“Краще бути останнім серед вовків, ніж першим серед шакалів” Чінгісхан

Уявіть, що ви запитуєте у того чи іншого вояка: За що ти загинув? І уявіть їхні відповіді.
Наприкінці травня 2014 року я загинув під Волновахою, аби….
Я загинув в Зеленопіллі, аби…
Я загинув під Щастям, аби…
Неподалік Амвросіївки осколок перебив мені артерію, аби….
Після катувань мене розстріляли у підвалі “сєпарів”, і я радо пішов на смерть заради того….
Я похоронений під завалами Донецького аеропорту, аби….
Я згорів у “бетері” під Дебальцевим, аби…
Я загинув при взяті села Широкине, бо дуже хотів…
*********************************************************
Я загинув за перемир’я…
Я загинув за особливий статус Донбасу…
Я помер за зміни до Конституції…
Я пожертвував собою заради “програми децентралізації”…
А потім всі разом, в один голос додають: МИ ЗАГИНУЛИ ЗАРАДИ  «формули Штайнмайєра», щоб Україна стала малоросією……
Відповіді, щойно змодельовані, звучать абсурдно, сумбурно, сюрреалістично. Зрештою, навіть моделювати їх цинічно. Але, така реальність…
Я жодною мірою не хочу посіяти якісь “поразкові” настрої (за них, на мою думку, під час війни потрібно жорстко карати). Війна не обходиться без жертв. Це та ціна, яку необхідно сплатити заради реалізації національних інтересів. Але ці жертви мають сенс, коли їхня кінцева мета — перемога.
Я не можу пригадати іншого випадку із всесвітньої історії, коли люди воювали б не за перемогу, а за поразку, не за звільнення або приєднання земель, а за їхню здачу, не за здобуття незалежності чи збільшення геополітичної ваги, а за обмеження власного суверенітету. Побоююся, що Україна вписала занадто унікальну сторінку в історію війн…
«Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний». Степан Бандера
*************************************************************
Якщо хочеш знати що буде далі, гарно придивись, до того, що вже було…Все, що з нами трапляється, до того як статися – було посіяне нашими справами, словами, думками… А життя…, життя весь час відволікає нашу увагу, і ми навіть не встигаємо помітити, від чого саме…
А почуття гідності, насамперед, полягає в тому, щоб шанувати своє і не плазувати перед чужим…
«Краще бути останнім серед вовків, ніж першим серед шакалів» Чингісхан.
На мою думку, як мінімум, ми маємо брати приклад з маленької за територією, але великої за своїм економічним і науковим потенціалом Японії, ВВП якої більший, ніж ВВП РФ. З 1945 року між Японією і СРСР, а після 1991 року з РФ до цього часу не укладена мирна угода. Формально до цього часу ці країни перебувають у стані війни і між ними існує лише перемир’я, тобто відсутність бойових дій. А все тому, що Японія до цього часу не погоджується з окупацією Радянським Союзом у 1945 році чотирьох островів з Курильської гряди…