Чим чистіше й тихіше всередині, тим ясніше зовні…

«Як мені оспівувати тебе і  служити тобі, о Сонце? – запитала мала Квітка.
Простим мовчанням твоєї чистоти – відповіло Сонце» Рабіндранат Тагор.
“Світ так наповнений, що слова порожні…” Румі.
Чим чистіше й тихіше всередині, тим ясніше зовні…
***********************
…Йому прийшлось пройти багато доріг.  Він кидався на все, що, здавалося йому, несло в собі сенс. Він пробував воювати, пробував будувати. Він любив і ненавидів, творив і руйнував. І тільки коли життя його стало хилитися до заходу, зрозумів головну істину. Життя не має сенсу. Сенс – це завжди несвобода. Сенс – це жорсткі рамки, в які ми заганяємо один одного. Шукаємо сенси в грошах, владі, любові,  вірі… Але все це – лише рамки.
У житті немає сенсу – і це її найвищий сенс і самоцінність. У житті немає фіналу, до якого ти зобов’язаний прийти, – і це важливіше тисячі придуманих сенсів.
***********************
І все ж, коли ми дивимося на світ закоханими очима, то і він відкриває нам свої найкращі сторони…
***********************
«Якщо в світі все безглуздо, – сказала Аліса, – що заважає вигадати якийсь сенс?» Льюїс Керролл
« Аліса в країні чудес».

Що ж, давайте домовимося про визначення термінів. Сенс і мета в житті, а також їх взаємопов’язаність. Сенс від мети життя відрізняється хоча б тим, що мета може бути досягнута, а сенс лише є напрямком. Сенс не може бути вичерпаний, він просто присутній в будь-який момент осмисленого життя. Керуючись сенсом, Ви вибираєте життєвий шлях, досягаючи певних цілей на кожному його відрізку. Життєві цінності, обрані пріоритети,  воля й мудрість визначають наш шлях.
Та як би там не було, немає єдиного напрямку, немає кінцевої мети… Іноді люди кажуть, що життя – лайно, в той же час чіпляються за нього до останньої хвилини.
Може тому говорять, що  життя – це гра. Всі хочуть виграти, проте… У грі немає сенсу як кінцевої мети, в ній важливий сам процес. В процесі ми радіємо, засмучуємося, сердимося, вчимося, сміємося, плачемо. Загалом, живемо. Живемо емоціями, які отримуються від процесу. І лише коли перегортаємо останню сторінку цього процесу, тоді можемо дізнатися його справжній сенс. З таких позицій сенс життя оцінюється в його кінці, як суб’єктивна оцінка прожитого життя та відповідності досягнутих результатів початковим намірам. Людина може чіткіше зрозуміти зміст і спрямованість свого життя, місця в світі. Оцінює – чи гідна вона прожитого життя. Проте…,  треба пам’ятати, що наділення життя сенсом – це завжди несвобода. Сенс – це жорсткі рамки, в які ми заганяємо один одного…
«Життя таке мінливе, що треба ловити щастя, поки воно дається в руки» Олександр Дюма «Граф Монте-Крісто»
«Золоте правило життя полягає в тому, щоб не мати ніяких золотих правил» Бернард Шоу
Кожен шукає щось своє.
З часом розумієш, що ні на вершинах гір, ні в гладі морів, ні в кронах дерев, ні в хмарах, що біжать по небу, ні в очах близьких по духу людей, ні в мудрих висловах древніх книг, ні в одному з віршів, у жодній із земель ти ніколи не знайдеш те, що бачив у дитинстві. Бо раніше ти дивився на світ і сприймав його такими, якими він є. Ти спілкувався з ним, без слів. На світанку, із заходом, з силою, що живе в очах людини, з вітром, з дощем, з тінями сутінок, з полум’ям свічки – так, як Ти це вмів, так, як Тобі це було властиво. А зараз ти дивишся на них через призму турбот, бажань і закостенілих уявлень про ці явища, про цей світ.
І тільки коли згадаєш, як сприймав їх такими, якими вони є, самі по собі, згадаєш мову, якою говорив з ними. Серцем, Душею… Відчуття Чистоти, яке ти відчував у ранньому дитинстві, повернеться…