Але коли тобі в енний раз за день трапляється в стрічці ідіотська фраза про те, що треба викинути московський куліч і пекти щиру українську паску, або не менш огидна картинка зі шматком лайна, котрий має символізувати куліч, то всяка толерантність до дурнів кудись зникає.

Періодично це в нас буває. Взимку особливо упороті боролись з Дідом Морозом на користь святого Миколая. Тепер борються з кулічами на користь паски.

Любі мої зайчики, котрі постять картинки, від яких нудить навіть відьму, почнімо з того, що паска – це не українське слово Воно походить від єврейського слова “Песах”, котре означає єврейське ж національне свято. Цікавих відсилаю до Гугля. І саме у дні Песаху за легендою було розіп’ято Христа.

В наших же землях задовго до цієї сумної події навесні святкували Великдень. Ритуальними стравами якого були яйця (фарбовані, або писані) та великодній хліб.

Великодні хліби звалися “баби”. Їх було кілька різновидів: жовті для Сонця, білі для предків і чорні (житні) для землі. Назва “баби” або “бабки” збереглася і понині в деяких місцях України. Символізували вони, як і всі язичницькі артефакти, плодючість. В даному випадку – жіночу. Формою “баби” були округлі, іноді з заглибленням посередині. Саме остання форма, низенька з вигляду з наскрізною дірочкою і називалася “колач”. Звідси, до речі, походять московські варіації – калач та куліч.  Іноді всередину такого колача вставлялося великоднє яйце. Що символізував цей обряд? Правильно здогадалися. Для наших предків продовження роду було не гидотою, а святощами.

У часи спілкування з тураномовними племенами, словяни запозичили від них, окрім інших корисних речей, і туранський ритуальний великодній хліб, котрий у наших степах є більш звичним, аніж “баби” центральної та західної України. Це високий такий кексик з білою поливкою зверху. Що він символізує? Правильно здогадалися. А щоб не переплутали, був звичай класти поруч з ним на таріль два яйця, фарбовані на червоне, як символ вже чоловічої сили.

Церква довго намагалася боротися з цими звичаями. Ще в 16 столітті прославлений Франком Іван Вишенський гнівно батькував тих, хто дотримується язичницьких звичаїв, і приносить святити “баби”, яйця та кошики з їжею. Зрештою, опісля кількох століть гнівних інвектив (шерегові батюшки не звертали на це уваги, спокійнісінько побираючи данину крашанками та великодніми хлібцями різних форм) церква вгамувалася і запустила в народ нову назву – паска. Ця назва підмінила собою питому назву “чоловічого” хліба, котра благополучно забулася.

А тому війна проти кулічів позбавлена сенсу. Спотворена назва не гірша і не краща за іноземну.

А ось вам великодні хлібці різних видів, котрі дуже гарно ілюструють сказане: дірчаста “баба”, колач з яйцем, західноукраїінська “сонячна” баба та звичний нам “кексик” туранського походження.