Спокійна вода – точніше відображає реальність…

Тільки спокійна вода вірно відображає небо…
«Природа потрібна нам ще й для того, що вона може показати нам зворотний шлях додому, шлях з в’язниці нашого власного розуму» З книги Екхарта Толле – «Про що говорить тиша».
Ти якось присядь і послухай, що ж хоче твоя душа? Ми так часто не слухаємо душу, за звичкою кудись поспішаючи…
**********************
Спокійна вода – точніше відображає реальність.
Глибока річка навіть не помітить, коли в неї кинули камінь.
Дійсно, спокійне озеро вдень відображає красу природи і світле небо, вночі – світло місяця і зірок…, але про свою глибину не говорить нічого… Врівноваженість, здатність зберігати спокій, як правило говорить про мудрість та великий потенціал людини…, проте, є такі, які за своєю “врівноваженістю та спокоєм” просто ховають байдужість, пустоту, холодне серце… Тому, саме дії людей – найкращі перекладачі їх думок…
**********************
Істина не в багатослівності метушні, а в тишині (яку потрібно навчитись чути, відчувати) природи ( нашій, звіриній, рослинній, в цій воді, яка не спотворює дійсність), у тому, що не носить спотворення…
Для того щоб зрозуміти, потрібно відкрити очі. Зрозуміти, що захопившись хибними цілями, ми потрапляємо в блискучий полон неволі ( чини, дари…).
Й щоб не забруднилась рука, вказуюча іншим шлях, бери воду з чистого джерела, побудь трохи в його тиші, щоб доторкнутись до неземного (насправді земного, тільки справжнього). Благослови політ листа, падаючого з дерева, світло нічних зірок, які допомагають не заблудитись, перший промінчик мерехтливого світла вранішньої зорі, яка указує шлях…
«Маги кажуть про магію як про чарівну, таємничу птицю, яка на мить зупиняє свій політ, щоб дати людині надію і мету. Маги живуть під крилом цієї птиці, яку вони називають птахом мудрості, птахом свободи» К. Кастанеда, «Сила безмовності».
**********************
Якщо хтось обрушує на Вас негатив, спокійно, подумки, поверніть йому його, після неприємної розмови – просто помийте руки. Якщо ж після неприємної людини відчуваєте відсутність сил, дотроньтесь на кілька хвилин лівою рукою до дерева, віддайте негатив…
**********************
Коли ж буває дуже важко, перенеси себе на кілька хвилин у найкращі свої дитячі часи, побудь там хоч хвильку, там, де був самим щасливим… Повернувшись, по іншому подивишся на проблему, знайдеш вихід… І зрозумієш, що ми притягуємо до себе те, у що віримо…
Ми не завжди маємо контроль над своїми думками, проте, саме ми вирішуємо, яким з них давати енергію.
Кожен з нас володіє неймовірною енергією. Для прикладу, хірурги давно помітили, що після бою рани переможців заживають набагато швидше, ніж рани переможених.
**********************
«Ми або любимо, або ненавидимо тих, хто є відображенням нас самих» К.Кастанеда, «Сила безмовності».
«Якщо у мене гарні думки про тебе – я люблю тебе. Якщо у мене жахливі думки про тебе – я ненавиджу тебе. Все це знаходиться лише в мені … Яке відношення це має до тебе? Я накладаю свої переконання на тебе і називаю це “Ти” Байрон Кейті.
Ми чимось зобов’язані комусь, кого забули, хтось зобов’язаний чимось нам, хто забув нас, ми думаємо, що відкриваємо нові шляхи, кожен день, як прокидаємось і день за днем ми йдемо по чиємусь сліду… Ми просимо видовищ, любові, участі, ми воїни темряви і адепти світла, і кожен думає, що за це він нарешті отримає щастя…
А світ не ділиться і не бореться – він існує…, і дуалізм – всього лише жарт, і якщо задуматись, в нас закладені тьма і сонце, світанок і сутінки – в проміжках, нам дано випробувати себе на міцність, знайти відповіді, відкрити закони – ми самі вибрали … і ми сміялися, руйнуючи канони, бо світ не програма, а гра – і тільки, а істина, вона закладена в наших душах…
“Ви-шлях, і ви ж подорожуючий. І коли один з Вас падає, він падає за тих, хто йде позаду, попереджаючи їх про камені спотикання. Він падає і за тих, хто йде попереду, за тих, які хоча і крокують швидше і впевненіше, але камінь не прибрали” Халіль Джебран.
