Щастя приходить до тих, хто міцно тримається за його миті та навчився бачити його через недосконалість реальності…

Щастя приходить до тих, хто міцно тримається за його миті та навчився бачити його через недосконалість реальності…
*********************************************************************
Іноді люди скаржаться на свій біль. Іноді вони ненавидять за цей біль. Іноді вони кричать від болю. А іноді їм так боляче, що у них немає сил ні скаржитися, ні ненавидіти, ні кричати …
А з боку кажуть: «Подивіться, як незворушна і байдужа ця людина»…
Що ж говорити друзям і близьким, що потрапили в біду, замість «все в житті не випадково»? Останнє, чого потребує людина, роздавлена нещастям, це повчань. Найважливіша річ – розуміння, а вже після, допомога (якщо дійсно потрібно) і мудрі, щирі поради…
Для початку, просто скажіть: «Я знаю, що тобі боляче. Я тут, я з тобою”, або без слів, зумійте дайте це відчути… Головне щиро…
*********************************************************************
З іншого боку, життєва криза може розбуркати людину з її рутини і показати їй, як виглядає дійсність поза цієї рутини. Іноді, з часом приходить розуміння, що ця криза розбила старі кайдани, принісши свободу… Саме кризи часто мобілізують волю, стають початком фундаментальних перетворень особистості…
Не опускаймо руки, допоки живі…
*********************************************************************
Зрівняй «Зовні» і «Усередині» …
Будь-хто може бути феноменальним, коли все добре. Покажи, на що ти здатний, коли все валиться …
Кожен може любити, коли все добре. І тільки одиниці, не дивлячись ні на що …
Вчімось відрізняти важливе/справжнє від другорядного. Вчімось цінувати душу, вірити вчинкам, дивитися на справи…
Маймо волю. Не робімо поспішних висновків. Будьмо мудрими. Вчімось розуміти.