Переглянуло:

Дивовижні місця України

Зараз через вірус, який охопив весь світ, звісно, не до подорожей, але естетично насолодитись і можливо додати до списку місць, які потрібно відвідати після карантину вам ця тема допоможе. Звичайно в Україні значно більше дивовижних місць, але ми в цій темі хотіли б виділити 7 із них

7 ДИВОВИЖНИХ МІСЦЬ УКРАЇНИ

 

Українське мертве море – Лемурійське озеро

Лемурійське озеро, с Григорівка, Херсонська область

За 100 кілометрів від Херсона, поблизу села Григорівка, в одній із бухт затоки Сиваш знаходиться незвичайне рожеве озеро. Водойму називають Лемурійським озером, тому що його вважають залишками стародавнього Лемурійського моря.

Історія утворення водойми незвична. В 70-х роках минулого століття сюди впав військовий літак з повним боєкомплектом. У результаті жахливого вибуху утворилася вирва діаметром близько сорока метрів. Через деякий час до цієї впадини стала прибувати вода дивного кольору.

Одеські та японські вчені підтвердили лікувальні властивості потоків. Вода в озері насичена йодом, бромом, сірководнем, хлоридом натрію і починає діяти на організм на мікроциркулярному рівні. Цілюща озерна вода допомагає у лікуванні хронічних захворювань суглобів, шкіри, а також хвороб пов’язаних із запальними процесами. А ще вважається, що вода цього озера омолоджує.

У воді Лемурійського озера 35% солі, що на 5% навіть більше, ніж у Мертвому морі. Під ногами відчуваються її кристали, однак торкнутися дна важко – через щільність вода одразу виштовхує нагору. А незвичайний рожевий відтінок озерної води надають водорості, які виробляють цінні для людського організму каратиноїди.

Лікарі запевняють, що купатися у Лемурійському озері – неабияка користь, бо ропа насичена мінералами, кислотами, солями. Берег озера обладнаний душовими кабінами з прісною водою, лежаками, альтанками для відпочинку, міні-дитячим майданчиком. Вхід до озера безкоштовний. Після солоних ванн корисно прийняти ще й грязьові, а зробити це можна всього за 50 метрів від озера – у Сиваші.

Про унікальність загадкового українського «мертвого моря» ще 4 роки тому мало хто знав, а нині ж активно розбудовується інфраструктура навколо озера. В останні роки Лемурійське озеро відвідують все більше і більше туристів.

Особливою популярністю українське чудо природи користується серед фотографів, це ідеальне місце для фотозйомки. Світлини вражають унікальним колоритом дивовижної природи озера.

Вилкове – українська венеція

Вилкове ідеально підходить для тихого сімейного відпочинку і не залишить байдужим нікого.

Невелике українське містечко Вилкове на півдні Одеської області називають українською Венецією. Цей маленький, але дуже мальовничий населений пункт розташований в дельті Дунаю, у місці впадання ріки в Чорне море.

Незвичайність міста полягає в тому, що стара його частина розташована на воді. Тому вулицями в місті слугують канали, якими переміщаються переважно на місцевих “гондолах” і моторних човнах, що є найпопулярнішим транспортом у місті.

Канали, звані єриками, у Вилковому неширокі – всього 1-2 метри завширшки, вони займають до половини території міста, і по каналах на човні можна потрапити в будь-яку його частину.

Селище тут у середині ХVII століття заснували донські і запорізькі козаки, переслідувані царською владою за релігійними та політичними мотивами, і змушені тікати на Дунай. В ті часи територія дунайського гирла належала Османській імперії, яка дуже прихильно поставилася до невірних.

Як дістатися?

Автошляхами з Одеси до Вилкового – близько 230 км. З Одеси сюди регулярно ходять автобуси. Також організовуються групові тури.

Переночувати у Вилковому можна в міському готелі або ж зняти кімнату, домовившись із бабусями на автостанції.

