То коли потрібно щедрувати і засівати?
“Щедрик”
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала Собі щебетаті,
Господаря віклікаті:
– Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнічкі народились.
В тобі товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч НЕ гроші, то полова,
У тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Про Меланку(Богиню Мокошу) й Василя (Бога Велеса), як і про водіння Кози, слід сказати окремо; це надзвичайно древні традиції, що, з одного боку, забулися, перемішалися з християнськими новорічними традиціями, а з іншого – незмінно хвилюють нас невмирущої красою символіки, людською теплотою, веселими витівками й добрим гумором.
Взимку, коли Природа вмирає, Богиня плодючості Меланка (це та ж таки Мокоша, Марена, жіночий символ «вода–земля») перебуває в царстві мертвих. На цей час це єдиний наш зв’язок із потойбічним світом, і то саме напередодні Великодня, дня весняного рівнодення . Рахмани (вони ж брахмани) живуть «по той бік», то наші предки. Десь серед них живе й Меланка(Мокоша); а тут така справа, що їй неодмінно треба вступити в шлюб, аби рік був урожайним. Отож перед Великоднем парубоцькі ватаги й просять рахманів відпустити Меланку(Мокошу) погуляти.
Ой паночку-рахманочку,
Пусти з нами Меланочку
Із квітами, із дутками,
З хорошими парубками.
І рахмани відпускають! А що робити, такий закон Природи. За іншими уявленнями, вона сама в цю ніч шукає-блукає й таки виривається з підземного царства. Але теж не без допомоги чоловічої сили:
Ой там учора ізвечора
Пасла Меланка два качора./2/
Ой пасла, пасла – загубила.
Пішла шукати – заблудила./2/
Ой приблудила в чистеє поле,
Ой там Василько плужком оре: /2/
Ой оре, оре, жито сіє,
За ним те жито зеленіє. /2/
Ой оре, оре, сам плуг заносить,
За ним Меланка їсти носить. /2/
– Ой ти Василю, Василечку,
Виведи мене на стежечку. /2/
Ой ти, Васильку, ти чепчику,
Посію тебе в городчику /2/
Та й буду тебе шанувати,
По тричі на день поливати, /2/
Щосуботоньки проривати,
Щонеділеньки милувати. /2/
Щонеділеньки милувати,
За русу косу затикати. /2/Схоже, вся ця містерія діється в іншому вимірі, десь у підземному царстві, і в сучасному християнському Василі нам непросто впізнати язичницького Бога Велеса, покровителя рослин, що мав людський вигляд, але після відходу в інший світ міг з’являтися на землі лише у вигляді рослини – квітки василька.
Якщо Меланка – це хтонічнна (підземна) сила, що живить рослинний світ з глибини, з води й землі, то Василь опікується наземною частиною рослинного світу.
Велес запліднює землю – плужком оре, жито сіє, за ним те жито зеленіє… Без цієї магії, без символів шлюбу Велеса з Мокошею ще й сьогодні не обходиться жодне «меланкування».
З потойбічного світу в світ Сонця є тільки один шлях, який можна подолати перед Великоднем, і Велес знає той шлях, і виводить Мокошу з царства мертвих! Щоб потрапити в реальний світ, вони долають якийсь водний рубіж. В піснях про Меланку часто згадується епізод, коли Меланка опиняється біля води і мочить свій одяг, зокрема фартух. Щоб приховати від ворогів утікачку, в Щедрівках приховується справжня причина мокрого одягу Меланки і даються інші, часто абсурдні пояснення:
Наша Меланка господиня,
На ополонці ложки мила…
Ложку, тарілку упустила
Ложку, тарілку діставала,
Біленький фартух замочала…Наша Меланка в Дністрі була,
Та й дністровую воду пила,
Та й на камені ноги мила,
Тоненький фартух замочила.
Ой повій, вітре буйнесенький,
Висуши фартух тонесенький.
Ой повій, вітре, з яру, з яру,
Висуши фартух краще жару.
Ой повій, вітре, із болота,
Висуши фартух краще злота.
Ой повій, вітре, туди-сюди,
Висуши фартух, піду між люди.Є варіанти Щедрівок, де фартух у Меланки золотий, що однозначно вказує її «непросте», божественне походження. Ще з іншого боку, мокрий фартух – відвертий еротичний символ, і всі ці ополонки, річки й дунаї лише для відводу очей, бо головна справа цієї Богині-Господині – плодитись і давати плодющу силу всьому сущому!
Втікачку переслідують потойбічні сили, щоб повернути її назад у підземелля. Треба збити ворогів з пантелику, заплутати сліди, і народ вдається до переодягання й маскування. Замість однієї, справжньої Богині по всіх селах ходять ватаги меланкарів. У кожній ватазі своя ряджена (підмінна) Меланка, а в її свиті Василь, дід, баба, коза, а ще й гурт охоронців – стражники, драгуни, улани чи козаки з військовими атрибутами.
Наявністю справжньої й підмінної Меланки можна пояснити її двоїсту характеристику. В одних Щедрівках Меланка – гарна господиня, справжня поміч своєму чоловіку; у відповідних ватагах її зображує гарна мати, що має кілька діток, щаслива в шлюбі, відзначається красою та пишною статурою.
В інших Щедрівках навпаки – це невміла ледащиця, і зображує її підмальований хлопець у дірявому жіночому одязі.
Наша Меланка обманниця,
На споді штани, зверху спідниця.
Наша Меланка не дівоча,
На ній сорочка парубоча.
Наша Меланка – господиня,
На ополонці ложки мила.
Стоять миски під лавкою
Позаростали муравкою.
Стоять горшки під другою
Позаростали усугою.Парубок – уособлення Меланки підмінної; жінка-мати, очевидно, є образом справжньої Великої Богині-матері, Богині плодючості.
Час перебування Велеса в реальному світі в образі людини обмежений лише цією ніччю. Виводячи Мокошу з потойбічного світу в реальний, він, мабуть, порушує якісь заборони, за що з першими променями ранкового сонця повинен перетворитися на квітку василька.
Саме в цю ніч, і тільки в цю ніч, коли Богиня плодючості вирвалася з царства мертвих, а Бог рослинності ще не втратив людської подоби, вони можуть узяти шлюб. Від їхнього священного шлюбу залежить добробут на землі, родючість рослин і плодючість тварин. Цей шлюбний зв’язок символізують і обрядові хліби Меланка та Василь, які в новорічну ніч лежать на святковому столі один на одному, захищені магічними атрибутами – часником, конопляним сім’ям, металевою монетою. Селяни цієї ночі не сплять на печі, щоб Меланці було де переночувати з своїм Василем.Їхнє весілля представлене в новорічних обрядових діях, фольклорі та повір’ях. Юрби ряджених грають весілля Меланки підмінної, щоб обдурити духів з того світу. Найчастіше це – фарс із веселими розвагами; ось запис О. Курочкіна: «Замість традиційної ікони останні, в дусі карнавальної інверсії, “благословляли” затулою від печі, рублем і качалкою або чимось іншим, що потрапляло під руку. Далі дійство немовби переносилося до церкви. Наслідуючи справжню церемонію, наречені тримали в руках “свічки” – качани кукурудзи, обвиті вінками з сухого барвінку, на голові вінки з бур’яну або сухого бадилля…» Очевидно, що церква в обряді виникла значно пізніше і ця дія яскраво символізує справжнє відношення українців до церковних обрядів.
Серед обрядових дій, що відбуваються в цю ніч, можна ще згадати змагання ватаг ряджених меланкарів. Вони, як правило, відбуваються опівночі на роздоріжжях або на мостах чи кладках через потік. В індивідуальних поєдинках кожна ватага виставляє свого рядженого представника. Починають боротьбу зазвичай ряджені «ведмеді», іноді їх поєдинок визначає яка ватага перемогла, а іноді справа доходить до колективного змагання «стінка на стінку», хто кого потіснить. Команда, що програла, пропускає переможців уперед.
Поєдинок на містку, на рубежі двох світів, розділених водою, та ще й опівночі, може знаменувати поєдинок з представниками з потойбічного світу, які женуться за Мокошею, а обдаровування ряджених – відкупне пожертвування потойбічним силам за Мокошу.За дослідженнями Василя Триліса.
Коляда. Дитячі щедрівки, колядки та засівалки.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=207
ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ.(том 1)
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=137
ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ [том II].
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=240
Молитва до Дажбога.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=236
Український гороскоп.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=239
Генеалогія Богів давньої України.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=226
Комплект 15 плакатів із зображеннями Рідних Українських Богів.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=221
Історія України. За Геродотом.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=219
Таємниця матриці укрів-русів.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=203
Спадщина тисячоліть.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=213
Слав’янська міфологія.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=198
Міфологія давніх слав’ян (українська — зокрема) є виявом тисячолітнього здобутку духовної культури і творчої уяви народу, відображенням його світоглядності, що бере свої початки із далеких дохристиянських часів. Тож описані в них речі, явища, істоти маємо співвідносити не з подіями того часу, а з творцями міфів — людьми, громадою.
Міфи, що дійшли до нашого часу, безумовно, зазнали певних перетворень — разом з суспільно-політичними та іншими змінами. Всі ті зміни зберігалися в образах та звичаях, в епічних творах: легендах, переказах, бувальщинах, веснянках, колядках, щедрівках, купальських піснях, замовляннях та ін. Знання ж древньої міфології свого народу допоможе краще зрозуміти всі жанри усної народної творчості, сприймати їх як цілісний світогляд наших предків, істотно розірваного після прийняття християнства.
Лебедія. Скарб Полуботка.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=181
Опис України.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=183
Волховник: Правослов Рідної Віри.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=174
Велесова Книга. Волховник.
Повний текст українською мовою.з коментарями і словником.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=127
Священна країна хліборобів.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=130
Українське народознавство.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=109
Рідні свята в Колі Сварожому.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=104