Коли на вашу землю приходить окупант, перше, що він робить – переписує історію вашого народу. Робить так, аби ви своїх пращурів забули. Щоб забули, що таке життя без ярма. А далі уже можна грабувати, не боячись спротиву.

Додам і я трешу в “какуюразніцу”, пише Павло Бондаренко, письменник і блогер з Луганщини на своїй сторінці у Фейсбук.

Вам кажуть: “какаяразніца” на каком язикє гаварить. Но вимагають, щоб був саме язик, а не мова. Вам кажуть: “какаяразніца” как будет називацца улица. Но вимагають, щоб вона називалася не іменем Кубанської України, а іменем Жукова. Вам кажуть: “какаяразніца” в какой странє жить. Но от що дивно – тягнуть в “Русскій мір”, а не в Євросоюз.

Знаєте, що перш за все зробили путінські окупанти та місцеві колаборанти в Луганську? Вони знищили унікальну бібліотеку Українсько-Канадського центру “Відродження”. Двісті тисяч(!) книг, в яких була історія України та українська культура. Бойовикам зколорадськими стрічками не було “какаяразніца”,

Знаєте, що перш за все зробили путінські окупанти та місцеві колаборанти в Севастополі?Демонтували пам’ятник гетьману Сагайдачному та спалили підручники з історії України.

Знаєте, що зробили путінські окупанти та місцеві поліції в Донецьку? Знесли зі стін університету пам’ятну дошку та барельєф Василю Стусу. “Какаяразніца”, кажете?

Запам’ятайте – коли на вашу землю приходить окупант, перше, що він робить – переписує історію вашого народу. Робить так, аби ви своїх пращурів забули. Щоб забули, що таке життя без ярма. А далі уже можна грабувати, не боячись спротиву.

Свого часу Катерина ІІ інструктувала графа Чернишова, якого поставила губернатором на щойно захоплені після розділу Речі Посполитої землі:“Надобно лишить их исторической памяти ненужной…”

А вже потім з вільних українських козаків зробили кріпаків. Рабів, якими торгували, мов худобою.

“Какаяразніца”, кажете?

Подивіться ці фоточки, може щось та й зрозумієте.

 

 

Джерело:  http://veterano.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=7369%3Azachistka-rosiyanami-donbasu-pochalasya-zi-znishchennya-ukrajinskikh-bibliotek-muzejiv-i-pam-yatnikiv&catid=8%3Anovini&Itemid=108&fbclid=IwAR1CEz_ye758nrIE3QzQxlqkNpYNnuUADVPC6xAa5H4vHPNP8ecf-eIHzZk

Література по темі.

Замовити можна тут:

Дітям про козаків.     http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=184

 

• • Автор:
    

    Каляндрук Тарас

• • ISBN:
    

    978-617-629-346-0

  • Палітурка:
    

    тверда

• • Кількість сторінок:88

Рік видання: 2016

Тарас Каляндрук розповів про те, чому нову книгу він вирішив писати для дітей: саме їм особливо потрібно знати нашу справжню історію, її захоплюючі й героїчні сторінки. Молодь у наш час дуже потребує хороших прикладів, їй потрібні герої для наслідування. В той же час телебачення, кіно та й віртуальний світ комп’ютерів заповнюють японські ніндзя й самураї, американські ковбої, російські спецназівці. Козаки в цьому морі якось відійшли на задній план. А в них сучасному воїнові є чому повчитися. Адже козаки були чудовими розвідниками-пластунами, блискуче володіли різноманітними бойовими прийомами, мали багатющі традиції і звичаї, втілювали в собі кращі риси нашого народу.

Видання розраховане на дітей шкільного віку, батьків та всіх хто цікавиться історією та особливо історією козаків. Найважливішим для козаків в бою було вміння блискавично вирішувати, виходячи з найнесподіваніших ситуацій. А якою ж була культура українського козацтва? Шанувалися військові традиції та звичаї? Та чи існувала спеціальна психофізична підготовка козаків? Книга пропонує відповіді на ці питання та доповнює її цікавою історією про характерників та пластунів..

