Переглянуло:

Якби в Україні були СБУ, поліція, прокуратура, та ще й українська влада…

 Чи буде для когось новиною, що в Україні відкрито діють ворожі  центри? “Працюють” відкрито, наче Україна є прохідним двором для різної москвинської, юдейської, угорської, та іншої погані.

До яких пір?  Хтось думає, що терпіння українців безмежне?

ПРОВОКАЦІЯ ЄВРЕЙСЬКОГО ФОРУМУ УКРАЇНИ.

   У статті Максима Савчука „Табуйоване чтиво” (газ. УКРАЇНА МОЛОДА за 9-01.10 ) автором, і не лише автором, а й громадянами України, на яких посилається автор, справедливо порушено ряд дуже важливих для міжнаціонального спокою в країні питань.

„Єврейський форум поскаржився МВС на „антисемітську літературу” в Києві – тепер продавців книжок викликають на допити”, – інформує читачів автор статті.

Хоча термін „антисемітська література” справедливо поданий в лапках і про рішення „ТРОЄК” (місцеві „чєкіст”, „прєдводітєль большєвіков” та  „прєдсєдатєль…”) ще поки не йдеться, але ж дивно: причому тут продавці масово видаваних  видавництвами різних країн книжок, якщо ті книжки вільно „мандрують” по всьому світу і так має бути в демократичній Україні.

Мене, автора глибоко гуманної щодо всього людства (а до московитів та євреїв особливо) книжки „Світова москвинсько-єврейська проблема та визвольний націоналізм” глибоко обурює невміння скаржників вичитати в тексті, поданому українською мовою та „язиком” московитів (при цитуванні джерел), вселюдський гуманізм. Я не досліджую ні москвинський, ні єврейський соціуми: подаю у своїй монографії результати досліджень висвітлення проблем московства і єврейства в науково-популярній, філософській, історичній, політичній, публіцистичній та художній літературі.

Важко зрозуміти, і не можна прийняти (!), бажання скаржників заборонити масові потоки такої літератури. Зацікавленість моїх досліджень велика, адже масова література масово читається та тому формує суспільну думку, а далі – суспільний чин. Якраз через це історія знає, наприклад, і вигнання євреїв з різних країн, і стихійні погроми їхніх общин, і знак рівняння між нацистською свастикою та московсько-імперським символом серпа і молота на плакатах і парканах в європейських країнах. Хіба не дивно, що в Ізраїлі книга Гітлера продається вільно, як стверджує автор статті, а київські євреї штовхають на допити в міліцейські дільниці київських продавців її, хоча не мають на таке дійство права; і чия та міліція в Києві?! В своїй книзі не цитую Гітлера, а цитую міжнародного злочинця Гітлера, попереджуючи про це читача, і в цьому величезна різниця. І цитую, щоб осмислити та донести читачам (серед інших і євреям) з порівняльного аналізу неєврейських і єврейських джерел корені трагедії єврейського народу (вигнання, погроми, голокост) задля пошуку гуманних шляхів усунення тих коренів, а не гітлерівсько-сталінського „остаточного вирішення єврейського питання” (говорячи гітлерівсько-сталінського, маю на увазі Протокол №1 – Додаток до угоди від 11 листопада 1938 р. між НКВС і ГЕСТАПО, яким фактично передбачалося винищення євреїв і в СССР). Якщо мої висновки і пропозиції, виткані на основі дослідження масових потоків різної літератури, комусь не подобаються чи хтось вважає їх необґрунтованими, то нехай пише полемічну статтю чи книгу; такий постулат демократії, свободи слова, людяності.

Не витяг із передмови Л. Лук’яненка до моєї книжки, як це підступно подається скаржником, наведений у статті М. Савчука, а вирвана із контексту передмови теза з навмисним опусканням неспростовних фактів її обґрунтування на історичному тлі прозорої для автора передмови (так мені бачиться!) „кагальної інерції”, глибоко розкритої в книзі єврея Я. Брафмана «Книга Кагала. Всемирный еврейский вопрос». По суті, від такого підходу до читання і резекції тексту скаржником, тхне наклепом на велику гуманну  людину.

Після зроблених вище загальних зауважень наведу декілька прикладів.

Приклад порівняльного аналізу важливих тез з неєврейського та єврейського джерел:

«Сионизм доказывает направо и налево, что если евреям удастся образовать в Палестине самостоятельное государство, то это и будет все, что нужно евреям как нации. Но на деле это только наглая ложь, опять-таки имеющая целью обмануть глупых «гоев». Еврейское государство  в Палестине нужно евреям вовсе не для того, чтобы там действительно жить, а только для того, чтобы создать себе там известную самостоятельную базу, не подчиненную какому бы то ни было контролю других государств, с тем, чтобы оттуда можно было еще более невозбранно продолжать политику мирового мошенничества. Палестина должна стать убежищем для особо важной группы негодяев и университетом для подрастающих мошенников».

Вище процитований геополітичний прогноз міжнародного злочинця А. Гітлера, зроблений на початку 20-х років минулого століття (Моя борьба. – Харків: ТОВ „Свитовид”, 2003, стор. 106-107). Нижче процитуємо для порівняльного історичного аналізу тезу сучасного рабина у десятому поколінні „національно визнаного педагога, релігійного лідера і письменника: ад’юнкт-професора в Університеті Йєшіви в Нью Йорку Б. Блєха:

«Многие раввины рассуждают так: если другим народам удалось изгнать евреев с их земли, значит, такова была воля Бога. Изгнание было наказанием за грех. Конечно, мы хотим вернуться, но мы не осмеливаемся начать возвращение. Мы должны ждать посланного Богом  Мессию, который поведет нас назад. В противном случае мы пошли бы против воли Божьей, ведь очевидно, что Бог желает нашего пребывания в чужих странах» (История и культура евреев. – Москва: АСТ «Астрель», 2005, стр. 265).

Ось так! Хочу жити у ЧУЖІЙ(!) країні і буду! А народ-господар ЧУЖОЇ для єврея країни хай іде геть! І питати дозволу його не треба, бо сам єврейський Бог їм це повелів… Проковтнули?! І певно прояснилося лохам у своїй хаті, чому непрошений гість не хоче, щоб народ-господар країни читав різні книги за своїм волевиявленням. І хто тоді господар, а хто гість чи то ґвалтівник-окупант??? І чи морально бути громадянином чужої держави?! Чому не до „многіх раввінов” і не до  Блєха апелюють представники єврейського форуму, а до патріарха української національної і вселюдської совісті Л. Лук’яненка, адже ж він лише і хоче, щоб для єврея-громадянина України не була чужою Україна, щоб той ставав українцем єврейського походження; тобто засуджує  пророковану Гітлером перспективу і блєховську чужість. Впевнений, що у Л. Лук’яненка багато друзів серед українців єврейського походження.

Приклад для роздумів щодо  призначення антисемітизму:

„…юдеї, мігруючи континентами і розселяючись поміж інших етносів, виявляючи при тому виняткову культурну, комерційну, „колабораційну” та суто родову активність (факти засвідчують загалом вищий приріст та концентрацію євреїв, ніж у корінного населення) зуміли перетворити у найбільший національний капітал саме реакцію на їх „модус вівенді” (спосіб існування) з боку народів, до яких вони ж самі й пристали. Антисемітизм виявився невичерпним золотим запасом, який активно скрізь поміщають, з відомою настирністю й підступністю всім нав’язують, і лихварські відсотки з якого сплачують ті етноси та держави, що мали щастя історично зустрітися з юдеями” (Романюк П. Галицький меморандум. – Львів: Каменяр, 1999, стор. 117).

