Переглянуло: 73

“Баги” людської психіки

Баги – помилка, недолік.

Виправдувальне мислення

Людина добре сприймає інформацію, що підтверджує її точку зору, а «незручні» факти ігнорує, причому може робити це несвідомо.

Складно ставитися неупереджено до речей, які важливі для нас.

Навіть найпереконливіші докази неспроможності тієї чи іншої ідеї можуть залишитися непоміченими, або сприйматися як помилка, обман або щось незначне. Схожим чином ми ставимося до оточуючих, більше симпатизуємо тим, хто дотримується нашої точки зору, частіше вибираємо собі серед них друзів.

Феномен Баадера-Майнхоф (частотна ілюзія)

Коли людина отримує нову інформацію, їй здається, що вона переслідує її всюди. Наприклад, якщо ви читаєте цікаву книгу, ви починаєте бачити книги цього автора у пасажирів метро, ​​знайомих, на полицях магазинів. Схоже явище поширене серед студентів-медиків. Вивчаючи симптоми захворювання, вони «знаходять» багато з них у себе.

Ілюзія прозорості

Багато хто вважає, що коли вони брешуть, оточуючі відразу це помічають. У 1998 році в Корнельському університеті провели експеримент: студентів просили відповідати на питання, кажучи правду чи брехню. Аудиторія повинна була їх «розкусити».

У 50% випадків студенти вважали, що їх обман буде розкритий, але в реальності спостерігачі змогли це зробити лише в 25% випадків.

Зворотний ефект – коли людина думає, що вона бачить іншого наскрізь, але насправді – це лише проекція власного досвіду, очікувань або страхів на поведінку іншої людини.

Ілюзія контролю

Цей термін ввела психолог Еллен Лангер. Він позначає схильність людей переоцінювати свій вплив на ті чи інші події. В одному з експериментів людей просили натискати або не натискати на кнопку, при цьому випадковим чином спалахувала або не спалахувала лампочка.

Хоча насправді кнопка ніяк не була пов’язана з лампочкою, багато учасників стверджували, що в певній мірі контролювали процес.

У схожих експериментах продемонстрували зворотний ефект – іноді люди, навпаки, недооцінюють свою здатність контролювати події. Це залежить від настрою, зацікавленості в позитивному результаті. Ілюзія контролю допомагає нам вірити в успіх і не кидати розпочату справу. Але іноді вона може призводити до помилок, які будуть дорого коштувати.

Помилка гравця

Коли ви кидаєте монету, наскільки ймовірним є, що при першому кидку випаде «орел»? Очевидно, 50% – можливих варіантів всього 2. Але ось монета підкинута вже кілька разів і незмінно лягає «орлом» вгору. Людина, що ставить на «орла», думає, що з кожною такою удачею її шанси на перемогу в грі зменшуються, а гравець, який вибрав «решку», вважає, що тепер йому неодмінно пощастить.

Люди часто неправильно оцінюють свої шанси на успіх. Імовірність тієї чи іншої події не змінюється (якщо умови не змінилися) незалежно від того, що відбувалося раніше.

Навіть якщо монета тисячу разів випаде «орлом», шанси на перемогу при наступних кидках, як і раніше складає 50%. У пастку цієї ментальної помилки часто потрапляють азартні гравці. Людина раз по раз програє, але продовжує робити ставки, сподіваючись, що одного разу «ліміт невдач» буде вичерпаний.

Конформність

Для багатьох думка оточуючих дуже важлива. Звичку діяти і мислити як всі, за загальноприйнятими нормами, називають конформністю (конформізмом). Нашим далеким предкам це допомагало виживати, та й в сучасному світі часто буває корисним, допомагає приймати правильні рішення.

Конформне мислення може приносити і шкоду, коли людина підтримує безглузді ідеї, аби не бути «білою вороною».

Колись радянські психологи проводили експеримент, під час якого перед учасниками ставили дві пірамідки: чорну і білу. Потім кожного випробуваного запитували, якого кольору ці пірамідки. За попередньою домовленістю з експериментатором, всі впевнено відповідали, що обидві білі. Останньому учаснику, який не знав про «змову», треба було зробити вибір: або заперечити більшості, або відповісти, як всі. Багато людей не наважилися поставити під сумнів «загальновизнаний факт» і вважали за краще дати безглузду невірну відповідь. Кілька років тому експеримент повторили – і знову отримали схожі результати.

