Переглянуло:

Слова/думки молодої дівчинки..? Та сьогодні не більше впевненості в словах зрілих мислителів, політиків, державних діячів…


Я можу заспокоювати і переконувати інших, в тому, що все наладиться, влаштується, що все буде добре. Але є одна людина, з якою цей номер не проходить… Це я сама…
*********************************************************************************
Слова/думки молодої дівчикни..?
Мабуть мало вони відрізняються сьогодні від слів/думок зрілих мислителів, політиків, державних діячів…
Ми заснули в одному світі, а прокинулися в іншому. Дісней раптом перестав бути чарівним, Париж вже не романтичний, Нью Йорк вже не головне місто, Китайська стіна вже не фортеця, Мекка порожня. Обійми і поцілунки стали зброєю, а не відвідувати батьків і друзів стало актом любові. Ти раптом зрозумів, що влада, краса і гроші нічого не варті, і не зможуть дістати кисень, який тобі так необхідний. Світ продовжує жити і він гарний. Він замкнув тільки людей в клітки. Мені здається, що він говорить нам: «У вас мені немає необхідності. Повітря, земля, вода і небо чудово обходяться без вас. Коли ви повернетеся, пам’ятайте, що це ви – мої гості, але не мої господарі…
*****************************************************
З іншого боку…
Вірус “голоду” щодня вбиває 8500 дітей…
Вакцина існує..! Вона проста… Та з ним не борються… Знаєте чому?
Бо голод не вбиває багатих…!
Щодо багатвса і бідності… Так і те й інше буває об’єктивним, порівняльним і духовним…
Тобто…
«Жодну проблему не можна вирішити на тому ж рівні, на якому вона виникла» Альберт Ейнштейн.
Тим більше сьогоднішні проблеми, значно глибші, вирішення яких потребує значно більш високого рівня…
Звичайно, жодна країна не готова до цієї пандемії.
Звичайно, яке б не було походження коронавірусу, та він приніс, й ще принесе багато біди, й потрібно зробити все, щоб уберегти життя людей.
Проте, біда поділила країни, відкривши їх з прихованої у звичайний час сторони. Влада одних показала неспроможність і некомпетентність ( на жаль, ми в їх числі). Вже на сьогодні можна зробити невтішний висновок, що «команда президента» існує тільки в телесеріалі. І пора в умовах карантину знайти підручник історії середніх віків і відновити в пам’яті всі переваги феодального устрою (розподіл країни між олігархами, як найпростіший для влади вихід із фінансової скрути). Панічно і хаотично пробуєм щось організувати, щоб створити вигляд наявності якогось плану…
Критики багато, та на жадб – конструктивної мало. Адже, не згоден – критикуй, критикуєш – пропонуй, пропонуєш – бери на себе відповідальність і роби… Можуть звичайно з’явитись вороги, але це неминуче, якщо ти щось в житті колись відстоював…
На жаль, переважна більшість критиків, які за висловом Хемінгуея: «критики – це ті, хто спостерігає за битвою з пагорба, а потім спускаються і добивають виживших»…
А щодо влади, то народ має таку владу – на яку заслуговує. Вона не може бути іншою, поки не почне змінюватись громадянське суспільство, не почне ставати зрілішим, здатним не тільки обирати, а й контролювати владу, вибудувати систему ефективного зворотного зв’язку…
Мало того, давайте поглянемо на сьогоднішній світ ще з одного боку.
Коронавірус, трансформація світу, трансформація міждержавних стосунків, стосунків Держава – Людина, коли ми на порозі створення штучного інтелекту, технологічної сингулярності, що очікує нас..?
Головні гравці прийдешньої тисняви на борту нашого «авіалайнера» під назвою «Земля»:
