Погляньте, вже на кожнім перехресті
З буклетами мандрують ловці душ…
Скажіть мені ви, ярі християни,
Де сказано у Біблії про те,
Що Україну-землю рідну дано
Любити й берегти понад усе?
Чи вчить, скажіть, вас Біблія любити
Природу Рідну,звичай чи обряд?
Чому ж себе даєте одурити?
Не бачите розбіжностей і вад?
А може нагадати вам про Лота,
Про безсоромних доньок-тих дівиць?
Чи ж то для Вас старається жидота,
Що перед нею падаєте ниць?
Співаєте осанну чужим дівам
І ставите щодня на собі хрест.
О, як маніпулюють вами вміло,
Щоб знищити коріння Ваше й честь!
Будіть свою свідомість, лежебоки,
Згадайте на чиїй зросли землі.
Чи воєн завойовницьких уроки
Вам не відбились горем на чолі?
Чи з вас попи пихаті та пузаті
Ще мало здерли кожен на своє?
То ж хто господарем у Вашій хаті,
Як вам жидва вказівки віддає?
І тішить вас своїми казочками,
Про пекло та своїх ремісників.
Так ви признайтеся чиїми є синами,
Якщо своїх забули Прабатьків?!
Ви кинули напризволяще Матір,
Ви їдете в чужий Єрусалим.
Заблудлі душі лиш хрестом багаті,
Такий собі знівечений калим…
Так боляче мені за вас. Рятуйте
Душі свої від Авраама лон.
Прозрійте, люди, і мене почуйте,
Покиньте той жидівський лохотрон!