Дендропарк Олександрія

Мальовничі пейзажі української природи надихають митців багато років. Кожен регіон нашої країни може здивувати чимось особливим і неповторним.

Так, на півдні Київської області у славетному місті Біла Церкава, зачаровує красою і таємничістю дендропарк Олександрія. Збудований на основі природного лісостепового ландшафту, він ніби виринає з річки Рось.

Парк Олександрія є прикладом класичного стилю з елементами романтизму і сентименталізму. На 400 гектарах відображається неповторне поєднання архітектурних творінь людини із дібровами, галявинами і ставками, що створила матінка-природа.

Це романтичне місце було створене за задумом Олександри Браницької, дружини коронного гетьмана Речі Посполитої, що володів цими землями з кінця ХVIII століття. Подорожуючи країнами Європи, жінка із захватом милувалась парками біля замків і маєтків, тому вирішила і в своєму графстві створити щось казкове.

Для виконання цієї місії Олександра запросила відомого французького архітектора Мюффо. Він став автором генерального плану дендропарку. Пізніше його справу продовжили інші майстри архітектури і ботаніки, серед них брати Ботані, Бартецький, Вітт, Станге. Водночас із розбудовою паркових композицій починається будівництво літньої резиденції «Аустерія» та комплексу павільйонів.

Цікаві факти:

  • Парк є найбільшим в Україні, його площа – 400,61 гектарів, це майже вдвічі більше ніж територія Софіївки в Умані.
  • Задля приватності на території парку господарі створили сад «Мур». Площу в 3 гектари було обнесено триметровим цегляним муром і вкрито червоною черепицею. У саду росли декоративні та цінні сорти плодових та ягідних рослин.
  • По всьому парку безліч джерел з кришталево чистою водою, постійна температура якої +9 градусів по Цельсію. Найпопулярніше джерело – «Лев» із бронзовою скульптурою царя звірів поряд із ним.
  • У 1992 році у дендропарку була встановлена «Лава декабристів». Учасники війни з Наполеоном були постійними гостями парку в його найкращі роки ХІХ століття.
  • За віддану і сумлінну працю, на честь 50-річчя на службі у Браницьких, було встановлено стовп Єнца.
  • На території Олександрії є «Турецький будиночок». Павільйон було збудовано після турецької кампанії 1828 року. Будинок оздоблений мармуровими плитами із написами, що прославляють шаха Махмуда Хача Газа. Привезені вони як трофей графом Воронцовим.
  • У ХІХ столітті парк відвідали Г.Державін, О.Пушкін, Т.Шевченко.
  • 11 травня 2014 року був відкритий пам’ятник Олександрі Браницькій, створений Максимом Василенко. Встановлено скульптуру біля відбудованого Танцювального павільйону.
  • Державний дендрологічний парк Олександрія був номінантом у проекті «Сім чудес України».

Водоспад Гук

Однокаскадний красень, прогулянка до якого може стати прекрасним варіантом як зимової днини, так і влітку. Не ховайте фотоапарат в рюкзак: довкола казкові пейзажі гір Ґорґани, пряма і переважно асфальтована дорога вздовж мальовничого потоку Женець зі скельними виступами та височенними смереками понад водою!

Гуків у Карпатах чимало. Але Женецький Гук — найвідоміший серед туристів. Ще б пак: до нього веде пряма дорога — 3 км рівнесеньким асфальтом (дякуючи колишньому президенту України В. Ющенку, чия резиденція знаходиться поруч) і ще десь стільки ж ґрунтовою дорогою (далі резиденції асфальт прокласти, аби всім жилось добре, ймовірно, було надто дорого). Який карпатський водоспад може похвалитися таким легким підступом?

Тим паче, коли зимою ті 5-6 км можна проїхати швиденько кіньми чи на санях: розвага нетривала, зате колоритна!

Женецький Гук — водоспад молодий: утворився внаслідок повені у післявоєнні роки. Вода в ньому спадає з висоти 15 метрів. Навесні під час сходження снігів та після злив у інші при року він виглядає якнайкраще: вода, окрім основного потоку, тонкими нитками струменить згори по скелі, породжуючи довкола ще декілька мініводоспадів.

Зимою Гук частково замерзає. Якщо пощастить, побачите, як скелі вкриваються філігранним льодом, попід яким ще тече вода. На сонці лід виблискує, як диско-куля: краса неймовірна!

 

Загадковий тунель кохання

Тунель кохання – це найромантичніше місце в Україні, куди приїздять закохані та наречені з усієї Європи. Манить їх сюди не лише дивовижний вигляд тунелю, що є ідеальним місцем для весільних фотосесій, а й магічна атмосфера, що пронизана романтикою та нагадує казку.

Природа – найталановитіший дизайнер та будівельник, що створює неймовірні шедеври. Тунель кохання в Україні – найкраще тому підтвердження, адже досі точно невідомо, як саме він був створений.

Версії створення

Ліс довжиною декілька кілометрів, дерева в якому утворили своїми розлогими гілками живописну арку, породив безліч легенд та вигадок, серед яких історія про нещасне кохання хлопця та дівчини. Батьки були проти їх шлюбу, через що вбита горем дівчина покінчила з життям, кинувшись на колію. Хлопець безуспішно намагався знайти її, та заблукав у місцевому лісі. З тих пір навколо залізної дороги виріс тунель кохання, в якому до наших днів душі закоханих шукають одне одного.

Дехто вважає, що залізничну колію обсадили густою лінією дерев для захисту переміщень поїздів від допитливих очей під час воєнних дій.

Потяг в Тунелі кохання
Потяг в Тунелі кохання

Третя ж версія найбільш прозаїчна: неподалік від залізної дороги працював деревообробний комбінат, працівники якого  регулярно спилювали верхівки дерев. Після закриття комбінату доглядати за насадженнями було нікому, і вони розрослися, утворивши своїми гілками зелений коридор.

Дорога в казковий світ
Романтичні повір’я

Рівненський тунель кохання зачаровує з першого погляду – опинившись тут, важко не повірити в його магічну дію та вплив на долю закоханих. Якщо ви опинитесь в цьому осередку любові зі своєю парою, перевірте на собі силу його дії:

  • Якщо водночас загадати одне бажання на двох та поцілуватись, воно неодмінно збудеться.
  • Прогулянка закоханих по тунелю зміцнить союз на довгі роки та зможе повернути втрачену романтику у відносинах.
  • Щоб сімейне життя будо щасливим та безтурботним, молода пара повинна пройтись тут в день своїх заручин.

Навіть якщо у вас немає коханої людини, а всі ваші бажання вже давно здійснились, ви можете просто пройтись наодинці по тунелю чи в компанії друзів. Тут можна довго розглядати чудернацькі сплетіння гілок, узори, які створюють світлові проміжки між деревами та яскраве забарвлення – зелене літом та весною, жовто-багряне восени та білосніжно-біле взимку.

Тунель кохання в різні пори року
Тунель кохання в різні пори року

Трикратський ліс

Трикратський ліс – це заповідні урочища на півдні України. Свіжа зелень у поєднанні з мальовничими водоймами, наче ковток свіжого повітря на посушливому півдні. У цьому місці хочеться насолоджуватись співом пташок, дзюрчанням потічків та довгими прогулянками стежинами та містками.

Як з’явився графський садок
У 70-х рр. XIX ст. Трикратський ліс починають висаджувати за наказом місцевого поміщика – графа В. Скаржинського.
Неймовірний парк, який у вологіших областях здавався звичною справою, для степової зони став справжнім чудом. До місцевого оазису приїжджали лікуватись гості з усієї Російської імперії.

