Тоненькі ниточки, які по-справжньому тримають нас у цьому світі…

Це історія про павучка, який жив на балці під самим дахом старої комори. Одного разу він спустився на тоненькій ниточці на нижній щабель і виявив, що там більше мух і їх легше ловити. Він вирішив залишитися жити на цій перекладині і сплів собі затишну павутинку. І ось, в один прекрасний день він раптом помітив ниточку, що йде вгору в темряву, по ній він колись спустився вниз «Вона мені більше не потрібна, – подумав павучок. – Вона тільки заважає ». Він обірвав її і тим самим зруйнував всю свою павутинку, яка, як виявилося, трималася на цій тоненькій ниточці…
***********************************************
Людство все більше занурюється в світ штучно створених цінностей … і віддаляється від справжніх, наданих йому природою..! Часто забуваємо, що щастя в простих речах…Ми розучились цінувати та дорожити справжнім…
«Всі ми були виховані так, щоб жити в чомусь типу в’язниці, де ніщо не має значення, крім жалюгідних, дріб’язкових задоволень». Тайша Абеляр “Магічний перехід”.
Ми так часто стали забувати, що найцінніші скарби, найбільші діаманти ніщо, у зрівнянні з щасливою усмішкою дитини і поцілунком старенької матері! Їм потрібно так мало – частинка добра, частинка серця,хвилинки часу щиро подаровані нами… І саме вони, найрідніші, найближчі, є тими тоненькими ниточками, які по-справжньому тримають нас у цьому світі…