• державні машини, які готуються до повної цифровізації своїх громадян, з одного боку, і до кібервійни з іншими такими машинами – з іншого. Лицемірні, забюрократизовані, корумповані, нефункціональні – основним завданням бачать вироблення нових, дієвих інструментів контролю населення, й готові для цього використовувати все, коронавірус в тім числі… І чим далі це стає все актуальнішим в сьогоднійшньому інформаційному суспільстві, суспільстві де інформація перетворюється на зброю…;
• транснаціональні корпорації інстинктивно прагнуть по максимуму використати сфери IT, інтернету і нових технологій (включаючи біотехнології звичайно), прагнучи до максимальної монополізації – кожна у своїй сфері;
• масові партизанські загони – хакерів, криптовалютчиків, шифропанків, бійців тіньового інтернету і т. д., і т. і., Повністю позбавлені будь-якої соціальної відповідальності (принаймі, в традиційному розумінні)…
Зрозуміло, що кожна з цих груп діє у власних інтересах…
І все ж… Я оптиміст. Вірю, що добро все ж переможе… Та цікаво, яке місце там звичайної людини, в тому майбутньому світі?
*********************************************************************************
Е п і д е м і я. Пандемія. Все одно, як назвати… Що вона для простих людей?
Це біда, й чергове випробування нас заради майбутнього…
Біда, яка вчергове, змушує людство пригадати:
Що головні речі — не речі;
Що кожен день — подарунок, свято;
Що підтримка, усвідомленість, відповідальність — це не просто слова;
Що мудрий у життя вчиться. Дурень намагається навчити життя тому, яким воно має бути…;
Що ми складова природи, й втручаючись бездумно до її законів, отримуємо відповідь. Що, можливо, всесвіт — як apple чи Viber — видає оновлення, виправляючи якісь баги, які ми не бачимо…;
А город і власна їжа — це не просто непотрібні речі;
І, головне, якщо виживемо, точно все змінимо. В житті. Країні. Всесвіті. На краще;
А ми виживемо! Якщо не опустимо рук. І будемо їх мити…
*******************************************************************
«Настав момент істини. “Ще не пізно, але час прийшов» , – гарно сказав П-А. СПААК після Другої світової війни, коли Європа в черговий раз повставала з попелу» Етьєн Давіньйон, президент «Друзі Європи».
Й сьогодні… “Ще не пізно, але час прийшов»… Прийшов час переоцінки цінностей, позбавлення від ілюзій і ріщучих дій… При цьому “моя хата скраю” вже “не проходить”, занадто взаємов’язаним став світ… А коронавірус – це черговий дзвінок людству про те, що пора починати адаптуватися до майбутнього. Світ трансформується під нову реальність, а пандемія в якійсь мірі послужить каталізатором змін. Змін для тих, хто виживе…
Ми живемо в 21 столітті, але поведінково, ментально застрягли в минулому. Змінюватись важко. Колись за радянських часів у Галичині був жарт: «Я за колгосп, але не в нашому селі»…
Ще згоден з Sergiy Korsunsky: «Під час війни ми навчилися цінувати свою армію. Під час пандемії навчимося цінувати лікарів і медсестер. Незрозуміло тільки чому нам порібні трагедії, щоб навчитися цінувати одне одного»…
«Я не знаю, як перемагати інших, я знаю, як перемагати себе…». Так кажуть японці… Ми кажемо: “хочеш змінити світ – почни з себе”…
«Якщо Ви не будете змінювати самого себе, нічого навколо не змінюватиметься. Ви будете переживати одні й ті ж події, по одній і тій же формулі. Всѐ, що приходить до Вас ззовні, таємничим чином бере початок всередині Вас» Ніко Бауман
*******************************************************************
«Весна кожен раз поверталася, щороку, з ластівками і квітами, їй не було ніякого діла ні до війни, ні до смерті, ні до печалі, ні до чиїхось надій. Вона поверталася. Вона і зараз вже тут. І цього достатньо» (Еріх Марія Ремарк). Весна прийшла! Життя буде!

Микола Ternik

Ternik

Ternik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *