Доки живий в народі ген свободи – доки й націю українську не здолати…

Можна або битися за свободу, або вчитись боротися за виживання навколішки, й так виживати, мовчки, все терплячи ( знущання, наругу, голодомори, смерть )…
Доки живий в народі ген свободи – доки й націю українську не здолати…
Хтось запитає:”Що змінилося, чого добилися…?
Прикладаючи зусилля – отримуєш шанс. Припиняєш боротися – миришся з рабством.
Не завжди в житті все виходить з першого разу.
Та скільки разів падає дитина аж поки навчиться ходити?
*******************************************************
Щоб зрозуміти сьогоднішню ситуацію в Україні, також потрібна цілісна картина, із усіма взаємозв’язками між усіма частинами нашої суспільної системи. У взваємозв’язку та розвитку з сьогоднішнім динамічним світом…
*******************************************************
“У всьому винні євреї. Це їх Бог нас створив”. Станіслав Єжи Лец.
«… У Великобританії ніколи не буде антисемітизму, тому що англійці не відчувають комплексу неповноцінності …» Сер Вінстон Леонард Спенсер-Черчілль.
*******************************************************
1. Спартак в Римі, Мойсей в Єгипті. Перший організував бунт, підняв повстання, і звільнився від рабства! Другий вивів свій народ з єгипетського рабства!!! Цікава деталь – як ми знаємо, євреї ходили по пустелі 40 років… На початку, коли вони тільки вийшли, у них почались труднощі… Труднощі перехідного періоду – від рабства до свободи!!! Однією з них була нехватка їжі. Знаєте, що казала Мойсею частина євреїв? “Верни нас назад в рабство, адже там ми їли м”ясо!!!” Не бачите паралелів? Мойсей зі своїм народом ходили по пустелі 40 років… Думаєте – заблукали? Ні!!! Він чекав, поки помре останній, в кому жив дух раба!!! Свобода і відповідальність – дві сторони однієї медалі. Якщо ти не готовий взяти на себе відповідальність – ти ніколи не будеш по-справжньому вільним…
2. Згадаймо Вавилонську вежу… Гарно з цього приводу сказала Оксана Пахльовська: “Раби — це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе”. Видатний англійській філософ Джон Стюарт Мілль відзначив: “Серед людей, яким бракує почуття солідарності, особливо якщо вони читають та розмовляють різними мовами, не може існувати і спільна громадська думка, необхідна для діяльності представницького врядування. Впливи, які формують громадську думку — і, отже, визначають ухвалення політичних рішень, — будуть різними у різних частинах країни. В одній частині будуть довіряти зовсім іншій категорії лідерів, ніж в іншій”. Хіба ж не це ми спостерігаємо в українському політикумі сьогодні?
Для того, щоб знищити націю, а народ перетворити на рабів треба зовсім небагато: знищити мову, культуру, світогляд, історичну пам’ять, окупувати землю, знищити кращих…, СТВОРИТИ АТМОСФЕРУ БАЙДУЖОСТІ, інертності, зомбованості, як основу світоглядної роздвоєності, розколу, підґрунтя для маніпулятивної керованості…
3. «Світом керують один мільйон лиходіїв, десять мільйонів дурнів і сто мільйонів боягузів.» Грегорі Девід Робертс «Шантарам». Хто кого переграє залежить від нас, громадянського суспільства/суспільств, коли люди зрозуміють… А причиною, головним злом є темінь в головах. Несусвітня, безпросвітна…, така влада – то наслідок… Нинішній політичній і економічній еліті не потрібні ні нації, ні люди – їй потрібна біомаса. А Держава… «… Держава – це організація можновладців для захисту їх від незаможних» Ф.Енгельс. Тому країну , змінять не депутати й політики, а освічений народ, зріле громадянське суспільство…
4. Сучасний світ характеризується комунікаційною пов’язанністю, практично зникли бар’єри і обмеження на доступ до інформації…, З іншого боку, це й прекрасні можливості для дезінформації (будь яких інформаціно-психологічних воєн і т.і.)… Управління минулим (пошук «скелетів в шафі», просто маніпулювання з використанням напівправди і т.і.), ціль якого – управління майбутнім (створення максимально привабливих образів, опираючись на потрібні факти минулого). А це в свою чергу дозволяє розробляти сучасні стратегії, з максимально гнучкими тактиками (мінімізуючи зіткнення для максимального просування до запланованої мети)…Тобто ціль ініціаторів – організувати й управляти процесом не приймаючи в ньому участі… А от воюючим сторонам завжди важче…