Ефект контрасту

Якщо опустити кисті в воду кімнатної температури, вона буде сприйматися як холодна або гаряча, в залежності від того, де ваші руки знаходилися до цього: на гарячій батареї або в відрі зі снігом.

Людина яскравіше сприймає властивості предметів, коли є, з чим їх порівняти.

Спробуйте провести експеримент: поставте перед собою три каструлі: в одну налийте крижану воду, в другу – теплу, в третю – гарячу. Опустіть праву руку в каструлю з крижаною водою, ліву – з гарячою. Потім одночасно опустіть обидві руки в каструлю з водою кімнатної температури. Вашій лівій руці стане холодно, а правій – гаряче. Ефект контрасту використовують маркетологи. Якщо поруч з дорогим товаром на вітрині поставити ще дорожчий, то вартість першого здається не такою вже й високою.

Оптична ілюзія

У 1975 році на білямарсіанську орбіту запустили два космічні апарати. Вони зробили знімки поверхні планети, один з яких відразу викликав сенсацію. На зображенні було видно пагорб, що нагадує статую величезної людиноподібної особи. Журналісти і любителі нерозкритих таємниць охрестили його «Марсіанським сфінксом». Почали з’являтися всілякі теорії, які намагалися пояснити походження загадкової знахідки. Пізніше були отримані знімки більш високої роздільної здатності, і виявилося, що «марсіанське обличчя» – результат гри тіні і світла.

Це явище називається оптичною ілюзією. Мозок намагається знайти в предметах знайомі, звичні риси. У формах хмар ми «вгадуємо» особи, фігури людей і тварин, а незрозуміла тінь в напівтемряві може здатися затаївшимся незнайомцем або привидом.

Ефект Барнума

Багато людей розповідають про те, наскільки точно ворожіння і гороскопи описують їх характер, минуле і майбутнє. Це явище називається ефектом Барнума, на прізвище знаменитого американського шоумена.

У гороскопах і ворожіннях дуже мало конкретики: людина отримує загальну інформацію і несподівано «дізнається» у сказаному свою ситуацію (чоловіка будь-якого віку майже напевно хвилюють клопоти, а у жінки на серці який-небудь король).

Крім того, одну і ту ж фразу можна зрозуміти по-різному, і вона може бути застосована до багатьох ситуацій.

Але людині здається, що це саме про неї. Ефект Барнума часто використовують і маркетологи, і представники альтернативної медицини, наприклад, гомеопати.

Віра в справедливий світ

Багато хто вірить в «належне по праву» і в те, що «винні будуть покарані». При цьому людина не завжди може об’єктивно оцінити власні вчинки.

Людина схильна виправдовувати свої вчинки і списувати їх на рахунок зовнішніх обставин.

При цьому вчинки оточуючих частіше пов’язуються з їх особистими якостями чи відповідальністю. Часто злочинець звинувачує свою жертву в тому, що вона «сама винна». Людям складно прийняти, що багато з того, що відбувається в світі, – випадково, а поняття «добро», «зло» і «справедливість» відносні.

«Дає збої» в роботі не тільки психіка, а й тіло: в нашому організмі повно «багів».

«Баги» людського організму

Кажуть, що людина – вінець природи. Але чи так досконале наше тіло?

 

Нещасний поперек
Коли перші люди встали на ноги, вони зробили погану послугу своєму хребту. Дегенеративні захворювання, міжхребетні грижі, всілякі больові синдроми – в якійсь мірі розплата за прямоходіння. Найбільше дістається поперековому відділу хребта – на нього припадають найвищі навантаження.

До того ж до проблем, пов’язаних з прямоходінням, деякі люди носять у своєму попереку «баг», про який можуть не знати все життя. Хребці новонародженого не цілісні – кожен складається з окремих кісточок, з’єднаних хрящами. З віком вони повинні зростися, але у кожної четвертої людини цей процес так і не завершується, і половинки дуги останнього поперекового або першого крижового хребця залишаються незрослими. Це не призводить до порушень функцій, така людина навіть може займатися професійним спортом. Якщо не зростаються дуги інших хребців (це відбувається рідше), то, як правило, порушуються функції хребта, виникають болі.

