).
*******************************************************************
Ні! Не тропар і не псалом!
Не молитви, не плач до неба, —
Свячений ніж, стиснутий злом,
Свячений ніж — оце нам треба!..
В жорстоку, хижу ніч життя,
В оцю страшну, страсну годину, —
Здуши гадюку почуття,
Забий, забий в собі людину!
Дивись, крізь язики заграв
Встає пожар, як Гонта, ярий,
І морок ночі розідрав
Міліоновий галас: Кари!
Катуй, ґвалтуй хижацький схід!
Жени орду в азійську далеч!
На спів осінніх панахид
Злетиться знову хижа галич…
І вкриє стерво вражих тіл,
І їй жахливій тиші ночі
Накаже грізний Азраїл
Ворожі видзьобати очі.
Автор: Євген Маланюк
Джерело: https://sribnovit.com/kultura/zheni_ordu/

NikTernik

NikTernik

×
Завітайте в наш магазин!