Народе мій замучений, розбитий, мов паралітик той на роздоріжжі або чому в Липовецькому районі є сили, які проти вшанування українських героїв?!

Сільська рада села Вахнівка Липовецького району Вінниччини виступила проти встановлення пам’ятника “Борцям за волю України”?! Дивіться відповідь сільської голови Нагорної Г.Ф. на моє депутатське звернення.

Це здається диким в незалежній Україні, але це факт, що сільські депутати і керівництво цієї сільради фактично стали на позицію ворожу до своєї національної пам’яті і борців за волю України. Тому їх потрібно зробити “відомими”.

Трохи передісторії: кілька років тому актив громади з Липовця і Вінниці провів вперше за роки незалежності вшанування козаків і повстанців під проводом отаманші Марусі Соколовської, які у 1920 році розгромили між с. Брицьке і Вахнівка московсько-більшовицький червоний продзагін, який грабував і тероризував селян. Порубали кілька десятків комуністів славно. До речі, в Липовці досі стоїть обеліск цим порубаним злодіям, які “полягли за владу рад”.

В цих вшануваннях в с. Вахнівці брали участь сільська голова Нагорна Г.Ф, окремі депутати сільради, актив громади. Провели в школі просвітницькі заходи, розповіли про цей бій, про земляків – борців за волю України проти червоних московсько-більшовицьких окупантів. Виникла ідея на честь цього переможного бою спорудити пам’ятний знак “Борцям за волю України” і вшанувати таким чином наших героїв і пам’ять про цей бій. Тоді керівництво села нас переконувало, що всебічно підтримують цю ідею і сприятимуть.

Ще на наприкінці минулого року я мав робочу поїздку в Липовецький район, мав особисту зустріч у Вахнівці із сільською головою Нагорною Г.Ф, було підтверджено, що сільрада підтримує цю позицію. Домовились, щоб конкретизувати це все, я підготую офіційне звернення на сесію сільради, депутати розглянуть питання виділення земельної ділянки під пам’ятник і погодження його встановлення. Ми погодились знайти спонсорські кошти (більшу частку) на проект.

Звернення я направив ще наприкінці 2019 року, відповіді не було, чим було порушено сільським головою закон про місцевих депутатів і закон про звернення, зокрема терміни на відповідь. Я вирішив нагадати про це і вказав на порушення, вимагав надати відповідь. От і отримав те, що написано. Сільський голова прикривається нібито рішенням громади (які збори проводилися чи схід села під час карантину це цікаво), яка відхилила цю ідею. Буде також дуже цікавим отримати відповідь на новий запит, зокрема протокол засідання сесії і зазначених зборів, хто поіменно був проти святої ідеї вшанування наших героїв, які були аргументи тощо. Чи це було рішення тільки на рівні керівництва села і нас вводять в оману, чи це рішення усієї громади? За моєю інформацією на зборах села це питання не розглядалося, принаймні вчительство місцеве про це не знає. Потрібні докази.

Але факт очевидний один: як тільки питання від розмов перейшло в площину конкретної справи, керівництво села включило задній хід, зайнявши ворожу до засад української державності, чинного законодавства позицію. Таке враження, що в цьому селі окопалися комуністи-українофоби або доморощені денаціоналізовані малороси, які начхали на пам’ять українців, знищених совєтською владою під час Голодоморів і репресій.

Ще один цікавий факт: для пам’ятника загиблим євреям в другу світову земельна ділянка знайшлася одразу, Вахнівська сільрада не заперечувала і виділила землю. Для пам’ятного знаку українським героям у сільраді місця не знайшлося.

Якби у нас належним чином працювала виконавча гілка влади району і області, чітко і послідовно проводячи українську державницьку політику національної пам’яті, таких антидержавних і безглуздих рішень ніколи б не було.

Ця історія обов’язково матиме продовження, а керівництво села і місцевих депутатів, хто виступив проти встановлення пам’ятника “Борцям за волю України” потрібно зробити “відомими” на усю Україну.

Керівництвом села кинуто ганебну пляму на усю територіальну громаду Вахнівки.
Вимагаю реагування виконавчої гілки влади Липовецького району і Вінницької області – районної і обласної державних адміністрацій та Українського інституту національної пам’яті на зазначений ганебний факт!

Автор:

Володимир Барцьось .