 

Подвійне життя органів
Деякі органи виконують дві функції, іноді це скоріше недолік, ніж перевага. Наприклад, глотка з’єднана і з ротовою порожниною, і з дихальними шляхами, і з стравоходом, і з гортанню. Коли ми дихаємо, повітря через глотку надходить в гортань, а коли ковтаємо їжу – дихальні шляхи прикриває надгортанник, а харчова грудка проходить в стравохід. Таке «перехрестя» між травним і респіраторним трактами уможливлює аспірацію – в дихальні шляхи може потрапити слина, їжа, блювотні маси. Особливо часто це трапляється у людей, що знаходяться без свідомості.

Інший яскравий приклад – сечостатева система. У чоловіків сечовипускальний канал виконує відразу дві функції – через нього може проходити сеча або сперма. У жінок зовнішній отвір сечовипускального каналу розташовано прямо над піхвою, це підвищує ризик інфікування. До того ж, статеві органи, особливо у жінок, знаходяться близько до заднього проходу, навколо якого мешкає маса бактерій. Сечовипускальний канал у чоловіків – довгий і вузький, він проходить через передміхурову залозу. Її запалення призводить до того, що стінки сечовипускального каналу набухають, порушується відтік сечі і статева функція.

Коли мозок водить кругами
Про заблукавшу людини часто говорять, що вона ходить колами. У незнайомій обстановці, наприклад, в лісі, людина ходить по колу, хоча їй здається, що вона рухається вперед. Коли вчені зацікавилися, чому так відбувається, перша підозра впала на ноги. Спочатку вважалося, що правою ногою робляться більш широкі кроки, тому при відсутності орієнтирів людина постійно трохи завертає.

У 2009 році німецький психолог Ян Суман провів експеримент. Для цього він відправив шість чоловік в ліси Німеччини і трьох – в пустелю Сахара. Напрямок руху випробовуваних контролювали за допомогою GPS. Виявилося, що, коли людина бачить сонце або місяць, вона рухається по більш-менш прямій траєкторії. А в похмуру погоду і вночі, коли орієнтирів не було видно, учасники ходили колами.

Під час іншого експерименту 15 осіб відправили на прогулянку з зав’язаними очима. Майже кожен з них ходив по колу діаметром не більше 66 футів (близько 20 метрів). Вчені прийшли до висновку, що розмір ніг і ширина кроків ні при чому. Помилка виникає в головному мозку: пряма траєкторія перетворюється в коло. Тому в незнайомій обстановці не можна довіряти власним відчуттям, – краще знайти надійні орієнтири.

 

Людина асиметрична
У одних людей краще розвинена права рука, у інших – ліва (є ще амбідекстри, однаково добре володіють обома руками). Функції правої і лівої півкулі головного мозку різняться. Це називається функціональною асиметрією. Однак тіло людини несиметрично і в багатьох інших відносинах.

Розмір лівої ноги у багатьох трохи більше, ніж правої. Трохи розрізняється і довжина ніг. У більшості людей різниця становить менше 5 мм, вона непомітна і не призводить до проблем, але у деяких вона досить велика – потрібно ортопедичне взуття або операція.

У 70% людей окружність грудей справа трохи більше, ніж зліва, а грудина зрушена вліво, соски знаходяться на різних рівнях. У багатьох жінок ліва молочна залоза більше правої – іноді це сильно помітно і дискомфортно. Людей з ідеально симетричним обличчям теж не існує. Зазвичай у правши ніс відхилений трохи вправо, у лівши – вліво. У більшості з нас права половина обличчя більше лівої, різниться міміка справа і зліва.

Важкі пологи і слабке потомство

Якщо порівнювати середні розміри головки новонародженого з розмірами жіночого таза, то виявиться, що родові шляхи у жінок досить вузькі. Тому пологи болючі, є ризик травм матері і дитини. Можливо, цей «баг» виник через те, що люди занадто швидко перейшли до прямоходіння, і не всі органи встигли пристосуватися.

У багатьох тварин потомство здатне практично відразу після народження бігати, повзати, плавати, часто рятуючись від власних ненажерливих батьків. Новонароджена людина повністю безпорадна і потребує турботи, інакше вона не виживе.

Створюючи людину, природа допустила досить багато «багів». Вельми умовна компенсація за це – вищі психічні функції, які є у людини, але немає у тварин. Хоча і вони можуть порушуватися.

Андрій

Публікатор

×
Завітайте в наш магазин!