“Люди, що оточують тебе, або люди контексту, або люди суті. Люди контексту зникають при зміні обставин, місць і інтересів. Люди суті залишаються пов’язаними з тобою поза контекстом простору, часу і подій” Тайша Хенаро
«Незамінимих немає, але є неповторні» (Пабло Пікассо).
“Друг – не той, хто “прийме тебе, яким ти є” і “допоможе в будь-якій ситуації”. А той, хто допоможе стати кращим. Той, хто розділяє твої погляди і переконання. Той, хто буде відмовляти від вчинків, які можуть зашкодити тобі, не буде потурати твоїм бажанням. Є товариші по чарці. Є знайомі. Є колеги. Є родичі. Є кохані. Друг – лише той, з ким ти стаєш кращим себе в минулому” Тайша Хенаро
І коли зустрічаємо Своїх, ми взаємно впливаємо, шліфуємось, стаємо кращими. Залишаючись кожен собою, стаємо чимось новим разом…
Люди живуть в своїх думках немов личинки. Потім деякі розвиваються і залишають кокон…)
«Іноді необхідно виходити за межі того, що, на твою думку, ти можеш створити, хто ти є і ким ти можеш стати». Майстер Данкан Вонг .
Сприйняття світу є відображенням стану свідомості. Тривалість часу визначається нашим сприйняттям. Розміри простору обумовлені нашою свідомістю. Думка – це жива енергія, вона управляє силою… Будьте обережні з нею. Ви випускаєте енергію, вона живе і творить. Пізніше, Ви обов’язково зустрінете цю думку, зустрінете створене нею.
Ви маєте в собі силу гір, міць океану, мужність дикої природи і мудрість всесвіту. Прислухайтесь до своєї інтуіції. І…, подивітся уважно на того, хто з’явився поруч з Вами. Це одне з Ваших “Я”
**********************
“Люди, як кораблі
Кожен пливе поки хвиля несе
І поки глибока вода…”. Андрій Кузьменко.
«Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга — як Десна ось, третя — як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема…» О. П. Довженко «Ніч перед боєм»
«Щоби змінити розум, потрібно спочатку змінити серце» П’єр Бауст.
У нашому житті трапляються такі моменти, які ми будемо пам’ятати завжди. Вони потьмяніють, зітруться, пожовтіють як старі фотографії, але залишаться навічно. І навіть через довгий час, при самі згадці про них усередині все стискається, завмирає, перевертається … І ось вже бурхлива річка пам’яті несе нас в минуле, ми починаємо згадувати людей, щасливі і сумні моменти життя, події. То посмішка на губах, то раптово сльози. Наша пам’ять бездонна, душа – незмірна, скільки всього вони зберігають.
Часто ми не помічаємо прекрасних дрібниць. А з них і складається життя.
Робіть те, що змушує вас почувати себе щасливими. Будьте з тими, хто змушує вас посміхатися й цінуйте їх. Смійтеся, любіть, поки живете. Не думайте про час, не слухайте чужі думки, і не думайте про те, що може бути потім. “Потім” може і не бути … А поки воно є – цінуймо його…
**********************
Почанаймо з очищення свідомості ( природа й близькі люди, найкращі джерела цієї чистоти…).
Спочатку навчімось керувати диханням. Заспокоївши дихання – заспокоїмо серце, а це вже перший крок для виховання спокою духу (не байдужості ). Заспокоївши дух, очистивши свідомість, включивши мудрість, відсіємо другорядне, ясно побачимо стратегічні цілі…, далі розділимо їх на тактичні плани й починаймо діяти.
Може той, хто знає, що може. Вір в себе.
Далі, хто хоче зрушити світ, нехай спочатку зрушить себе!
Щоб зрушити себе, потрібно сила, щоб іти через перешкоди – воля, щоб напрямок був вірним – потрібна мудрість!
Будь як Вода – спонтанним, але циклічним, сильним, але прозорим ( для тих, хто готовий пірнути в твою глибину, кого готовий пустити).
Будь як Земля – м’яким, але стійким, не перетворюйся в пил, який носить вітер.
Будь як Вогонь – сильним, але ясним, гарячим, але не обпалюй.
Будь як Повітря – непомітним, але всепроникаючим.
Об’єднай все це в собі – заради життя… А допоможе тобі в цьому гаряче серце, коли вивчиш його мову.
Прагни до мети, роби що повинен, йди СВОЇМ ШЛЯХОМ, але не забувай жити сьогодні.
Живи так, як ніби пишеш книгу, яку і сам із задоволенням би почитав…
*********************
Озеро Матес Казерта, Італія.