Переглядав сьогодні тексти старовинних, дохристиянських обрядових пісень і чомусь зупинився ось на цій Колядці.

Добрий Вечір Тобі Пане Господарю Радуйся

Відміни приспівів:

1. 1. Ой радуйся Земле Син Божий народився!
2. 2. Ой радуйся Земле Ясен Світ засвітився!
3. 3. Ой радуйся Земле Світ Новий народився!
4. 4. Ой радуйтесь Люде Ясен Світ засвітився!

Вимітайте Двори Новими Мітлами
Печіть Паляниці з Ярої Пшениці
Застеляйте Столи та все Килимами
Xай посядуть звані довгождані Гості
А що Першим гостем то Краснеє Сонце
А що Другим гостем то Ясненький Місяць
А що Третім гостем то Дрібненький Дощик
А що Сонце мовить Людей благословить
То ізрадується й Дитятко маленьке
А що Місяць мовить Звіра благословить
То заворушицця й Звірятко дрібненьке
А що Дощик мовить Поля благословить
Як перейду Яром Польом Господарьом
То заколосицця Жито і Пшениця
Жито і Пшениця й усяка Пашниця….

І раптом виникла така думка, а на якій мові співали Колядки наші Предки? Ясно, що народилися ці обрядові пісні задовго до прийняття християнства. Самі тексти наскільки гармонійні, відшліфовані , що вони працюють не лише на рівні свідомості, а очевидно, що й на рівнях підсвідомості і надсвідомості.Абсолютно ясно, що їх не перекладали з інших мов, бо сакральний зміст неодмінно був би втрачений. Тобто, дякуючи старовинним обрядовим пісням ми чуємо нашу священну мову, якою розмовляли наші далекі Пращури. Наші науковці, які працюють з давніми літописами якось цього не враховують, як і те, що лише два літописних дохристиянських джерела збереглись до нашого часу, всі інші писані християнськими адептами і на чужій мові, яку згодом почали називати церковнослов’янською.Дехто із таких дослідників намагається довести, що ця штучна мова, в основі якої староболгарська і є нашою автентичною. Слухаючи мови словаків, словенців, сербів.в меншій мірі поляків і білорусів розумієш, що з усіх слов’янських держав лише Україна зберегла свою прадавню мову. Місцеві говірки, які мають регіональний характер не заперечують основи нашої мови, а лише збагачують її та доповнють. Співаючи старовині українські пісні ми отримуємо код розуміня нашої культури і ментальності, відновлюємо нашу ідентичність. Співаймо! І оберігаймо нашу священу мову, мову Творця всього сущого,мову Богів, як найбільший скарб. переданий нам Предками, який ми збережемо і передамо у всій красі і величі нашим Нащадкам! ..

Дуже грамотна розповідь про справжнє Різдво,яке  святкували праукраїнці.

Якщо сьогодні запитати у більшості людей, що то є – Різдво, у відповіді можна не сумніватись: Різдво Ісуса. І мало хто переймається тим фактом, що приходиться свято Різдва на астрономічний початок приростання дня. Так само небагато знають, що йдеться про прадавнє Різдво Сонця.