Звідки походить “свято” пасхи. Чому пасха не Великдень.

14.04.2020 Sribnovit біблія, пасха, песах, христос., юдеї, Яхве

Які ж свята ми святкуємо? І звідки, насправді, вони виникли?

– ПАСХА -ПЕСАХ.

На світлині чорний жидівський ритуал виціжування крові для додавання в мацу з маленьких,нежидівських дітей. Дітей цих не хоронили,а їхні тіла викидали,називаючи їх падаллю.

Все почалося з часів нібито рабства євреїв в Єгипті… А насправді…

Єгова хоч і йменував себе всемогутнім, не зміг захистити свій («обраний») народ від справедливого гніву єгиптян, яким за 430 років перебування юдеїв в країні добряче засіли в печінках ці підлі, безчесні, непорядні та злодійкуваті прибульці. Десь в 1250 році до н. е. єгиптяни під керівництвом фараона XIX династії Мерептаха, яка своїми коренями походила від дев’ятьох орійських Білих Богів – засновників Єгипту, піднімаються на справедливу національно-визвольну війну і виганяють пройд разом з їхніми родичами гіксосами з країни.

Мабуть, в Єгови було змішане почуття гордині і сорому, інакше він чесно визнав би факт ганебного вигнання своїх підопічних за межі країни і не надиктовував би писакам єврейських писань міфу про нібито добровільний «вихід» євреїв з Єгипту. По-перше, добровільно з раю , (яким був хлібодатний Єгипет) в пекло , (якою була безплідна пустеля) не виходять. По-друге, як сказано в тому ж самому Старому Заповіті, «установив Йосиф (володар) такий закон на землю в Єгипті, який має силу й досі: п’яту частину прибутків давати фараонові, а решту забирати собі. Тож від добра добра не шукають. Якби наші колишні рознещасні колгоспники тільки п’яту частину виробленої продукції давали державі, а решту забирали собі, то вони б усі без винятку стали мільйонерами. А так їм виплачували всього дві копійки з кожного виробленого карбованця, тобто не одну п’яту, а одну п’ятдесяту частину. В Біблії говориться, що євреї були рабами у єгиптян, але які ж вони раби, коли вже через кілька сторінок автори Біблії суперечать самі собі, наводячи слова фараона про отари овець та череди худоби у цих «рабів», а також слуг їхніх (челядь). « Та й Мойсей самий був людина визначна в Єгипетський землі, в повазі у фараона та в народі», – говориться в книзі. Так що про ніяке рабство в класичному розумінні цього слова й мови не може бути.

Інша справа, що юдеї, відчуваючи свою чисельну перевагу, до того знахабніли, що почали творити різні беззаконня, а у випадку війни могли перейти на бік ворога. Настільки віроломними були ці обранці Єгови. Патріотами вони ніколи не були, бо не мали власної країни, а любити чужу навіть з елементарної вдячності за власний порятунок вд голоду і незгод не вміли. Зі всього видно, для споконвічних пастухів праця біля землі здавалася ганебною і каторжною (зокрема, в Талмуді сказано, що єврей, який займається сільським господарством, – істота низька і жалюгідна…).

…І тут Єгова проявляє свій злісномстивий характер і вчить свій народ творити нові підлості. Спочатку він наслав на гостинних єгиптян-рятівників десять кар (воду, що стала кров’ю, жаб, комарів, псячих мух, мор на худобу та чиряки на людях і худобі, град і вогонь, сарану, темряву і нарешті найжахливіше горе – смерть первістків), а потім спровокував своїх обранців на таємне пограбування колишніх їхніх рятівників. «Накажи людям, – звертається він до Мойсея, – щоб кожен чоловік від сусіда свого і кожна жінка від сусідки своєї позичили собі посуд срібний і посуд золотий». Це крім багаточисельних отар та черед, які ізраїльтяни само собою погнали із землі єгипетської. Навіть «тісто своє ще не вкисле, і діжі, загорнені в одежу» позабирали пройди-євреї, покидаючи гостинну землю.

Звертає на себе увагу й відверте єзуїтське знущання Єгови над фараоном і єгиптянами. Після кожної чергової кари переляканий фараон згоден був відпустити ізраїльтян з миром, але сам Єгова цього чомусь не бажав, бо щоразу «каменів» він серце фараонове, тому той і не відпускав цих небезпечних віроломних гостей. Хоча врешті-решт терпінню його прийшов кінець і він звелів їм забиратися геть і забирати з собою всю худобу і майно. «Та й єгиптяни натискали на людей, бажаючи поскоріш випровадити їх з краю». Більше мільйона ізраїльтян, обманом заволодівши золотом, сріблом, одягом довірливих сусідів, вирушили таємно вночі з Єгипту, залишивши після себе мільйони невинних жертв, починаючи від первістка фараона і аж до первістка в’язня, що перебував у тюрмі, та всіх первістків худоби. Це був найбільший в давній історії акт геноциду – поголовного винищення дітей, здійснений під егідою єврейського бога. «І мішаного народу сила знялась із ними. І вівці й худоба, дуже велика отара». Цей «мішаний народ», очевидно й був лівоарійськими гіксосами, змішаними з іншими нахлібниками із семітських племен. Ось таким він був, «вихід з рабства єгипетського «богообраного народу» – таємно, по злодійському, вночі.Ця ніч стала головним святом ізраїльтян – так званий «песах», під час якого через 750 років з благословення того ж таки Єгови його рабами був розіп’ятий на хресті син Ісус Христос, з нагоди чого й християни вирішили святкувати свою «песах» – Пасху.

А як же тоді, запитаєте, заповіт Єгови: «Не вбивай»? Євреї якраз постійно роблять навпаки, проте Єгова, який тисячі разів нагадує своїм рабам, що він жорстокий і мстивий Господь, не карає їх за це, а навпаки – заохочує до вбивств. Згадайте, Мойсей вбиває єгиптянина, і йому за це нічого не було. Він же, не задовільнившись кривавою різаниною в Мідії, наказує вбивати дітей і жінок, залишивши для власних потреб лише незайманих дівчат. Пророк Ілля власноручно вбиває 450 інших пророків, аби усунути суперників. Сини Ізраїлю знищують миролюбних чоловіків Сихему за те, що їх княжич покохав доньку Якова Діну. І так далі, таких прикладів безліч…

Але повернемось до «свята песах». Це не тільки святкування геноциду з історії єврейського народу і пролитої при цьому крові. Вони постійно, кожного разу при святкуванні свята «песах» проливають кров, причому дітей наших. Як це відбувається: Для свого ритуалу (садистського вбивства) рабини намагаються знайти нежидівських хлопчиків, при цьому хлопчику має бути не більше 13 років. Вони його розпинають на хресті головою донизу і спеціальними інструментами (срібний ніж, кругле долото, щипці тощо) виціджують із нього кров, яку зберігають у пляшках, додають в пасхальну мацу тощо, а закривавлену сорочку спалюють і її попіл також використовують для проведення релігійних ритуалів. Талмуд називає мертвих дітей падаллю, дохлятиною і забороняє закопувати їх у землю. А пропонує викидати собакам і хижакам. Тому іудеї ніколи не закопували свої жертви у землю, а викидали де-небудь у полі, лісі або в річку. Тому всі ці їхні злодійства і викриваються.

Що ж виходить? До усіх своїх кривавих злодіянь – свят, юдеї цинічно приєднали християн. І цілий християнський світ вшановує вбивць, кровопивць… Тобто зробили всіх співучасниками всіх своїх безкінечних злодійств. І при цьому Пасха рахується самим великим церковним святом?!

Воістину, жидівському цинізму немає міри. Чого тільки вартує їх «план сіонських мудреців». Це є план знищення людства. В першу чергу слов’ян, а найперше націю Українців. Хто не сліпий – бачить це все, що відбувається на нашій, Богами даній нам у спадок Святій Землі…

…«І в тую кістяну комору

Залізли свині ізнадвору,

Та й рохкають.

Тарас Шевченко.

Автор:

Відун Рувит.

. Що про пасху написано в біблії?

Звісно,що це дійство абсолютно не стосується Ісуса Христоса,та його вигаданого воскресіння. А тим більше,жодного стосунку песах-пасха не мають до прадавнього українського свята Великодня.Невже християни не читають біблії? Явно,що байка про Христоса розрахована для найтупіших.

БІБЛІЙНИЙ ГЕНОЦИД
ПАСХА
(Уривок з другої книги Мойсея: Вихід)
“Під геноцидом треба розуміти дії, які спрямовані на знищення,
повністю або частково, якої-небудь національної, етнічної, расової
або релігійної групи як такої” (Стаття 2 Конвенції про попередження
злочинів геноциду та покарання за нього).
1: 1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до
Єгипту. Кожен із домом своїм прибули.
7 А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й
стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
8 І став над Єгиптом новий цар…
9 І сказав він до народу свого: “Ось народ ізраїлевих синів
численніший і сильніший від нас!
10 …Коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів
наших, — і буде воювати проти нас…”
12 Але що більше його гнобили, то більше він множився та
більше ширився.
2: 11 І сталося за тих днів, і підріс Мойсей… І побачив він
єгиптянина, що бив єврея з братів його.
12 Та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.
15 І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити
Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця…
3: 1 І Мойсей… прийшов до Хориву.
2 І явився йому Ангол Єгови у полум’ї огняному…
6 І сказав: “Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог
Якова!”
8 І Я зійшов, щоб визволити народ ізраїльський з єгипетської
руки, та щоб вивести його… до Краю, що тече молоком та медом до
місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і
хіввеянина, і євусеянина”.
15 І сказав ще Бог до Мойсея: “Отак скажи Ізраїлевим синам:
Єгова, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова
послав мене до вас. А оце Ім’я Моє навіки, і це пам’ять про Мене з
роду в рід.
18 І прийдеш ти та старші ізраїлеві до єгипетського царя, та й
скажете йому: “…Ми підемо в триденну дорогу в пустиню, і складемо
жертви Єгові нашому!

19 І Я знаю, що єгипетський цар не дасть вам піти…
20 І Я витягну Свою руку, та й поб’ю Єгипет усіма чудами
Моїми, що вчиню серед нього, а потому він відпустить вас.
21 І Я дам милість цьому (ізраїльському) народові в очах Єгипту,
— і станеться, коли підете, не підете ви порожні!
22 Бо позичить (?) жінка від сусідки своєї… посуд срібний і
посуд золотий та одежу,.. — і заберете здобич від Єгипту”.
БОЖІ ОЗНАКИ ДЛЯ МОЙСЕЯ
4: 1 І відповів Мойсей та й сказав: “Таж вони не повірять мені…”
9 Коли вони не повірять,.. то ти візьмеш води з Річки, і виллєш
на суходіл. І переміниться та вода, що ти візьмеш із Річки, і
станеться кров’ю на суходолі”.
21 І сказав Єгова до Мойсея: “…Я ожорсточу серце його, — і він
не відпустить народу.
22 І ти скажеш фараонові: “Так сказав Єгова: Син Мій, Мій
перворідний — то Ізраїль.
23 Коли ти відмовишся пустити його, то ось Я вб’ю твого сина
перворідного”.
7: 1 І сказав Єгова до Мойсея: “Я поставив тебе замість Бога
для фараона…
З А Я вчиню запеклим фараонове серце…
4 І не послухає вас фараон, а Я покладу Свою руку на Єгипет,
і виведу війська Свої, народ Мій, синів Ізраїлевих, з єгипетського
краю великими присудами.
5 І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли простягну Свою руку
на Єгипет…”
ПЕРША КАРА: ВОДА ПЕРЕМІНЕНА НА КРОВ
14 І сказав Єгова до Мойсея:
15 “Піди до фараона…
16 І скажеш йому: “Єгова, Бог євреїв, послав мене до тебе,
кажучи: Відпусти Мій народ…
17 …Ось я вдарю палицею, що в руці моїй, по воді,.. — і вона
зміниться на кров!
18 А риба, що в Річці, погине. І засмердиться Річка, і
попомучаться єгиптяни, щоб пити воду з Річки!
19 Скажи Ааронові: Візьми свою палицю, і простягни свою руку
над водою єгиптян, над їхніми річками… і вони стануть кров’ю. І
буде кров по всій єгипетській землі… ”

20 І Мойсей та Аарон зробили так, як наказав був Єгова.
21 А риби, що в Річці, погинули. І засмерділася Річка, і не могли
єгиптяни пити воду з Річки. І була кров у всім єгипетськім краї.
ДРУГА КАРА: ЖАБИ
25 І минуло сім день по тому, як Господь ударив річку.
8: 2 І простяг Аарон руку свою на єгипетські води, — і вийшла
жабня, та й покрила єгипетську землю.
4 І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: “Благайте
Господа, і нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я
відпущу народ той…”
9 І зробив Господь за словом Мойсея, — і погинули жаби з домів,
і з подвір’їв, і з піль.
10 І збирали їх цілими купами, — і засмерділась земля!
ТРЕТЯ КАРА: ВОШІ
13 І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив
земний порох, — і він стався вошами на людині й на скотині. У весь
земний порох стався вошами в усьому єгипетському краї!
ЧЕТВЕРТА КАРА: РОЇ МУХ
20 І найшла численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його,
і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!
21 І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: “Підіть,
принесіть жертви вашому Богові в цьому краї!”
П’ЯТА КАРА: МОРОВИЦЯ НА ХУДОБУ
9: 1 І сказав Господь до Мойсея: “Увійди до фараона, і говори
до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і
нехай вони служать Мені!
2 Бо коли ти відмовишся відпустити…
З то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, — на
конях, на ослах, на верблюдах, на худобі великій і дрібній, —
моровиця дуже тяжка.
4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою
Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить ізраїлевим синам”.
6 І зробив Господь ту річ назавтра, — і вигинула вся єгипетська
худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.

ШОСТА КАРА: ГНОЯКИ
8 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: “Візьміть собі повні
ваші жмені сажі з печі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах
фараонових.
9 І стане вона курявою над усією єгипетською землею, а на
людині й скотині стане гнояками, що кинуться прищами в усьому
єгипетському краї”.
10 І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим
лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що
кинулися на людині й на скотині.
11 …Гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.
СЬОМА КАРА: ГРАД
22 І сказав Єгова до Мойсея: “Простягни свою руку до неба, —
і нехай буде град у всьому єгипетському краї на людину, і на худобу,
і на всю польову траву в єгипетській землі!”
23 І простяг Мойсей палицю свою до неба, — і Єгова дав громи
та град. І зійшов на землю огонь…
25 І повибивав той град у всім єгипетськім краї все, що на полі,
— від людини аж до худоби! І всю польову рослинність побив той
град, а кожне польове дерево поламав!
26 Тільки в землі Ґошен, де жили ізраїлеві сини, не було граду.
ВОСЬМА КАРА: САРАНА
10: 1 І сказав Єгова до Мойсея: “Увійди до фараона, бо Я
зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці
ознаки Мої серед нього.
12 Простягни свою руку на єгипетську землю сараною, і нехай
вона найде на єгипетський край, і нехай поїсть усю земну траву, усе,
що град позалишав”.
13 Єгова навів східній вітер на землю,… і східній вітер наніс
сарани!
14 І найшла сарана на всю єгипетську землю, і залягла в усім
єгипетськім краї, дуже багато!
15 І покрила вона поверхню всієї землі, і потемніла земля! І
поїла вона всю земну траву та ввесь плід дерева, що град позоставив.
І не зосталось ніякої зелені ані на дереві, ані на польовій рослинності
в усім єгипетськім краї!
20 Та Єгова учинив (!) запеклим фараонове серце, — і він знов
не відпустив Ізраїлевих синів.

ДЕВ’ЯТА КАРА: ТЕМРЯВА
21 І сказав Єгова до Мойсея: “Простягни свою руку до неба, —
і станеться темрява на єгипетській землі…
22 І простяг Мойсей свою руку до неба, — і сталася густа
темрява по всій єгипетській землі три дні.
23 Не бачили один одного, і ніхто не вставав з свого місця три
дні! А ізраїлевим синам було світло в їхніх садибах.
ЗАПОВІДЖЕННЯ
ЗНИЩИТИ ПЕРВОРІДНЕ В ЄГИПТІ
11: 1 І сказав Господь до Мойсея: “Ще одну поразу наведу Я на
фараона й на Єгипет. Потому він відпустить вас звідси.
2 Скажи ж у вуха народу, і нехай позичить кожен від свого
ближнього, а кожна від своєї ближньої посуд срібний та посуд
золотий”,
4 І промовив Мойсей: “Так сказав Господь! Коло півночі Я вийду
посеред Єгипту.
5 І помре кожен перворідний єгипетської землі від перворідного
фараона,..до перворідного невільниці,.. і все перворідне з худоби.
7 А в усіх синів ізраїлевих — від людини й аж до худоби — навіть
пес не висуне язика свого, щоб ви знали, що відділює Господь між
Єгиптом і між Ізраїлем.
НАКАЗ ЄГОВИ ПРО ПАСХУ
12: 1 І сказав Єгова до Мойсея й до Аарона
3 “Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: “У десятий день
цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня на дім.
6 І заколе його збір Ізраїлевої громади на смерканні.
7 І нехай візьмуть тієї крові, і нехай покроплять на обидва бокові
одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.
12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в
єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини.
13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу
ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я
вбиватиму в єгипетськім краї.
14 І стане той день для вас пам’яткою, і будете святкувати його,
як свято для Єгова на всі роди ваші! Як постанову вічну будете
святкувати його!

МОЙСЕЇВ НАКАЗ ПРО ПАСХУ
26 Коли запитають вас ваші сини: “Що то за служба ваша?”
27 то відкажете: “Це жертва — Пасха для Єгови, що обминув
був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми
наші зберіг”.
28 І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Єгова
Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.
ДЕСЯТА КАРА: ВИГУБЛЕННЯ ПЕРВОРІДНИХ
29 І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї
кожного перворідного, від перворідного фараона,… аж до
перворідного полоненого, що у в’язничному домі, і кожного
перворідного від худоби.
30 І встав фараон уночі… та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк
в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!…
33 І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх…
35 І ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від
єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.
36 …і вони позичили — і забрали (!) здобич від Єгипту.
ВИХІД ІЗРАЇЛЯ З ЄГИПТУ
37 І вирушили Ізраїлеві сини близько шести сот тисяч чоловіка
піхоти, крім дітей,
38 а також багато різного і люду піднялися з ними, і дрібна
худоба й велика худоба, маєток дуже великий.
41 І сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська (Civ’ot
Jehova — війська Єгови, тобто Ізраїль) з єгипетського краю.
ПОСТАНОВА ПРО ПАСХУ
43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: “Це постанова про
Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.
44 А кожен раб людський, куплений за срібло, коли обріжеш
його, тоді він буде їсти її.
45 Приходько та наймит не буде їсти її.
47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.
48 А копи буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти
Пасху Господові, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої
статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в
Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її.