Характерник.      http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=215

 

Увага!
Приймаються замовлення на книгу Василя Шкляра “Характерник”
Битви і Магія, Кохання і Мужність, вірність обов’язку Воїна і незламна любов до України-все є у цій чудовій книзі, яка, безумовно стане знаковою. На прикладі героїв цього шедевру буде виховуватись наша молодь, щоб стати вірними синами і доньками Вітчизни!
У другій половині ХVІІ століття в Запорозькій Січі сталася неймовірна подія, яку зафіксовано в архівах тодішньої Московії і яку не оминув увагою жоден доскіпливий хроніст козаччини. Та особливого чару ця пригода набуває під пером письменника, що на основі документальних джерел творить яскраву історичну реальність з життя «лицарів списа і шаблі». Кошовий Сірко, кинувши виклик самому цареві, розпочинає велику, вкрай небезпечну гру з Москвою. І треба зробити неможливе, аби в цьому поєдинку зберегти козацьку честь і гідність матері Січі. Хто просуне голову в пащу скаженого звіра?

Про автора:
Василь Шкляр — один з найвідоміших письменників сучасної України. Кожна його книжка стає бестселером. Успіх його романів приголомшливий: відзнаки, премії, гран-прі, постійні перевидання, переклади іноземними мовами. Шкляр є лауреатом багатьох літературних премій, але найдорожча з них — народна Шевченківська, яку автор отримав після того, як 2011 року відмовився прийняти з рук антиукраїнської влади присуджену йому Національну премію імені Тараса Шевченка. З культового «Чорного Ворона» («Залишенця») розпочалася давно очікувана екранізація романів «батька українського бестселера». «Характерник» — найдивовижніший роман Василя Шкляра.

Меч Арея.    http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=128

Подарункове видання.

Складна й драматична доля судилася книжці, яку Ви тримаєте в своїх руках.

Роман Івана Білика «Меч Арея» вперше побачив світ 1972 року й припав до смаку широкому читацькому загалові, який свою оцінку висловив виразно й однозначно. Книжка блискавично зникла з полиць книгарень. Вона стала бестселером. Про неї багато й голосно говорили, сперечались, але всіх зачарував далекий світ наших пращурів з V століття, загадковий, невідомий, майже міфічний світ, у який доти не зважувався заглянути ніхто з письменників.

Роман кликав до роздумів. Така незбагненна півторатисячолітня часова відстань, — а герої книжки здаються живими, близькими й зрозумілими. Свого головного героя, якого звично називають «гунським царем Аттілою», автор ототожнює з великим київським князем Богданом Гатилом, а літописних «гунів» зображує слов’янами — безпосередніми предками українців. Ця оригінальна, на перший погляд нібито фантастична, гіпотеза романіста — плід ретельного вивчення величезного історичного матеріалу, накопиченого наукою. Останнім часом гіпотеза набуває дедалі більше підтверджень і в знахідках археологів.

Отже, в романі історія нашого йароду продовжується на півтисячоліття в глиб віків, хоча нас ще змалечку переконували, що нібито предки українців з’явились на світ Божий тільки в X сторіччі, та й то в ролі «молодшого брата». До того ж в історичних працях та художніх творах так розміщували на карті Європи стародавні народи й племена, що нам не лишалось місця. Були всі — кельти, готи, фракійці, балти, скіфи, сармати, греки, навіть римляни, — всі, хто завгодно, крім нас. Іван Білик «знайшов місце» на карті пізньої античності й для наших предків. Ось у чому полягає високий патріотичний пафос його роману.

Саме така ідейно-художня тональність викликала лють у функціонерів од культури та ідеології лихих тоталітарних часів. Книжку заборонили, вилучили з бібліотек, частину тиражу, яку не встигли продати, було знищено. Автора піддали злісному цькуванню в пресі, позбавили роботи й права друкуватись.

Проте й такими жандармськими санкціями не можна було навіть за часів стагнації вбити в людях інтерес до свого минулого. Книжка Івана Білика жила й діяла, її читали, вона переходила з рук у руки. Кілька разів книжку було перевидано за кордоном — у Канаді, США, Англії та інших країнах.

І ось настало її нове життя. Книжка знову побачила світ на Батьківщині. Перевидання роману чекали ті, хто вперше познайомився з ним 1972 року. Тим часом виросло нове покоління українців. Відроджується національна свідомість. Безмежно зростає інтерес до історичного минулого рідного народу. Все частіше молоді люди запитують себе й нас: «Хто ми? Звідки ми? Чиї ми діти?..»

Дорогий читачу! Всі ми — діти своїх батьків. У цьому Ви пересвідчитеся, прочитавши роман Івана Білика «Меч Арея», головне значення якого полягає і в тому, що він розбуджує в людині людину, вільну, незалежну, горду й розкуту, людину з почуттям власної гідності в душі й серці.

Олена АПАНОВИЧ.

Якщо у Вас виникли проблеми з замовленням, зателефонуйте, будь ласка, +380995447701 для оформлення замовлення.