Слідами «Святого письма»

06.07.2020 Sribnovit біблія, евангеліє, поезія, християнство

На сатиричному пегасі –

слідами «Святого письма»

(14-рядкові не-сонети з циклу «Українські псальми»)

Преамбула: ТЕРПІТЬ, ОСЛИ, ДО ДРУГОГО ПРИШЕСТЯ!

Осел був першим, хто на власній спині,

як віз Месію в Гетсиманський сад*,

відчув і взяв на себе без гордині

увесь тягар Христосових засад.

Та це ж подвижництво апостольського чину,

і поголос про нього ще не стих! –

Чому ж не занесли ослячої личини

у сонм рівноапостольських святих?!

Питання до пресвітерів: де постулати

на межах боротьби Добра і Зла,

що нам дозволять чесно святкувати

свій День Христосоносного Осла?

– Чекайте, – кажуть, – і по Другому Пришесті

ви точно удостоїтесь такої честі!..

(Від редакції)

Щодо осла, то насправді в неканонічних євангеліях, які церквою визнаються, але не використовуються в їхніх богослужбах , є свято “Введення осла в храм господень”, де і вшановується той знаменитий, крадений віслюк. Але християнські ієрархи зметикували, що навряд чи паства, навіть найтупіша буде те свято відзначати, саме тому його і нема в офіційному переліку християнських дат.

——

*Гетсиманський сад – це трохи пізніше, а спочатку треба було урочисто заїхати на уславленому Писанням Ослі в Єрусалим. – Див. Євангелія від св. Луки, ХІХ, 29 – 35.

1. «НЕ УКРАДЬ»,

або ДУХОВНИЙ ОГРОМ –

ГРАБІЖ І ПОГРОМ

Не я придумав, чесно вам кажу,

хто злодій чи замовник грабежу,

на що так недвозначно натяка

в біблійній хроніці святий Лука.

Цікаве свідчення Луки-євангеліста*

про злочини рабина-афериста,

що двох своїх апостолів послав

загарбати в господаря осла,

і тільки посланці здійснили той грабіж,

він верхи на ослі переступив рубіж

Єрусалима, вдерся напролом

у синагогу й учинив погром…

***

Хто ще не знає, намотай на вус:

ім’я того погромника – Ісус.

——–

*Див. Євангелія від св. Луки, ХІХ, 29 – 46.

2. «НЕ УБИЙ»?

Як свідчить нам євангеліст Лука*,

у давнину була історія така.

Той, Хто хотів царем Юдеї стати,

мав намір всіх незгідних повбивати

в ім’я спасіння людности планети.

«Спаситель» той – Ісус із Назарета,

що гідний був і шани, і хвали.

На жаль, Його завчасно розп’яли…

Зате Його «спасительні» ідеї

і досі втілюють не тільки іудеї,,

ієзуїти й хрестоносці всякі,

фашисти, хунвейбіни й комуняки,

а навіть ліберальні демократи

готові всіх незгідних повбивати…

——–

*Дива. Євангелія від св.. Луки, ХІХ, 27.

3. ЄВАНГЕЛЬСЬКІ СЕКРЕТИКИ

ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ

Щодо Ісуса, то знову ж таки

свідчення є від святого Луки

про настанову вважати за честь

геть зненавидіти рід свій увесь.

Ох цей лукавий негідник Лука:

як він Ісусу тому допіка,

занотувавши думки аморальні*

Божого Сина в «Святому писанні»,

що заповзли, як до Кучми в печінку,

плівки майора СБ Мельниченка!

Треба ж таке: цього речення досить,

щоб оцінити моральність Христоса,

і, оцінивши, чи вирвемось все-таки

з пазурів тої моралі та етики?..

——–

*Див. Євангелія від св. Луки, ХІУ, 26.

4. ТАК ЩО Ж ЗАПОВІДАВ ІСУС?

Я думаю, тепер якраз на часі

повідати мирянам істини прості:

Христос як Бог у другій іпостасі*,

воскреснувши після розп’яття на хресті

й не відчуваючи уже земної тверді,

притьмом вознісся на небесну твердь,

щоб фарисеї й книжники уперті

його повторно не здали на смерть.

Як стверджують усі євангелісти,

у притчах він прорік багато істин,

націливши все християнське братство

на упокору, злидні та жебрацтво**,

а олігархи пам’ятають досі

благословенний заповіт Христосів***…

——–

*Християнський «єдиний» Бог, як відомо, виступає у трьох іпостасях (особах, або образах) – Отця, Сина і Духа Святого.

** «Я вам кажу: не противтеся злому. І коли вдарить тебе хто в ліву щоку твою – підставляй йому й другу» (Євангелія від св. Матвія, У, 39); «Кожен, хто не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм» (Євангелія від св. Луки, ХІХ, 33); «Просіть – і буде вам дано, стукайте – і відчинять вам» (Євангелія від св. Матвія, УІІ, 7).

*** «Говорю бо Я вам: кожному, хто має, то додається йому, а хто ж не має – забереться від нього й те, що він має» (Євангелія від св. Луки, ХІХ, 26).

У підверстку (радше – На закуску)

СВЯТЕ ПИСАННЯ ПРО ХАРЧУВАННЯ,

або

ШТРИХ ДО БІБЛІЙНОЇ САНІТАРІЇ,

ЯКА НІКОЛИ НЕ ЗАСТАРІЄ

Знають всі, якщо читали

євангельські вірші*:

можна їсти, що попало,

навіть рук не мивши!

——–

*Див. Євангелія від св. Матвія, ХУ, 20.