Травневі свята поточного року.

28.04.2021 Sribnovit Жива, звичаї, Майя, Обряди, Русалії, травень, Традиції, Трійця

1 травня — Майя — давньослов’янська Богиня рослинності, яка вкриває листям дерева, травами землю «замаює». День посвяти відаючих жінок. У західних країнах Європи з 30 квітня на 1 травня — Вальпургієва ніч. Цього дня вшановується також і Білобог — Бог білого (світлого) дня, добра, щастя; згадується у Велесовій книзі; ім’я цього Бога походить від старослов’янського кореня біл-, індоєвропейського bhol, bha — сяяти, блищати, що асоціативно завжди пов’язувалось із вищим, божественним світлом. Тотожний Світовитові. Виступає переважно в парі з Чорнобогом як два протилежні начала. На думку багатьох дослідників, Білобог тотожний грецькому Аполлону. Геродот записав у V ст. до н. е., що Аполлон прийшов із Гіперборейського краю на о. Делос, тобто із Скіфії в Грецію. Кілька італійських писемних згадок також вказують на тотожність Аполлона з Білуном, Білобогом: Apollini Beleno, Belts, Belenus, Belinus.

2 травня — свято Живи, або Солов’їний Великдень. Приліт солов’їв; слухають, скільки літ накує зозуля. Моляться про довголіття та здоров’я. Жива — Богиня життя, яка перевтілюється в зозулю, пророкує майбутнє. Польські джерела називають її дочкою Трояна.3–9 травня* — Русалії — Русальний, або Зелений тиджень (сьомий тиждень після Великодня Дажбожого). Протягом цього тижня жінки розвішують на деревах шматки полотна як жертви Русалкам (або Мокоші), дівчата плетуть для них вінки, кидають на воду разом з пахучим зіллям (лепехою, полином, любистком, м’ятою, шовковою травою та ін.) Це не стільки обереги, як дарунки Русалкам — найдавніша магія перед початком купального сезону. Польовим Русалкам приносять жертовний хліб і кладуть на ниву. Існує повір’я: хто вмирає або народжується на Русальному тижні, той стає Русалкою. Увесь Русальний тиждень у наших Предків був святково-чарівним, і кожний день у ньому мав своє значення і призначення.

6 травня* (четвер) — Русалчин Великдень — свято Берегинь Роду. Поминаються Душі Праматерів, приносяться жертви зі свіжовипеченого хліба на води річок. Як подає С. Килимник, молодиці й дівчата у вівторок та середу «зустрічають» Русалок, пригощають (розкладають їжу в полях, лісах, запрошують Русалок «їсти й пити та охороняти наші ниви»), а в четвер настає найголовніша фаза святкування – Русалчин Великдень.

Русалчин Великдень — невід’ємне свято Зеленого тижня. Це завивання вінків, заплітання Берізки; поминальні обряди, обіди в полі, в лісі. Ритуалънi страви: солодощі, яєчня, пироги тощо.

7 травня* (п’ятниця) — Мокоша весняна. Обряди Русального тижня. Вшанування Богині Мокоші — покровительки жіночого рукоділля. Заборона в цей день усіх видів жіночих робіт, пов’язаних з рукоділлям (шити, прати, прясти, виплітати і т. д.).

8 травня* — Клечальна субота. Напередодні Зеленої неділі, в суботу вранці, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть на левади або в поля рвати запашне зілля — чебрець, полин, любисток, канупер і татарське зілля. Ввечері цього ж дня розвішують клечання — прикрашають віттям дерев свої садиби… — переважно зеленим гіллям клену, липи, ясеня та осики. Зокрема, перед дверима будівель, на воротях, а також в сараї, де ночує худоба, ставлять гілля зеленої осики.

9 травня* — Зелена Неділя, або Клечальна Неділя. Заносять у хату зеленину (пахучі трави — лепеха, полин, любисток, м’ята, шовкова трава та ін.), а вслід за нею заходять до оселі Душі Предків, щоб подивитися на Життя живих своїх родичів. Цього дня потрібно всій родині жити в ладу, не сваритися, не підвищувати голосу, не ображати одне одного. Пращурів варто згадувати добрими словами, влаштувавши поминальний обід.

9 травня — Велес Теплий, або Весняний. Вигін худоби (особливо коней) на пасовисько, перші нічні випаси, спільна страва (каша, пироги), посвята хлопчиків-пастухів, вранішні молитви до Землі про врожай… 9 травня присвячується весняному вшануванню Бога Велеса, бо саме Велес рятує від несподіваних прикрих випадків (він витягує вози, що грузнуть у болоті, зберігає посіви від бурі, рятує худобу від хижаків, розмовляє з тваринами, даючи мудрі настанови, наприклад, примушує вовка повернути вдові вкрадене ним поросятко та ін).

10 травня — Зільник. У цей день збирають цілющі трави, копають лікувальное коріння. Це день знахарок. Трави збирали самі жінки (найцiлюще зілля — те, яке збирали без одягу на тілі), тому це було винятково жіноче свято. Ритуальні обіди в лiсi, в полі, де збирають зілля: яєчня, вареники, риба, ряжанка. Жертва траві у вигляді хмільного напою — кроплять траву перед обідом. Після збору трав жінки влаштовували колективне купання у трав’яному напарі.

10 травня* у понеділок — Проводи Русалок. Це спеціальні обряди, щоб позбутися них, спонукати повернутися їх у свій світ. У цей день дівчата в полі, в житах, роблять спільний обід — тризну в честь Русалок. Після тризни дівчата ходять по полях з розплетеними косами і вінками на голові, співаючи проводи Русалкам:

Проводили русалочок, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Та нашого житечка не ломили,
Та наших дівочок не ловили.

(інше датування цього обряду — «десятий понеділок», або христ. Вознесення, або перший понеділок Петрівки — видаються помилковими, оскільки вони міцно пов’язані з самими Русалками, Зiльником, Зеленою Неділею).

* — зірочкою позначені свята, дати яких щороку можуть змінюватися.

Джерело: http://www.oru.org.ua/index.php/bogoznavstvo/kolo-svarozhe/414-travnevi-sviata.html

Література, яку можна замовити тут: