ПОКЛИК РАСИ

Я білий світ люблю, а в чорну тьму не вірю,
Я білий цвіт люблю, прозору воду ллю,
Змиваю чорний бруд, як мию білу шкіру –
Я чорного нічого не люблю.
Я не люблю злодюг, керманичів хаосу,
Чорнобильського зла вселенської біди.
Люблю блакить очей, люблю русяву косу,
Люблю красу дівочої ходи.
Я підлих не люблю, як біль радикуліту,
І хохмача кривлянь огидних не терплю,
І жирної щоки небритого семіта
В телеекрані також не люблю.
Я люто не люблю провладного дебіла,
Що надра та грунти на продаж виставля,
Я не люблю, коли моя землячка біла
Народжує небіле немовля.
Я не люблю, коли національний сором
Не проявляє дій, а тане, наче віск.
Я не люблю, коли не кряче чорний ворон,
Сідаючи на вражий обеліск.
Я чорних не люблю, любителів облуди,
Сектантів, проповідників, ченців,
Але люблю, коли крокують білі люди
Під прапорами білих Праотців.

Руслан Морозовський