Парк, який виник завдяки коханню
На створення розкішного Трикратського лісу Віктора Скаржинського надихнуло кохання до його дружини — Варвари. Саме вона переконала чоловіка, що жити потрібно так, аби залишити по собі щось цінне.
Та навіть попри появу неймовірного парку, вона так і не покохала свого чоловіка. Розповідають, що граф сприймав це спокійно, говорив, що його кохання вистачить на них обох.
На честь Варвари один із паркових водограїв прозвали Водоспадом сліз. Біля нього зажурена господиня любила подовгу усамітнюватись і міркувати про своє.

Як суху землю перетворили на плідний сад

  • В. Скаржинський не гребував порадами місцевих селян щодо садівництва, адже розумів – ті краще знають місцевий клімат.
  • Щоб дерева не руйнував вітер, їх захищали огорожею із висаджених кущів, а молоді дуби прикривали від сонця витривалими акаціями, які згодом вирубали.
  • У парку висадили численні галявини з фруктовими деревами для того, щоб господарі могли подовгу гуляти й смакувати фруктами, не повертаючись до маєтку.
    Тут, в умовах частої засухи, давали рясний врожай 250 видів плодових дерев, 150 га плантацій шовковиці та 100 га виноградників.

Романтична історія Дуба Кохання
Попри користь від плодових дерев, найбільше господар парку любив дуби. Загалом у лісі росте близько 350 дерев 200-літнього віку.
Найпопулярнішим, звісно, є легендарний Дуб Кохання. За переказом, поруч із ним жила пара лебедів, яка не змогла полетіти у вирій разом, бо лебедиця поранилась.
Лебідь, повернувшись навесні, зрозумів, що його коханої не стало, та помер від туги. Незабаром на цьому ж місці виріс могутній дуб у формі серця. Кажуть, що таким чином люблячі серця птахів нарешті поєднались.
Місцеві вірять, що якщо цей дуб обійняти, то у цьому ж році зустрінеш своє справжнє кохання.

Цікаві факти:

  • Знаменитий парк «Софіївка» створювався на основі того, що граф С. Потоцький побачив та дізнався під час свого візиту до Трикратського лісу.
  • Чимало рідкісних саджанців із графського маєтку сьогодні є експонатами Одеського ботанічного саду.
  • Трикратський ліс є лише малою часточкою національного природного парку (НПП) «Бузький Гард» площею 6138 га.
  • Працівники кажуть, що зима до заповідника не приходить. Навіть у січні землю вкриває зелена травичка та квіти.

Поблукаємо лабіринтом?
Урочище «Лабіринт», з якого почався Трикратський ліс, отримало свою назву через численні стежини, які складались у заплутаний маршрут.
Тут ви відпочинете від міського гамору та буденних думок: шум дерев, пташиний спів та журчання води дозволять розслабитись і просто насолоджуватись днем, проведеним на природі.

Василева пасіка: місце, де зустрічаються степ та ліс
На іншому березі р. Арбузинки починається наступна частина заповідника – урочище «Василева пасіка».
Його окрасою є велетенські гранітні скелі, які, наче кордон, розділяють густий ліс та безмежний степ.
На межі зі степом простягається ще одна зона Трикратського лісу – «Виноградний ліс», в якому ви знайдете цікаві скелі у формі чаші. У басейн зі скель стікає джерельна вода, яка вважається цілющою.

Тваринний світ Трикратського лісу
У затишній частині лісу під назвою «Мироновий сад» живе єдина у Миколаївській області колонія сірих чапель. Цих граційних птахів ви побачите лише у цій зоні заповідника. На верхівках дерев самички висиджують яйця у гніздах, а самці приносять їм їжу.
Тут живе й стадо бізонів, кабани, олені, лані та косулі. Місцеві тварини досить сміливі, наче знають, що у заповідному урочищі полювати на них заборонено.

Андрій

Публікатор

×
Завітайте в наш магазин!