Що далі? Майбутнє? Чи повернення в минуле?

Якщо у Вашому житті щось не складається, можливо Ви збираєте чужий пазл …
********************
«Метавсесвіт: згодом гаджети мігруватимуть під шкіру.Кожен буде будувати свій всесвіт…» Андрій Длігач.
Паралельний світ, з яким ми вже поступово починаємо перетинатися…
Що далі? Майбутнє? Чи повернення в минуле..?
********************
Длігач: Метавсесвіт: згодом гаджети мігруватимуть під шкіру // Апостроф TV
В студії Апостроф LIVE разом з Катериною Вишневською.

********************
Техніка пильного погляду

Найдоступніша і найнешкідливіша техніка ясновидіння – тривале зосередження погляду на якомусь напівпрозорому предметі. При правильному зосередженні всередині предмета з’являються картини, які можна інтерпретувати як передбачення. Іноді картини бувають гранично зрозумілі, іноді мають алегоричний характері і нагадують сновидіння.

Перше, що потрібно для такої роботи, – це переорієнтувати свою увагу, відірвати її від звичайного потоку подій. Для зосередження найкраще підходять напівтемні приміщення далеко від людних вулиць, де немає сторонніх шумів і ніщо не заважає вашій самоті. Найкращий час для зосередження – опівночі чи пізнього вечора. Бажано також, щоб ваш одяг в період роботи був якомога просторішим, ніде не жало і не сковувало рух.

Серед предметів, що використовуються для зосередження, найбільш популярні дзеркало та кришталева куля. Зосередження починається з встановлення рівного та злегка уповільненого дихання. Краще дихати діафрагмою, при вдиху прогинаючи її вниз, а при видиху піднімаючи вгору, як поршень шприца; грудна клітка при цьому розсувається не в ширину (як при звичайному диханні), а в довжину. Рекомендується також повторювати про себе якусь коротку монотонну фразу – мантру, заклинання чи сформульоване питання. Коли ви відчуєте, що дихання зовсім заспокоїлося, а в думці не залишилося сторонніх думок – трохи зосередьтеся на кулі. Не свердліть її очима, не напружуйте погляд – інакше очі швидко втомляться, і ви не зможете продовжувати спостереження. Основний предмет вашої турботи – не погляд, а увага: воно має бути повністю поглинена кулею і не помічати нічого поза її межами. Якщо увага йде убік, – м’яко, але наполегливо повертайте ї на місце. При правильному зосередженні куля незабаром (для початківців – не менше ніж через 15-20 хвилин) стане матовою і наповниться туманом. Потім у тумані відкриється темніша область. Це буде “вікно розуму” або “тунель у часі”, звідти і мають виникнути образи. Вони будуть з’являтися не всередині самої кулі, але безпосередньо у “вікні розуму”, а іноді і прямо у вашій голові.

Ще один популярний об’єкт зосередження – чаша або інша ємність, наповнена водою. Бачення та символи можуть виникати в ній завдяки різним процедурам. Наприклад, у воду можна лити розплавлений віск, свинець або кипляче масло, щоб потім “читати” фігури, що виникають. В Уганді віщун кидає у воду трав’яний порошок і “читає” форми. Деякі ворожбити “бачать” серед частинок порошку дрібних водяних парфумів, що рухаються подібно до риб. У ролі чаші часто виступають священні джерела, ставки, басейни чи ямки, наповнені рідиною.

Але найбільшою з ворожчих чаш, безперечно, є священне озеро Лхамо Лхацо, яке використовувалося для цієї мети вже кілька століть тому. До нього зверталися за відомостями про нове втілення Далай-лами – політичного та релігійного лідера Тибету. Так, XIII Далай-лама був виявлений завдяки серії видінь, які могли спостерігати сотні людей: на поверхні озера з’явилися три літери алфавіту Тибету і триповерховий монастир із золотим дахом, від якого йшла дорога до будинку з блакитним дахом і плямистим собакою у дворі. Це бачення виникло на вимогу лам, які шукали свого лідера. Воно вказало їм те місце, де покійний Далай-лама знову повернувся у світ, втілившись у хлопчика із простої родини.

Проте чиста вода рідко використовується для зосередження. Зазвичай вона або закаламутна, або підфарбована. Іноді чашу роблять із блискучого металу (срібла чи золота) чи кришталю; у цьому випадку можна використати і чисту воду: блиск самої чаші створить необхідний ефект. Добре також, якщо у воді відображається джерело світла (краще свічка або місяць).