Чи не за збільшенням лихварських відсотків від „антисемітизму” погнались скаржники від єврейського форуму, прагнучи ємного списку забороненої літератури для українців?

Приклад заміни юдейськими ідеологами давніх своїх видумок протилежними новітніми:

„Конечно, принято было бы думать, что Бог выбрал евреев из всех других народов за какие-то особые достоинства (та ж не „било би думать”, а єврейські творці Тори вклали в „уста Бога” (в Його пряму мову) багаторазове твердження, що саме Він вибрав євреїв своїм народом і повів винищувати інші народи. – Авт.). Но еврейские мудрецы рассказывают об этом несколько иначе. В Мидраше записано, что  Бог обратился ко всем народам мира и спросил их, готовы ли они следовать Его заповедям. Каждый народ сначала спросил о деталях. Чего Он требует от них? Услышав о таких заповедях, как „не укради”, „не убей”, „не прилюбодействуй”, они стали просить о „смягчении режима” – ведь соблюдение этих заповедей нарушило бы их привычный образ жизни. Только евреи были готовы принять все заповеди. И это, говорят раввины, делает евреев не избранным, а избравшим народом” (там же у Б. Блєха, стор.9).

Ось так і не менше! Виставивши інші народи крадіями, убивцями та розпусниками, єврейські мудреці самого Бога перевернули сторч ногами, зробили брехуном.

Приклад істеричного „вопля” московита:

«И если Германия за 6 мифических миллионов до сих пор содержит государство Израиль, то кто же заплатит за 60 миллионов русских, истребленных евреями в России?» (Климов Г. Божий народ. – Краснодар: Советская Кубань, 1999, стр. 236). Певне, має на увазі автор „вопля”  кадрів Політбюро, ЦК КПСС, КГБ, Трійок з псевдами замість справжніх прізвищ та імен.

Неприємних прикладів досить. Їх міріади в різних літературних джерелах, які зовсім не відірвані від реалій життя. То причому ж тут (знову запитую!) продавці книг і автори книг? Зміни потрібні в житті, а не брехня в книгах чи заборона правдивих книг.

Отож, визначившись з невтішними висновками аналізу потоків літератури щодо москвинської і єврейської проблематик та усвідомивши небезпеки, які несуть ті проблематики, в розділах книги з міркуваннями щодо синтезу потрібних змін життя спробував запропонувати обриси гуманістичних шляхів розв’язання проблем, усунення людьми породжених небезпек, консолідації зусиль людства в ім’я кращого майбутнього. Вдумливий читач угледить у книжці навіть гуманний образ месії, який здійснить ПОВЕРНЕННЯ євреїв із чужих країн в землю обітовану. Але прикладів синтезу наводити тут не буду. Читайте, шановні читачі, книжку і книжки. Думайте і дійте.

Дарій  Світлий

10.10.11

Автор: a-ingwar,

Додатково по темі:

“Директор” всіх євреїв в Україні, Eduard Dolinsky, закликає вилучати з інтернет-магазинів українські книги.

Читайте тут:

https://intelektnacii.top/politika/dyrektor-vsikh-ievreiv-v-ukraini-eduard-dolinsky-zaklykaie-vyluchaty-z-internet-mahazyniv-ukrainski-knyhy/

 

Література, яку можна замовити тут:

Підлі душі.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=301

70 грн.

Прокинься, націє! Перестаньмо терпіти знущання: Есей.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=303

60 грн.

Світова москвинсько-єврейська проблема та визвольний націоналізм. Передмову до якої написав Герой України Левко Лук’яненко.

100 грн.

Наш український Крим.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=58

«Київська РОсія»

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=204

Московська отрута — Дмитро Донцов.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=282

Московський сфінкс: міф і сила в образі Сходу Європи.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=287

Якщо у Вас виникли проблеми з замовленням, зателефонуйте, будь ласка, +380995447701 для оформлення замовлення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

×
Завітайте в наш магазин!