З Святом Купайла, Українці!

21.06.2020 Sribnovit Бог, Купайло, свято.

Друзі, вітаю Вас зі святом КУПАЙЛА – святом молодості, краси, любові, сподівань, родичання, свято вибуялої волі, молодечої вигадливості, народної бадьорості, духовної нескоримості… Воно приходить до нас, як відомо, у найдовший день року, адже, відповідно, купальська ніч – найкоротша. Недарма купальська пісня засвідчила : «На Купала нічка мала»
За календарем Пращурів це одне з найважливіших календарних народних річних свят. Природа в цей час досягає найвищого розквіту – починається дозрівання плодів. Загальновідомо, що в Купальську ніч рослини набирають найвищої лікарської сили тощо. Численні легенди супроводжують це свято. Зокрема, загальновідомі легенди про чарівний цвіт папороті – вогненну квітку щастя, що зацвітає, запалена Перуном, тільки в цю ніч; про дерева, які в цю ніч розмовляють і, навіть, можуть переходити з місця на місце…
У людей – це свято кохання, парування, продовження Роду і збереження одвічних традицій. Саме кохання, а не вседозволеності, парування, а не розбещеності, продовження Роду, а не породження безбатьківщини, збереження ЗВИЧАЮ, а не його руйнація… Загальновідомо, що діти, зачаті у ніч кохання на Купайла, народжуються на Великдень і, як правило, бувають здоровими та щасливими.
КУПАЙЛО – громадське свято, як ніяке інше. Ми знаємо, що на КУПАЙЛА мали вийти всі – від старого до малого.. Адже навіть жартома співається “Котра дівка не вийшла на Купала – щоб вона й пропала”. Або ж:
“А хто не прийде на Купала,
То вийде з того душа й пара.
А хто не прийде дивитися,
То той буде казитися!”
І це вже не жарт – це позиція громади, її, якщо хочете, світогляд. А звідси і значення свята!
Тому у святкуванні беруть участь усі: молодь радіє своєю молодістю та Славою батьків своїх…; батьки радіють, спостерігаючи квітування-парування синів і доньок своїх…; волхви – оповідають про цвіт ліщини, про два колоски на одному стеблі жита, про цвіт папороті… Тобто у кожного на такому святі є своє діло-заняття. Але всі радіють, очищаються, ладують себе з Природою, один з одним!
Правда сьогоднішній рік особливий. 21 червня 2020 року відбудеться кільцьове Сонячне затемнення. Як зазначає відомий цілитель В.Бабій «Характерною ознакою є те, що воно відбувається в рік Ката ( Палача). людство на деякий час втратить можливість отримувати ельфонну енергію Сонця, що призведе до викиду в кров гормонів агресії і страху. В цей проміжок часу відбудеться зниження імунітету і активація хвороботворних мікроорганізмів. Тому бажано в цей день перебувати дома, в приміщенні і не робити спроби глянути на затемнення щоб не нашкодити собі, особливо оберігайте дітей. Ще одна особливість цього дня–при недостатку ельфонної енергії серце відкрите і тому дуже легко можна позбутися душевних ран-образ.розчарувань,страждань прийнявши факт, що завдяки цим ранам ваша Душа стала чутливішою і мудрішою і ви усвідомили, що навчились відноситись чутливо і бережно до інших людей, побачивши що в них теж є Душа, щоб не нанести їм душевні рани. Візьміть відповідальність за все на себе, бо всі інші люди і події – то лише знаряддя заказані вами раніше. Такий рік буває раз на 2 тисячі років. Просинайтесь. Радійте життю. Випромінюйте любов в оточуючий простір. Най щастить».
Мабуть до думки мудрої Людини слушно прислухатися і внести відповідні корективи у святкування, тим більше, що таке трапляється раз на 2 тис. років і особистий досвід не спрацьовує – потрібні ЗНАННЯ! До речі, ситуація з короновірусом повністю вкладається в цю подію.
Це свято реальне, невигадане, правічне і вічне – це багатотисячолітня реальність, яка збереглася до сьогодення і невідворотно діє. Яке ж це було могутнє свято, коли навіть через тисячоліття своїх втрат воно залишається таким привабливим, чарівним, таємним і радісним…

Різні періоди переживало свято КУПАЙЛА. Іноді сама можливість святкування залежала від того, чи вдасться задобрити «Лейбу» і чи дасть він дозвіл. Знаємо часи, коли Купальські Вогні були так заборонені, що святкування відбувалося в глухих хащах, а світлий Вогонь заміняли купи кропиви. Тепер читаємо у етнографів ніби це були обрядові дійства. Але вони соромливо промовчують, що така форма проведення свята була вимушеною – практично підпільною.
Як відомо, на Святі кожний має очиститись Водою, Вогнем, Повітрям і Рослинами, аби забезпечити собі здоров’я на цілий рік. Зокрема, як відомо, Водою очищають серце, почуття, любов. Досконалий той, хто врівноважив свої якості Волею, осяг Розумом Закони Природи та вмістив у серце увесь світ! Або, інакше кажучи, коли Розум стане як Сонце, а серце подібне до текучого Джерела. На святі Купайла спочатку очищують водою тонке тіло емоцій (совість), а потім Вогнем очищують Розум – здатність до мудрої дії по правді! Вогонь – це частка Сонця, його прообраз. Вогонь дає добробут і здоров’я людині і всьому живому на Землі. Вогонь – це всеочищуюча сила, посередник між Богами і людьми. Тому на Купальське свято наші Предки очищувались Вогнем. Вогонь в психологічному стані відповідає розуму людини та якості мудрості. У святковому Вогні щезає все, що пов’язане з хворобами або сумними спогадами. Якщо проблем набралось багато – треба тихо посидіти біля Вогню і, зосередившись, внутрішньо звернутись до Духу Вогню з проханням спалити у Вашому Житті все поверхове та неприємне. Час на це є – адже ніч, хоч і найкоротша – Купальська – попереду.
Оскільки Вогонь та Вода створюють Дерево Життя, тобто все живе на Землі, на свято Купайла очищуються рослинами як символами цього дерева на рівні ефірного та фізичного тіл. Відбувається взаємообмін енергією між рослинами і людьми. Відомо, що кожна рослина має свою особливу цілющу силу, яка набуває найсильніших своїх якостей саме в Купальську ніч. Хто знає, скільки пігулок на рік замінить один простий перехід через Мага Врата. Також за допомогою рослин зміцнюють свою Волю для здійснення вчинків. Мабуть саме цієї риси характеру нам часом дуже не вистачає.
Цілу книгу треба написати, аби охопити усі багатющі та різноманітні обряди СВЯТА. І усе це в супроводі нескінчених купальських пісень, хороводів… Чи може хто-небудь назвати будь-яке (релігійне чи суспільне) сучасне свято, яке по силі впливу, урочистості, обрядовості тощо могло б зрівнятися зі святом КУПАЙЛА. Я такого не знаю. А такими ж були усі наші прадавні свята!!! Як це не в’яжеться з тим, в чому нас переконують наші «брати-сусіди» та свої манкурти-перекинчики – не тільки свят-духовності, мови не було, але й самі українці ніби тільки-що самоназвалися! Виходить СВЯТА були, а хто ж їх святкував та зберіг (хоч і в дещо спрощеному вигляді) до сих пір?!
Повернімо ж їх наше життя – вони дані нам БОГОМ одвічно! Це наша ДУХОВНІСТЬ, СИЛА, ЗДОРОВ’Я, ЗНАННЯ…
Це основа нашого існування, дороговказ у МАЙБУТТЯ.
Зі святом КУПАЙЛА усіх нас!