Найпростіше магічне дзеркало, – пише відомий популяризатор окультизму д-р Папюс, – складається з кришталевої чаші, наповненої до країв водою і поставленої на стіл, накритий білою скатертиною. Позаду чаші ставляться дві свічки, чим і закінчується приготування… Перципієнта саджають перед чашею, щоб він добре бачив поверхню води, експериментатор стає за його спиною, кладе праву руку йому на голову і кілька разів тричі закликає Анаеля – ангела-покровителя подібних дослідів. Потім у ній з’являються райдужні кольори, за якими йдуть бачення, що дають відповіді на запропоновані запитання”.

Українське народне ворожіння з кришталевою чаркою, засноване на тому ж принципі, зазвичай здійснюється на самоті. Іноді для ворожіння використовуються дві чарки, між якими перекинуть “місток” із соломинки. Правило наказує дивитися на кожну чарку одним оком. За правильного зосередження видіння з’являються на “містку”. Втім, розповідають, що іноді на містку з’являється чортик з довгими руками, який може задушити невдачливого віщуна.

Чорні дзеркала – характерна приналежність близькосхідних ясновидців. Найпростіше їх називається мандеб. Власне кажучи, це не дзеркало, а просто певна кілька чорних чорнил. Їх наливають у ліву жменю медіуму, який повинен невідривно вдивлятися в чорну краплю доти, доки там не з’явиться підмітальник. Дивно, але практично всі окультисти, які робили цей дослід, бачили в чорному дзеркалі людину з мітлою, яка розчищала простір видінь.

Араби, які використовують мандеб, зазвичай обирають як медіум хлопчика або дівчинку 10-12 років. Іноді чорнило навіть не наливають у жменю: достатньо пофарбувати чорною фарбою ніготь великого пальця дитини або намалювати “дзеркало” у неї на долоні. Ворожіння супроводжується запаленням пахощів (з рівних частин ладану і зерен коріандру) і наступним заклинанням: “Анзилу, Ейуха, Ель-Джемонія і Дшеннум. Анзілу Бетакі маталахонтонтрон алейкум. Тарікікі, Тарікікі! Перед ворожінням оператор заготовляє сім талісманів – паперових смужок із висловами та заклинаннями. Першу з них, що містить 21 аят 50-ї сури Корану, він прикріплює до волосся медіуму. Інші талісмани містять одне і те ж заклинання, яке в перекладі виглядає так: “Таршун! Тарзушун! Зійди, зійди! Будь тут! (Далі формулювання питання.) З’явіться, слуги цього імені!”. Коли медіум уже увійшов в транс, оператор починає кидати талісмани у вогонь. Це викликає у медіуму відповідні бачення, і він негайно відповідає на питанням.

У тибетській гаданні Тра дзеркальцем служить “горбок” біля основи великого пальця, пофарбований у червоний колір і злегка покритий воском. Ворожитель Тра зосереджується на поверхні, що відбиває, спустошує свій розум і закликає божественну покровительку Палден Лхамо. У міру поглиблення трансу з’являється потік образів і, нарешті, виникає бачення. Ворожіння відбувається у напівтемному приміщенні, де горить лише одна лампа. Тра-па піднімає свій великий палець і дивиться на нього доти, доки він не розростеться. Саме в цей момент палець стає дзеркалом, де народжуються символи.

У європейській традиції найчастіше використовується вугілля (знаменитий “чорний кристал” середньовічного алхіміка та духовидця Джона Ді) або графітний порошок. Дзеркало дю Поте, що використовується окультистами, являє собою коло, намальоване на підлозі і вичорнене вугіллям; дзеркало Сведенборга-Кагання виготовляється з графітного порошку, змішаного з оливковою олією. Цю суміш кип’ятять на малому вогні; потім беруть дзеркальне скло і обережно його нагрівши, щоб не лопнуло, кладуть на дві дерев’яні підкладки горизонтально і виливають на нього приготовлене тісто так. щоб покрити рівномірним шаром усю поверхню. Приготовлене у такий спосіб дзеркало залишають на кілька днів лежати горизонтально; воно висихає і набуває рівного чорного блиску, що не втомлює очей і сприяє зосередженню.