Сергій Довлатов: «Хто написав чотири мільйони доносів?». І…, «Noli credere! Noli timere! Nolipetere!».

Сергій Довлатов: «Хто написав чотири мільйони доносів?»
«Ми без кінця проклинаємо товариша Сталіна, і, зрозуміло, за справу. І все ж я хочу запитати – хто написав чотири мільйони доносів? Дзержинський? Єжов? Абакумов з Ягодою?
Нічого подібного. Їх написали прості радянські люди. Чи означає це, що росіяни – нація донощиків і стукачів? Ні в якому разі. Просто позначилися тенденції історичного моменту.
Зрозуміло, існує уроджений нахил до добра і зла. Більш того, є на світі ангели і монстри. Святі і лиходії. Але це – рідкість. Шекспірівський Яго, як втілення зла, і Мишкін, що персоніфікує добро, – унікальні. Інакше Шекспір не створив би «Отелло».
У нормальних же випадках, як я переконався, добро і зло – довільні.
Так що, боронь нас Боже від просторово-часової ситуації, котра схильна до зла …
Одні і ті ж люди виявляють рівну здатність до злочину і чесноти. Якого-небудь рецидивіста я легко міг уявити собі героєм війни, дисидентом, захисником пригноблених. І навпаки, герої війни з дивовижною легкістю розчинялися в табірній масі.
Зрозуміло, зло не може здійснюватися як ідейний принцип. Природа добра більш тяжіє до широкомовного розголосу. Проте в обох випадках діють довільні чинники.
Тому мене смішить будь – яка категорична моральна установка. Людина добра! .. Людина підла! Людина людині – друг, товариш і брат. Людина людині – вовк. І так далі.
Людина людині…, як би це краще висловитися – табула раса. Інакше кажучи – все, що завгодно. Залежно від збігу обставин.
Людина здатна на все – погане і хороше. Мені сумно, що це так …» С. Довлатов
*************************************************
“Не вір Не бійся! Не проси!”. Тюремна приказка, що здобула популярність завдяки письменникам Варламу Шаламову і Олександру Солженіцину. В оповіданні В. Шаламова «Одиночний завмер» (1955) з циклу «Колимські розповіді» описані наступні роздуми героя: “… Дуга, незважаючи на молодість, розумів всю фальшивість приказки про дружбу, що перевіряється нещастям і бідами. Для того щоб дружба була дружбою, потрібно, щоб міцне підгрунтя її було закладено тоді, коли умови, побут ще не дійшли до останньої межі, за якою вже нічого людського немає в людині, а є тільки недовіра, злоба і брехня. Дуга добре пам’ятав північну приказку, три арештантські заповіді: Не вір, не бійся і не проси …”.
В одній із глав свого твору «Архіпелаг ГУЛАГ» (1967), присвяченій мові зеків, Олександр Ісайович Солженіцин описує неформальні заповіді поведінки ув’язнених, де також згадуються ці слова…
*****************************************************
За іншими переконаннями, коріння цих слів в древньому Римі … «Noli credere! Noli timere! Nolipetere!», як девіз легіонерів…
Девіз – це лаконічна форма вираження в словах способу дій для реалізації свого покликання і / або декларація своєї життєвої позиції по відношенню до себе і світу…
Не вір!
Сумнів і допитливість – двигуни особистісного розвитку, пізнання, розширення свідомості і відкриття нового – ще незвіданого.
Саме сумнів в тому, що всі вважають щирою правдою/істиною і привів до всіх наявних зараз у людства відкриттів…
Не бійся!
«Боїшся – не роби. Але якщо взявся – не бійся».
Не проси!
Відчувайте різницю між проханням, випрошуванням і конкретною партнерською пропозицією…
Сумнівайтеся! Але сміливо наступайте!
*****************************************************
Тому, оточуйте себе тими, у кого близькі цілі і цінності з Вашими (поодинці не вижити в цьому світі тим, хто намагається бути вірним своїм принципам). Тими, кому можна довірити спину. Їх не так багато, цінуймо їх…
Звичайно, у кожного свої цінності, цілі, життєві принципи та пріоритети.
Що ж до мене. То мені чомусь ближче Древній Рим, Спарта із її героями, які могли йти до кінця, залишаючись воїнами, цінуючими свободу більше за життя…
«Масштаб вашої особистості визначається величиною проблеми, яка здатна вас вивести з себе» Зигмунд Фрейд. Врівноваженість, здатність зберігати спокій, як правило говорить про мудрість та великий потенціал людини… Та добре, коли ця людина з гарячим серцем…, адже є такі, які за своєю “врівноваженістю та спокоєм” просто ховають байдужість… «Щоб втратити голову, треба мати серце …» Стівен Бішоп.
«Найслабкіша ланка в ланцюзі і є найсильнішою. Вона розриває ланцюг» Станіслав Єжі Лец. Кожен удар серця – декларація незалежності! Свобода і відповідальність – дві сторони однієї медалі. Якщо ти не готовий взяти на себе відповідальність – ти ніколи не будеш по-справжньому вільним…
Люблять лише Вільні … Вільний тільки Сильний. Сильний не агресивний. Агресивний завжди слабкий. Слабкий завжди зрадить. Тому що залежний. Залежний не може Любити. Тому що – боїться. Тому що не вільний. … Люблять лише Вільні.
Я ніколи не зустрічав сильну особистість із звичайним минулим… Сила всередині нас. Й саме вона змушує нас знаходити вихід із складних життєвих ситуацій, не здатись… Ким стати в складній ситуації, вибір кожного…
“Нікому не відповідай, коли ти злий; нічого не обіцяй, коли ти щасливий; ніколи не вирішуй, коли ти сумний” Східна мудрість.
“Будь скромний, бо ти зроблений із землі. Будь шляхетний, бо ти зроблений із зірок “Сербська прислів’я.
«Одного разу шторм закінчиться і ти не згадаєш, як його пережив. Ти навіть не будеш впевнений в тому, чи закінчився він насправді. Але одна річ безперечна: коли ти вийдеш з шторму, ти ніколи знову не станеш тією людиною, якою увійшов в нього. Тому що в цьому і був весь його сенс» Харукі Муракамі.
Кожен наш вчинок луною озивається в десятках інших життів. Кожен вчинок інших людей змінює нас. Саме тому, перш ніж зробити черговий крок, подумай про тих, кого ти зміниш і про те, як ти змінишся сам.
Раніше я говорив: “Я сподіваюся, що все зміниться”. Потім я зрозумів, що нічого не змінюється, якщо нічого не змінювати, включаючи себе…
Думай зважено, але швидко, подумав – дій рішуче!