З першим днем зими…)

З першим днем зими…
*****************************
Можливо зима вкриваючи все білим снігом, дає нам черговий чистий лист..?
Можливо, щоб ми пригадали, що самим життям нам подаровано безліч кольорів. І саме білий – щоб щось почати спочатку, а холод – зміцнює волю і сили? Може тому змушує сніг нас мружити очі й запалює в них іскорки?
Для того, щоб намалювати нову картину, потрібен чистий лист. Щоб бачити світ кольоровим – потрібен чистий, ясний погляд. Щоб дивитися на життя зі своєї дзвіниці, треба побудувати Храм у своїй душі.
Тож нехай в нас вистачає сил і мудрості розфарбовувати своє життя за своїм бажанням, з радістю і мудрісю зустрічаючи кожну пору року, й будь яку погоду чи негоду. Пам’ятаючи і цінуючи кожну хвилину життя.
«…Ми відповідаємо тільки за цей момент. Решта – пам’ять і уява. Всі ми буваємо просвітленими, а буває припускаємось прикрих помилок, буваємо добрими або жорстокими в певні моменти. Звертаючи увагу на даний момент і наступні, ми визначаємо якість свого життя» Ден Міллман.
Не буває двох однакових людей, днів, сніжинок. Може в цьому і є один із секретів досконалості?
«Прагніть до досконалості в усьому, що ви робите. Беріть краще з того, що існує, і зробіть краще. Якщо кращого не існує, створіть його» Фредерік Генрі Ройс.
«Мало володіті видатними якости, треба ще вміті ними користуватись» Франсуа де Ларошфуко «Максим і моральні роздуми».
«Не потрібно додумувати занадто багато. Так ви створюєте проблеми, яких спочатку не було» Фрідріх Ніцше.
Вірмо в себе…
“У кожному зимовому серце таїться тріпотлива весна, а за покровом кожної ночі – усміхнений світанок”Хазрат Інайят Хан.
А щоб усвідомити цінність простих речей, помічати в житті доброту і красу, потрібно відчути фон, на якому їх відчуваємо. Відчувши, зрозуміємо, що це одне із основних джерел внутрішньої сили. Сили, щоб тепла всередині вистачало щоб не просто пережити зиму, а й зрозуміти, що вона частина року, циклу нашого життя, такого ж прекрасного й неповторного…
Може саме тому, зима, крім усього, вчить визнавати, що весь світ вільний – все має право бути таким, яке воно є. Якщо весною дерево дарує тобі квіти, літом – тінь, восени – плоди, невже ти захочеш в подяку вирвати його з землі і забрати з собою..? Відпускай речі, залишаючи відчуття, з відчуттів, концентруйся на позитивних. Й нехай вони дадуть тобі силу та волю пережити зиму, мудрість доглядати за садом…, й весною дерево знову розквітне. А деякі речі, коли ти полюбиш їх, стають твоїми назавжди. І якщо ти спробуєш відпустити їх, вони тільки зроблять коло і знову повернуться до тебе – вони стануть частиною тебе…
У природі перепад тиску викликає вітер, мороз – лід на озері, а дощ – річки по бруківці.У житті все з такою ж послідовністю – немає наслідку без причини. Усвідомлення своєї суті приносить радість, радість приносить оптимізм, оптимізм запускає рішучість, а рішучість виробляє дії, результатом яких і є нова порція радості.
Точно так же будується ланцюжок, що призводить до депресії…
І не шукайте щастя в тимчасових речах, адже тоді й воно буде тимчасовим.
Існуйте – і життю не залишиться місця всередині Вас.
Живіть, і життя буде дихати всередині Вас на повні груди!
Й тоді…
«В один прекрасний день сонце, як пустотлива дівчинка, висуне руку крізь розриви в хмарах і ніжно, тихо, немов шукаючи на дні глечика зі старим загравшим саке упущену туди золоту каблучку, пробудить від сну світ» Кобо Абе.