«Вони багато чим нагадують японських ніндзя,… могли відкривати без ключів
замки, плавати на човнах по підлозі, як по морських хвилях, переходити через річку по
сукняній повсті чи циновках з лози, брати в голі руки розпечені ядра, бачити за кілька
верств довкола себе, перебувати на дні ріки, влазити і вилазити з туго зав’язаних і
навіть зашитих мішків, «перекидатись» у вовків, перетворювати людей у кущі,
вершників на птахів, залазити у звичайне відро і плисти в ньому під водою сотні, тисячі
верств».
Характерник – назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі, який, за народними
легендами, умів ворожити, знаходити і ховати скарби, заговорювати рани, і, що вже
зовсім неймовірно, «мертвих на ноги ставити, і миттю переноситися з одного краю
степу в інший!», знав психотерапію, володів також мистецтвом гіпнозу, вправами з
фізичної підготовки козаків, про що існує ряд історичних свідчень очевидців та
народних переказів. У козацькому війську їх називали пластунами, на Запорозькій Січі
у них був окремий пластунський курінь.
Найвідомішим козаком-характерником називають Мамая. Це ідеалізований
образ козака-мандрівника, воїна, мудреця, казкаря і характерника в одній особі.
Перші писемні згадки про власне характерників датуються XIX століттям у
творах українських літераторів. Польський історик Бартош-Папроцький залишив
спогади про козаків, які не лише замовляли кулі, а й збирали їх з себе руками і кидали
назад у ворогів. Ті, у кого потрапляли кулі, гинули на місці.
За переказами, майже всі козацькі гетьмани, кошові отамани та відомі
полковники були характерниками. Серед них – Остап Дашкевич, Дмитро Байда-
Вишневецький, Іван Підкова, Самійло Кішка, Северин Наливайко, Петро Сагайдачний,
Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай і найвизначніший характерник – Іван
Сірко. За час свого отаманування – з 1659 по 1680 роки – Сірко брав участь у понад 100
битвах і не мав жодної поразки. Козаки вірили, що він знає наперед про те, хто з ним
збирається воювати, що під час бою може перекинутися на хорта, вовка чи яструба або
заклясти вороже військо. Османський султан видав фірман (указ) про моління в
мечетях на загибель Сірка. Іван Сірко народився з зубами, що не на жарт налякало як
його сім’ю, так і місцевих мешканців. У дитинстві Іван був досить хворобливим і
млявим хлопцем, проте ходить легенда, що на Великдень він власноруч задушив
вовчицю, яка накинулася на нього в лісі, після чого його почали називати Сірком.
Прийшовши на Запоріжжя, Івана не хотіли брати в козаки, проте йому дали шанс
пройти випробування, переплисти пороги Дніпра, з чим він успішно впорався, відтоді
його взялися навчати характерники. «Кошовий Сірко був превеликий чаклун. Недарма
його турки називали шайтаном… Після смерті Сірка запорожців, говорять, довго
боялися ляхи й бусурмани. Б’ються, було, козаки й праву руку його вперед війська
везуть: де рука – там й удача.»
Інший полковник, який за козацькими легендами був характерником, Семен
Палій. Це великий вояка й всезнайко, що отримав вміння володіти характерницьким
Спасом від самого Бога. Вважалося, що Палій здатний обертатися в вовків чи хорта. Не
випадково і те, що від слова «хорт» походить назва острова Хортиці. Є легенди, в яких
козак-характерник перетворюється на звіра, щоб потрапити в інший світ і повернути до
життя вмираючого або щойно померлого товариша. Вважалося, що це можна зробити
лише в зовнішності вовка. А ще міг ставати хрестом чи то списом, який згадується в
уявному діалозі гетьмана Мазепи з дружиною напередодні Полтавської битви «він
кажуть, і тепер десь живий, і, як йому Господь звелів, міняється, як Місяць: старіє і
молодіє».
Аналізуючи можливості козаків-характерників можна зробити такі висновки:
1. Корені характерництва сягають у тисячолітню давнину, в часи великого
переселення арійських племен в Україну з Індії.
2. Характерники вміли використовувати енергію Космосу. Воїн міг змінювати
свою подобу, ставати невидимим, читати людські думки, пересуватися по повітрю і
воді, через вогонь, до якого він не чутливий, говорити з тваринами.
3. Характерники були знайомі з властивостями науки. Так, наприклад,
поранених козаків лікували, вводячи їх в гіпнотичний транс. Це дозволяло робити
складні операції: витягати кулю з тіла чи складати переламані кістки, не
використовуючи знеболення.
4. Характерники досконало знали властивості рослин та вміло їх
використовували.
5. Характерники в особливому стані були невразливі до куль і шабель. Вони
концентрували внутрішню енергію у ту частину тіла, куди спрямовувався удар
нападника.
6. Здатність козаків-характерників входити непомітними у ворожий табір або
виходити із в’язниці, не порушивши засувів і непоміченими вартовими, й досі не
можуть пояснити.
7. Характерники мали свої школи. Стати характерниками могли лише обрані.
Навіть рідним дітям, коли ті були недостойними і не відповідали необхідним вимогам,
передавати секрети характерництва суворо заборонялося.
8. У характерники готувались з дитинства. Термін досить суворого навчання
встановлювався індивідуально, залежно від потенціалу учня.
9. Якщо вчитель вважав, що науку опановано, відбувався ритуал посвячення у
характерники.
10. Їм були підвладні вогонь, вода, земля і повітря. Кажуть, вони могли
розігнати хмари, викликати грозу або, навпаки, заспокоїти розбурхану стихію. Не
дивно, що в народі говорили: «Запорізький козак може обдурити самого чорта»!
Автор-Грицаюк Ю.
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
Науковий керівник: к.і.н., доцент Щигельська Г.О.
Література про козаків. Замовити можна тут:
Холодний Яр.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=136
Історія Запорізьких козаків.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=192
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОЗАЦТВА. ЛИЦАРІ СОНЦЯ.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=288
Козацькі жарти.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=283
Характерник.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=215
Опис України.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=183
Дітям про козаків.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=184
Лебедія. Скарб Полуботка.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=181
Книга «Київська РОсія»
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=204
Московська отрута .
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=282
Московський сфінкс: міф і сила в образі Сходу Європи.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=287
За волю і державу! Спогади із визвольних змагань українського народу 1918-1920 рр.
http://magazin.intelektnacii.top/index.php?route=product/product&product_id=284