Переглянуло:

29 березня — Радуниця.

 

“Діди”, “Пом’я́ники”, “Радуниця”, “Радовиця”, “Могилки”, “Гробки”, Великдень для покійних.

Обіди на могилках Предків: моління за Piд, поминання покійних родичів, прохання їхнього покровительства й охорони живих. Тризни (поминальні братчини, (спільне споживання їжі), військові ігри, змагання), «оклички». Поминальна неділя після Великодня.

Напередодні  люди гарно вбирають свої хати, миють, мастять, перуть, готуються, як до великого свята: печуть книші, роблять сир, б’ють масло, варять і красять яйця.

Поминають так: на могилах  котять по землі крашанки ( так вітаються з померлими) й кажуть: «Святі родителі ходіте до нас хліба й соли з’їсти!» Потім сідають на могилі й закушують, а по їжі, звертаючись до померлих, кажуть: «Наші рідняки, не поминайте лихом, бо чим хата багата, тим і рада!» .У поминальні дні сумувати не можна, адже предки радіють, що їх не забули.

По завершенню людина розбиває крашанки і віддає їх старшій людині, промовляючи: Помоліться, дідуню, за померлих тата, маму і за сестру.

На могилках садять квіти,та у головах покійного- червону калину. Могильний знак обв’язують білим вишитим рушником.

(Радуниця)
«Роде Передвічен!
Свят-Русі хранителю!
Тобі ввіряю долю свою!
Тобі ввіряю думу свою!

Тобі ввіряю десницю свою!
Світлом твоїм очищаюсь!
Силою твоєю возрождаюсь!

К Стезям твоїм приклоняюсь!
Ібо Ти єсть Добром!
Ібо Ти єсть Добром!
Ібо Ти єсть Добром!
Добром Істинним!»

«Вісті Ізначальнії».

З народними обрядами і звичаями, із силою прадавньої української віри християнська церква вела нещадну борню. Вишенський у XVI столітті пише довгі послання проти двоєвір’я, вичисляючи там цілий календар народних свят, наказуючи прогнати в болота і нетрі звичаї народу.

З послання Вишенського:

Святкові ярмарки… Таке свято не християнсь­ке, а диявольське. Коляду з міст і сіл вченням господнім виженіть, бо не хоче Христос, щоб при його народженні диявольські коляди місце мали; нехай Диявол їх в провалля своє занесе.

Щедрий вечір з міст і сіл в болота заженіть, нехай з Дияволом сидить…

Волочільне по неділях з міст і сіл виволокши, втопіть; бо не хоче Христос при своєму воскре­сінні славному тієї наруги диявольської пе­реносити.

На Григорія мученика знищіть свято дияволь­ське, під час якого, йдучи на поле, офіру танця­ми і скоками Сатані чините; бо гнівається Григорій мученик на вашу землю, що немає християнина православного, який би ту дияволь­ську наругу прогнав.

Пироги і яйця надгробні… всюди ліквідуйте.

Купала на Хрестителя утопіть і скакання че­рез вогнище знищіть; бо гнівається Хреститель на вашу землю, що в день його пам’яті дозво­ляєте Дияволу збиткуватися над собою через вас же самих.

Петро і Павло молять вас: якщо хочете від них ласку мати, то розбийте та попаліть гой­далки, які побутують на Волині та Поділлі, ї там, де б вони тільки з’явилися; гидко бо їм на землю з небеси дивитися на те диявольське по­зорище. Та інші приваби, які б були, очистіть і це писання всім до вух доводьте.

Вишенському через століття відповів Володимир Коломієць:

Може, і ти материнську веснянку
чув десь під вишнею на світанку?
Тільки ж недовго за ненину руку
тримавсь… Попи повели в науку.

Чом воно так ведеться негоже:
йдуть із народу внуки Дажбожі
в школу чужої, лихої освіти —
щоб зневажати, а не любити!

Розум тобі дав народ і душу,—
чом же ти лад предковічний рушиш?
Звичаї, пісню рідну тавруєш…
Вдатно хрестом, як мечем, фехтуєш.

Ладану чад і церковного дзвону…
Гнівно речеш з амвону, з Афону.
Трощить і палить гаї зеленаві
люта твоя, велемудра ненависть!

Ще недокрадене є в цім краї,
радість — дознищити закликаєш?
Богом біблейським страхаєш запекло.
Звергуєш небо. Вивергуєш пекло.

Тільки ж немає — ні пекла, ні раю.
В мові, в пісні народ не вмирає.
Світло — крізь темряву… На яснозір’я
може, ще й вибредем — із двоєвір’я.

З погару й потопту, із відчужень —
Леле! за ким то сопілочка тужить? —
Ой, на Купала,та й на Купала…
що з таланом душа, та пропала.

Тризни не буде, жалів погребних…
Хто ти такий? І кому потрібний?
Згинеш, як пес в бур’янах, бурсаче…
Око змії за тобою заплаче…

Література по темі. Замовити можна тут:

Волховник: Правослов Рідної Віри.

Славлення  Рідним Богам.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=174

Міфи і легенди давньої України.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=187

Комплект 15 плакатів із зображеннями Рідних Українських Богів.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=221

Священна країна хліборобів.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=130

Генеалогія Богів давньої України.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=226

ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ.

ТОМ 1.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=137

ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ [том II].

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=240

 

 

Рідні свята в Колі Сварожому : сценарії виховних заходів.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=104

 

Лебедія.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=181

Борек і Боги слов’ян.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=93

Генеалогія Богів давньої України.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=226

Коляда. Дитячі щедрівки, колядки та засівалки.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=207

Молитва до Дажбога.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=236

Український гороскоп.

http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=239

 

 

Якщо у Вас виникли проблеми з замовленням, зателефонуйте, будь ласка, +380995447701 для оформлення замовлення.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *