І розквітаюче на годину сяйво ранку, не коротше тисячі років прожитих древнім лісом…

«Тривалість часу визначається нашим сприйняттям. Розміри простору обумовлені нашою свідомістю. Тому, коли дух спокійний, один день зрівняється з тисячею століть, а коли помисли широкі, крихітна хатина вмістить у себе цілий світ» Хун Цзичен.
І розквітаюче на годину сяйво ранку, не коротше тисячі років прожитих древнім лісом…
************************************************************************************
«Нескінченний час, без початку і без кінця, було дано мені: я наслідую вічність, і безкінченність була дарована мені». Єгипетська Книга Мертвих
З “Священної книги перевертня” Віктора Пелевіна: “… а людська душа раз по раз вірить в один і той же обман, мчить на скелі світу і розбивається об них на смерть. І знову мчить, мчить – як в перший раз. Живеш на березі цього моря, слухаєш шум його хвиль і думаєш – щастя, що кожна хвиля знає тільки про себе і не відає минулого “…
************************************************************************************
Час фарбує душу в колір наших думок … А життя пише правду на наших обличчях, і приховати її без наслідків неможливо…
І кожен вчинок, що йде врозріз з нашим внутрішнім “я”, це рана, яку ми наносимо нашій власній душі… Фальш слів ріже вуха. Фальш у почуттях теж ріже… Душі…
У певний період життя ми зустрічаємося з певною людиною, необхідною саме в цей період, потім, часто доля розводить, тому що кожному з нас треба йти далі, входити в новий, наступний період своєї долі, а комусь виявляється з нами не по дорозі…
“Ви-шлях, і ви ж подорожуючий … І коли один з Вас падає, він падає за тих, хто йде позаду, попереджаючи їх про камені спотикання … Він падає і за тих, хто йде попереду, за тих, які хоча і крокують швидше і впевненіше, але камінь не прибрали … ” Халіль Джебран
Ми повинні навчитися розпізнавати їх самі – й камені, й найважливіші перехрестя на нашому життєвому шляху, адже дорожних знаків на ньому немає…
Шукай свій шлях. Пам’ятай, що дорога, яку тобі вказує мудрець, може бути доброю лише для мудреця…
Мудрець пройшов свій шлях, зробив свої помилки і отримав свої уроки… Саме тому, шлях у кожного свій. Май свою думку. Свою голову. Будучи серед натовпу, не ставай його частиною. Ти можеш жити в «системі», головне, нехай «система» не живе в тобі. Будь звичайним, серед звичайних людей, залишаючись незвичайним, не підкоряйся стадним програмам, стереотипам, хибним цінностям. Слухай мудрих порад, проте, якщо якась порада не гармонує з твоїм внутрішнім голосом, посміхнись у відповідь і йди своїм шляхом…
А час. Його тривалість часу визначається нашим сприйняттям (згадаймо відчуття часу коли чого/кого небудь чекаєш…, а коли запізнюєшся…). Розміри простору обумовлені нашою свідомістю. Тому, коли дух спокійний, один день зрівняється з тисячею століть, а коли помисли ясні і широкі, крихітна хатина вмістить у себе цілий світ…
А мудрі слова/думки…, буває лише злегка доторкаються суті речей, щоб повернутися знову і знову , щоразу відкриваючи щось нове… Думка – це жива енергія, вона управляє силою… Будьте обережні з нею. Ви випускаєте енергію, вона живе і творить… Пізніше, Ви обов’язково зустрінете цю думку, зустрінете створене нею…